1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 30 травня 2024 року, апеляційну скаргу начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року, відносно,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Омськ РФ, громадянина РФ, тимчасово не працюючого, із середньою спеціальною освітою, зі слів маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, -
за участю: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене начальником Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 58 (п'ятдесят вісім) діб, тобто до 18 червня 2024 року (включно), за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 18 червня 2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та невмотивованою, через не відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
На думку прокурора, слідчим суддею не враховано матеріали, надані стороною обвинувачення в обґрунтування неможливості застосування відносно підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначає, що під час досудового розслідування встановлено ризики, передбачені у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам підозрюваного:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідка, потерпілого та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Реальним є ризик того, що підозрюваний може переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду з огляду на те, що, у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, підозрюваному загрожує покарання, максимальна санкція якого передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Окрім того, ОСОБА_6 не працює, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, підозрюваний має молодий вік, за станом здоров'я може вільно переміщатися країною.
Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ОСОБА_6 злочину, існує ризик залишення підозрюваним місця проживання з метою переховуватися від органів розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи неминучість караності своїх злочинних дій та тяжкість покарання, яке йому може загрожувати у разі визнання його винуватим, може почати ухилятися від органу досудового розслідування та суду з метою його уникнення.
Звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_6 в 2022-2023 роках брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та має навички професійного поводження зі зброєю та її застосування. Вказані обставини дають підставу вважати, що підозрюваний має можливість впливати на свідка ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та потерпілого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які надають свідчення щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення та є основними доказами у кримінальному провадженні.
При цьому, підозрюваний усвідомлює, що у випадку протиправного впливу на свідка та потерпілого, що може мати наслідком зміну їх показів, у останнього створюються можливості зменшення доказової бази сторони обвинувачення або уникнення покарання.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 може протиправно впливати і на інших підозрюваних, які у даному провадженні повідомлені про підозру у менш тяжкому злочині, а тому він зацікавлений у впливі на покази підозрюваних для того, щоб уникнути для себе доказової бази щодо вчиненого вимагання, що є особливо тяжким злочином.
Згідно показів потерпілого, у автомобілі, у який ОСОБА_6 його примусово помістив, знаходилося всього шість осіб, проте на даний час орган досудового розслідування затримав лише чотирьох підозрюваних. Таким чином, у ОСОБА_6 , у випадку перебування на домашньому арешті залишатиметься можливість контактувати із іншими невстановленими двома особами, яких він залучав для вчинення злочинних дій щодо потерпілого, а отже запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе убезпечити від ризику протиправного впливу на потерпілого, свідка та інших підозрюваних.
Зауважує, що підозрюваний ОСОБА_6 , з урахуванням зібраних доказів, на даний час свою вину не визнає та органам досудового розслідування не сприяє в розкриттю вказаного злочину, що вказує на відсутність каяття у вчиненому та високу суспільну небезпечність підозрюваного.
Слідчим суддею не враховано, що фактично злочинні дії підозрюваного ОСОБА_6 припинено лише внаслідок оперативного розкриття злочину та затримання підозрюваного у порядку ст. 208 КПК України.
Слідчим суддею необгрунтовано визнано доведеним наявність у підозрюваного ОСОБА_6 малолітньої дитини, адже із долученого стороною захисту свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що батьком дитини є ОСОБА_13 , а не ОСОБА_6 .
На переконання сторони обвинувачення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, у зв'язку із їх недієвістю, а тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України.
24 травня 2024 року на адресу суду надійшли заперечення захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_14 на апеляційну скаргу прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисників та підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке 20 квітня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування під № 12024111310000808, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
20 квітня 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
21 квітня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.
22 квітня 2024 року старший слідчий СВ Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із начальником Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 рокувідмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 58 (п'ятдесят вісім) діб, тобто до 18 червня 2024 року (включно), за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 18 червня 2024 року включно.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи при цьому наявні докази про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 може може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчий суддя врахував тяжкість покарання за ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, особу підозрюваного, який має постійне місце проживання в Київській області на підставі договору оренди. В нього на утриманні перебуває ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та двомісячна донька ОСОБА_12 , та вважав наявними підстави для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 18 червня 2024 року включно. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без змін.
Колегія суддів вважає, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, колегією суддів враховано письмові заперечення захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , в яких зазначено про те, що протягом всього періоду дії запобіжного заходу, ОСОБА_6 не порушувалися покладені на нього обов'язки, прокурором в судовому засіданні апеляційної інстанції зворотнього не доведено.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 199, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 369/6603/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_19
Провадження 11сс/824/3653/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183, 199 КПК