Справа № 191/290/24
Провадження № 2/191/102/24
06 червня 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Порошиної О.О.
за участю секретаря - Рибак М.П.
розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
22.01.2024 року позивачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, обґрунтовуючи вимоги тим, що
з відповідачем, ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_1 знаходилась у шлюбі з 01 вересня 2012 року. Шлюб зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 122.
Від шлюбу подружжя має неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2023 року шлюб сторін було розірвано.
На теперішній час позивачка ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_5 зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру Синельниківської територіальної громади від 11 січні 2024 року. Відповідач за даною адресою знятий з реєстрації 11.12.2023 року, і фактично в квартирі не проживає.
Тривалий час всі витрати пов'язані з утриманням дитини позивач несе одна. Відповідач по справі у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання доньки не надає, хоча має таку можливість так як є працездатним і за віком, і за станом здоров'я. Позивач не володіє інформацією щодо офіційного працевлаштування відповідача. Мати дитини потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на утримання неповнолітньої доньки, оскільки сама не в змозі повністю задовольнити потреби дитини, і не здатна повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток доньки, розвиток творчих та пізнавальних здібностей, її уподобань, розвитку. Неодноразові звернення позивача до батька дитини, щодо надання матеріальної допомоги на утримання доньки є без результативними.
Враховуючи вищевикладені обставини просить суд стягнути з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, але до його початку представник позивача надала суду заяву, якою просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але до його початку надав заяву, якою просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд дослідивши докази, які були надані суду, приходить до наступного:
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.09.2012 року та копії рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.12.2023 року, сторони з 01.09.2012 року перебували у зареєстровано шлюбі, який розірвано 11.12.2023 року ( а.с.4,5).
Відповідно до копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 виданого 21 липня 2015 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.3).
З письмових матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способом виконання батьками цього обов'язку відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України є в тому числі й присуджені за рішенням суду кошти (аліменти) у частці від доходу матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15. 05. 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», а також ст. 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів ; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч.2-3 ст. 183 СК України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно з ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Сторонам роз'яснити, що розмір аліментів, стягнутих на утримання дітей, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З наданих письмових доказів, суд дійшов висновку, що відповідач є працездатним і може надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. Підстав для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину передбачених ст.188 СК не встановлено, відповідач позовні вимоги визнав, тому вимоги позивачки підлягають задоволенню.
На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 179, 180, 181-183, 191 СК України, ст. ст. 5, 10, 19, 141, 197- 200, 206, 235, 259, 261 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, 22.01.2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя О. О. Порошина