Провадження 33/824/2609/2024 Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 761/3795/24 Суддя у І інстанції: Ковтуненко В.О.
3 червня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.
за участю:
захисника Шимка А.О.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Шимка Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 13 січня 2024 року водій ОСОБА_1 у м. Києві на вул. О.Теліги, 8, керуючи транспортним засобом «Opel Meriva» державний номер НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та скоїв зіткнення з автомобілем «Honda Civic» державний номер НОМЕР_2 , чим порушив п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Також 13 січня 2024 року водій ОСОБА_1 у м. Києві на вул. О.Теліги, 8, керував транспортним засобом «Opel Meriva» державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, тим самим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Шимко А.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у цій частині на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В іншій частині просить постанову залишити без змін.
Захисник зазначає, що з постановою суду не погоджується, вважає, що справа була розглянута з грубим порушенням основних засад судочинства, а постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню, судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення було проігноровано вимогу закону щодо всебічного, повного, об'єктивного, безпосереднього дослідження доказів, їх достовірності, а також щодо аналізу взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Захисник, з посиланням на «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджений постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, положень ст. 266 КУпАП, зазначає, що інкриміноване правопорушення ОСОБА_1 не вчиняв, а відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 725585, не відповідають дійсності.
Жодних ознак сп'яніння ОСОБА_1 не мав, а з моменту початку спілкування і до повідомлення останньому про те, що відносно нього буде складено протокол поліцейський не назвав жодної ознаки сп'яніння, які він вбачав у ОСОБА_1 , і наявний відеозапис з бодікамери поліцейського це доводить. Окрім того, з наявних відеозаписів, на думку захисника, можна констатувати відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, які були б чітко та беззаперечно встановлені поліцейськими.
Як вбачається з протоколу серії ААД №725585 поліцейський виявив зовнішні ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та незв'язна мова.
Захисник зазначає, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки не є об'єктивними, а тому вважати вимогу проходити огляд законною жодним чином не можна, при цьому ознака «незв'язна мова» взагалі відсутня у переліку розділу І Інструкції.
Вказується захисником і про те, що жодних обов'язків щодо проходження ОСОБА_1 огляду у останнього не виникало. Поліцейські не зупиняли рухомий транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , а в результаті ДТП єдиним негативним наслідком було лише пошкодження транспортних засобів учасників ДТП, внаслідок якої не має травмованих чи загиблих. Тому, вимагати огляд за відсутності ознак сп'яніння поліцейський не мав права. Тобто, саме наявність у водія зазначених вище ознак є підставою вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, а тому і законність вимоги працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння залежить від таких ознак.
Захисник вважає, що відмова пройти огляд на незаконну вимогу поліцейського не утворює склад правопорушення, оскільки незаконна вимога не утворює жодних правових наслідків, що прямо передбачено законодавцем.
Крім того, в умовах стресової ситуації, стані шоку, не вірно роз'ясненні обов'язків водія, на його питання чи може він не проходити огляд, поліцейський повідомив, що він може не проходити огляд для встановлення стану сп'яніння, чим реалізовано провокацію правопорушення (відмова водія від проходження огляду у медичному закладі). Саме тому докази, які надані суду першої інстанції не можуть бути використані у доведенні вини у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, оскільки ті докази, які здобуті внаслідок підбурювання особи до вчинення правопорушення, відповідно до практики ЄСПЛ, визнаються недопустимими доказами.
За змістом апеляційної скарги стороною захисту не оскаржується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а саме за порушення ним п.п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху, а саме у недотриманні безпечної дистанції, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Учасники справи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду провадження у судові засідання, призначені судом апеляційної інстанції на 13 травня 2024 року та 3 червня 2024 року, не з'явились.
ОСОБА_2 у телефонному режимі повідомив, що наразі не може з'явитися до Київського апеляційного суду, оскільки перебуває у Житомирській області та здійснює нагляд за хворою матір'ю.
ОСОБА_3 поважність причин свого неприбуття суд апеляційної інстанції не повідомив.
З урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП та думки учасників провадження, суд апеляційної інстанції ухвалив проводити апеляційний розгляд провадження за відсутності нез'явившихся осіб.
Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Шимка А.О. на підтримку доводів апеляційної скарги, інспектора взводу № 2 роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 (з ОПБ) УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Бабенка Р.С., дослідивши матеріали справи та відеозапис подій, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Суддя місцевого суду, всупереч доводів апеляційної скарги, в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Відповідно до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 13.1 ПДР визначено, що водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп'яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального права.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 13 січня 2024 року серії ААД № 7255584, протокол про адміністративне правопорушення від 14 січня 2024 року серії ААД № 725585, схему місця ДТП, письмові пояснення, направлення на огляд водія транспортного засобу, відеозапис, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шимко А.О., як вбачається зі змісту апеляційної скарги, не оспорював того, що в часі, дні та місті, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 725584 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Meriva» державний номер НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та скоїв зіткнення з автомобілем «Renault Master» державний номер НОМЕР_3 , чим порушив п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнення за цим законом до адміністративної відповідальності за порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху сторона захисту не оскаржує та погоджується з мотивуванням судового рішення у цій частині, викладеному в постанові.
Що стосується складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення ОСОБА_1 за цим законом до адміністративної відповідальності, то, як зазначає сторона захисту, у суду не було законних підстав для винесення такого рішення, оскільки матеріали провадження не містять докази винуватості останнього у вчиненні даного правопорушення.
Проте, з такими доводами суд апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , не заперечуючи доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення ним п.п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху, пояснив, що за досліджуваних подій, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, все для нього було неочікувано, не спрацювала подушка безпеки, у нього був стресовий стан. Подія мала місце під кінець робочого дня і ще треба було викликати евакуатор. Якби працівники поліції роз'яснили йому наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, то такої ситуації би не виникло. Він зареєстрований на платформі «Болт», а тому не може собі дозволити у стані алкогольного сп'яніння керувати транспортним засобом та здійснювати перевезення пасажирів. Погоджується з тим, що на вимогу працівника поліції відмовився проходити у встановленому порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, і даний факт зафіксовано на бодікамеру. На той момент не усвідомлював серйозність наслідків вчинку, як відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що не погоджується, маючи на увагу зазначені працівником поліції ознаки алкогольного сп'яніння.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги щодо обставин досліджуваних подій, повного та всебічного розгляду вказаного провадження, в суді апеляційної інстанції опитаний інспектор взводу № 2 роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 (з ОПБ) УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції БабенкоР.С., який пояснив, що знає ОСОБА_1 за характером своєї роботи. Отримавши виклик щодо ДТП, без травмованих, приїхали на місце дорожньо-транспортної пригоди, де зафіксовано зіткнення трьох автомобілів, посередині знаходився вантажний автомобіль, у крайньому автомобілі знаходився водій ОСОБА_1 . Швидка допомогу жодному з водіїв, як і їх пасажирам не знадобилась. ОСОБА_1 знаходився в автомобілі, оскільки передні водійські двері були заблоковані внаслідок ДТП. Працівники поліції займалися складанням матеріалів про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. При спілкуванні з ОСОБА_1 виникла підозра стосовно того, що водій має ознаки алкогольного сп'яніння. Які саме ознаки алкогольного сп'яніння на той час мав ОСОБА_1 , сказати не може з огляду на великий сплин часу, проте виявлені ознаки зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Заступник командира привіз алкотестер «Драгер» задля підтвердження чи спростування наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі. Після цього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху. ОСОБА_1 заперечував вживання спиртних напоїв. Коли за часом запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для освідування, не пам'ятає. Пам'ятає, що при написанні письмових пояснень у ОСОБА_1 із-за холоду перестала працювати ручка, він пересів у службовий автомобіль поліції, у нього і були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Як все відбувалось щохвилинно, він не пам'ятає. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складався після остаточно почутої відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Спочатку був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, а потім за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Скільки це зайняло часу, він не пам'ятає. Перед складанням протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, було оформлено направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння. Час, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - 22.30 год. це час, коли сталася ДТП, про що і зазначено в змісті протоколу. Відеозаписом все зафіксовано: і час, коли почали займатися оформленням матеріалів по ДТП, і час, коли водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Може у протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП час зафіксований некоректно//неточно. Не пам'ятає, щоб він роз'яснював ОСОБА_1 право відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги під час апеляційного розгляду повторно досліджені докази, а саме:
- відеозаписз нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, з першого відеофайлу, що датований 13 січня 2024 року та розпочинається за часом о 22:50:32 год. вбачається, що працівники поліції по приїзду на місце ДТП, встановлюють попереджувальні конуси. Працівник поліції підійшов до автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_1 та спілкувався по мобільному телефону. На запитання, чи потрібна медична допомога ОСОБА_1 , останній відповів, що не потрібна, постраждав тільки автомобіль. Пасажир та водій іншого автомобіля відмовились від виклику швидкої медичної допомоги, як і водій третього транспортного засобу відмовився від надання медичної допомоги. Водій автомобіля «Hondacivic» пояснив, що транспортні засоби стояли на світлофорі і в цей час сталася ДТП. На вимогу поліцейського водії пред'явили посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування. Водіям було запропоновано надати письмові пояснення щодо дорожньо-транспортної пригоди за їх участю. ОСОБА_1 перебував на водійському сидінні та з автомобіля не виходив, оскільки двері автомобіля були заблоковані в результаті ДТП. В ході розмови між працівниками поліції у службовому автомобілі, один інспектор сказав іншому, що ОСОБА_1 закурив цигарку, може нервує, на що інший інспектор повідомив, що «може і продути треба». Водіям надали бланки для викладу ними письмових пояснень. Відеофайл за часом закінчився о 22:57:13 год.
Наступним відеофайлом, який продовжується цього ж дня за часом о 23:51:43 год. слідує, що працівник поліції оглядає пошкоджені транспортні засоби. Надалі, працівник поліції оголошує ОСОБА_1 складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху. При оголошенні ОСОБА_1 означеного протоколу, останній повідомив, що не погоджується з ним. Працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Оскільки ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції не зміг пред'явити поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліцейський попередив, що у разі відсутності такого полісу буде складена постанова та ОСОБА_1 буде підданий штрафу. ОСОБА_1 поінформований, що оскільки сталася ДТП і він є винуватцем, у нього вилучається водійське посвідчення на право керування транспортними засобами. Оскільки ОСОБА_1 не зміг викласти письмові пояснення у зв'язку з тим, що не писала (замерзла) ручка, водієві запропоновано вийти з автомобіля, пересісти у службовий автомобіль та викласти свої письмові пояснення. ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пересів у службовий автомобіль, де на задньому сидінні викладав письмові пояснення щодо подій. Працівник поліції повідомив, що за базою МТС СБУ станом на 14 січня 2024 року не висвітлюється поліс обов'язкового страхування транспортного засобу «Opel Meriva» державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_1 відповів, що можливо він «прохлопав» дати, поліс не поновив, оскільки за його інформацією, наявною у мобільному телефоні, поліс діяв до 14 жовтня 2023 року. Відеозапис закінчується за часом о 00:06:43 14 січня 2024 року і одразу розпочинається наступний. ОСОБА_1 погодився, що поліс обов'язкового страхування не поновив, на що працівник поліції повідомив, що буде виписана постанова та ОСОБА_1 буде підданий штрафу у розмірі 425 грн. ОСОБА_1 роз'яснено його права на оскарження такої постанови, на що останній відповів, що скористається цим, оскаржить постанову і обов'язково знайде поліс обов'язкового страхування. Поліцейський повідомив, що строк на оскарження постанови становить 10 днів, для сплати штрафу - 15 днів, і в разі несвоєчасності сплати штрафу цей штраф подвоюється. На запитання ОСОБА_1 , що йому робити з автомобілем, поліцейський повідомив, що у даному випадку потрібно викликати евакуатор. У цей час ОСОБА_1 продовжував оформлювати свої письмові пояснення і на уточнююче його питання щодо часу настання ДТП, працівник поліції повідомив, що всі учасники писали - «22.30 год.» ОСОБА_1 проставив підписи у документах, наданих йому працівниками поліції, у тому числі на схемі ДТП, з якою він ознайомився. На запитання ОСОБА_1 , що йому буде за те, що стосовно нього складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, поліцейський роз'яснив, що відбудеться суд, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська , 31, який і буде приймати рішення у справі. На запитання працівника поліції, чи вживав ОСОБА_1 алкоголь, останній відповів, що не вживав. На вимогу проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 запитав «для чого?», на що отримав відповідь від інспектора, щоб підтвердити слова ОСОБА_1 Водію було запропоновано вийти на вулицю і запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер». На запитання ОСОБА_1 : «А якщо я відмовляюсь, то що?» Інспектор поліції запропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу «Соціотерапія», де пройти такий огляд. ОСОБА_1 , відповів, що в принципі відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння: і на місці, і у медичному закладі. Працівник поліції повідомив, що буде складений протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів: «Складайте. Я нічого не хочу проходити». Інспектор роз'яснив ОСОБА_1 , що у такому випадку складається протокол за статтею 130, порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 підтвердив свою позицію і зазначив, що відмовляється від проходження такого огляду. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, який у нього вилучається за подіями ДТП, діє три місяці та дієвий при наявності паспорту. На запитання ОСОБА_1 , якщо він не поставить свій підпис, інспектор поліції повідомив, що у такому випадку такий тимчасовий дозвіл не надається. ОСОБА_1 сказав, що зрозумів все, що йому роз'яснили. Поліцейський роз'яснив, що суд відбудеться по вул. Дегтярівська, 31, і смс-повідомлення щодо призначеного судового засідання прийде на номер мобільного телефону, зазначений останнім поліцейському. ОСОБА_1 розписався у протоколі, йому надана копія протоколу за ст. 124 КУпАП. Відеофайл закінчується 14 січня 2024 року о 00:21:43 год. та одразу у цей час розпочинається запис наступного відеофайлу. Поліцейський озвучує, що є і другий протокол, який складається за статтею 130, за порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху. На запитання ОСОБА_1 : «А цей за що?», отримав роз'яснення поліцейського, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, і наразі буде складатись цей протокол. ОСОБА_1 відповів: «Складайте», поліцейський повідомив останнього очікувати. У розмові поліцейських між собою у службовому автомобілі, інспектор поліції сказав, що як сів в автомобіль, то чутно запах, на що інший це підтвердив та додав, що то на вулиці не чутно. Запис відеофайлу закінчився о 00:24:24 год. 14 січня 2024 року (ас.9);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14 січня 2024 року, відповідно до якого в результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, незв'язна мова (ас. 6).
За результатами означених подій уповноваженою на те особою складений, у тому числі, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 725585 від 14 січня 2024 року, зміст якого у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій; у ньому вказані ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, незв'язна мова), та дії водія щодо відмови від огляду на стан сп'яніння; є вказівка на порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП (ас. 1), і зміст вказаного протоколу доведений до відома ОСОБА_1 .
Наведені докази є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, об'єктивно узгоджуються між собою, а тому суддя місцевого суду обґрунтовано поклав досліджені докази в основу своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин.
Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає слушним зазначити, що встановлені обставини відмови від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням приладу «Драгер» та у закладі охорони здоров'я, не заперечувались і самим ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника в частині того, що працівниками поліції не були озвучені ознаки алкогольного сп'яніння та одразу було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на увагу не заслуговують та спростовуються поясненнями інспектора поліції Бабенка Р.С., за результатами опитування якого ОСОБА_1 зазначені обставини не заперечувались. Окрім того, як вбачається з досліджуваного відеозапису подій, питань щодо виявлених у нього ( ОСОБА_1 ) ознак алкогольного сп'яніння останній інспекторам поліції не задавав.
Що стосується доводів апеляційної скарги у частині невірного роз'ясненні обов'язків водія, оскільки, як зазначає сторона захисту, поліцейський повідомляв ОСОБА_1 , що він може не проходити огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим реалізовано провокацію правопорушення, що, у свою чергу, потягло за собою складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та безпідставне визнання його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то такі доводи є безпідставними, спростовуються дослідженим відеозаписом подій за участю ОСОБА_1 , а, окрім того, особа, яка керує транспортним засобом, повинна знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху України, а й свої обов'язки, у тому числі й обов'язок, передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду, що він був у неналежному емоційному стані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому, можливо, неправильно відреагував на обставини, які відбувались, не спростовують висновку суду про порушення ОСОБА_1 за встановлених обставин вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Некоректність або//чи неточність у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 725585 від 14 січня 2024 року, складеного щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відеозапису, як-то різне відображення часу вчинення інкримінованого правопорушення, як на це акцентує увагу сторона захисту, є непереконливими, оскільки за змістом протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено, що 13 січня 2024 року о 22.30 год. ОСОБА_1 потрапив в ДТП і мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, тобто, у протоколі зазначений час ДТП після якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладених у постанові.
Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію захисника ОСОБА_4 про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки судді місцевого суду в постанові від 5 квітня 2024 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого, у тому числі, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцят тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А.Васильєва