05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 278/364/22
провадження № 61-6433св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - Закон та Порядок», товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна, публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хоменка Сергія Олександровича на рішення Житомирського районного суду Житомирської області, у складі судді Татуйко Є. О., від 06 вересня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів:Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С., від 28 лютого 2023 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Нерухомість - Закон та Порядок», ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Д. В., публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що він був власником житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 1 892 кв. м, кадастровий номер 1822084100:04:001:0154, яка розташована за вказаною адресою.
3. 10 грудня 2021 року з інформації у Державному реєстрі речових прав, йому стало відомо, що право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок» на підставі договору-купівлі-продажу, укладеного 29 жовтня 2021 року між цим товариством і
ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».
4. Окрім того, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також міститься інформація про те, що 30 листопада 2007 року він уклав з ПАТ «КБ «Надра» договір іпотеки, право вимоги за яким перейшло до
ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».
5. Стверджував, що не кредитний договір та договір іпотеки із ПАТ «КБ «Надра», а також його не було повідомлено про відступлення права вимоги до
ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та наступне звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.
6. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсним укладений 29 жовтня 2021 року між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані в
АДРЕСА_1 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності
ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» на вказаний житловий будинок та земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 06 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
8. Суд першої інстанції вказав на недоведеність доводів позивача щодо недійсності (не укладення) кредитного та іпотечного договорів.
9. Також судом не встановлено підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Нерухомість-Закон та Порядок».
Короткий зміст постанови апеляційного суду
10. Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задоволено, скасовано рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 вересня
2022 року та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
11. Колегія суддів, врахувавши, що позивач отримав вимогу іпотекодержателя про усунення порушень, а доводи щодо не укладення ним кредитного та іпотечного договорів є недоведеними, погодилась з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, водночас вказала, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку спрощеного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Хоменко С. О. просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат ХоменкоС. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 вересня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у червні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
15. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 10 січня 2024 року у зв'язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Погрібного С. О., суддею-доповідачем у справі визначено суддю ОСОБА_2
16. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 , суддею-доповідачем у справі визначено суддю
Шиповича В. В.
17. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
18. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 29 вересня 2020 року
у справі № 757/13243/17, у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 134/18/13-ц,
від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, від 22 липня 2021 року
у справі № 910/18389/20, від 29 серпня 2018 року у справі № 755/5691/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 766/13946/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Крім того, вказує на порушення норм процесуального права судом першої інстанції, який протиправно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Наголошує, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні клопотань про витребування доказів, позбавив його можливості навести свої доводи та аргументи щодо заявлених позовних вимог.
21. Вважає, що відповідачами долучено до матеріалів справи докази, щодо яких існують об'єктивні сумніви, зокрема: список згрупованих поштових відправлень, що не підтверджує надіслання позивачу повідомлення (вимоги); договори купівлі-продажу нерухомого майна, які без підтвердження сплати податків за фактом вчинених правочинів носять формальний характер.
22. Зауважує, що суд першої інстанції помилково вказав про подання позивачем заяви про зміну предмету і підстав позову, оскільки фактично було подано лише заяву про зміну предмету позову, який доповнено новими вимогами. Вважає, що доповнення позову новими обставинами та зміна посилань на норми права не є зміною підстав позову. Вказує, що така заява була подана із дотриманням процесуальних строків на стадії подання учасниками справи своїх доводів та заперечень.
23. Стверджує, що йому не надсилалась ні вимога кредитора про виконання зобов'язань, ні повідомлення іпотекодержателя про намір укласти договір купівлі-продажу іпотечного майна.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
24. У вересні 2023 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, доводи якого не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки відзив подано з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження, а колегією суддів не встановлено підстав для продовження цього строку.
Обставини справи, встановлені судами
25. 30 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання позивачеві кредитних коштів у розмірі 128 000 доларів США.
26. З метою забезпечення належного виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 передав в іпотеку банку належний йому житловий будинок, загальною площею 121,1 кв. м, розташований по
АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, площею 0,1892 га, кадастровий номер 1822084100:04:001:0154, за цією ж адресою.
27. Пунктом 5.3 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
28. 30 квітня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» і ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено договір відступлення права вимоги за вказаними кредитним договором та договором іпотеки.
29. 02 вересня 2020 року ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» направило
ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушень, у якій зазначило про необхідність протягом тридцяти днів з моменту отримання вимоги сплатити заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 936 335,31 грн, а також попереджено ОСОБА_1 , що у випадку невиконання цієї вимоги іпотекодержателем буде звернуто стягнення на іпотечне майно.
30. Вказана вимога була отримана позивачем 29 вересня 2020 року, що підтверджено відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
31. 29 жовтня 2021 року між ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» і
ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» укладені договори купівлі вказаного іпотечного майна (житлового будинку та земельної ділянки).
32. 29 жовтня 2021 року право власності на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані в АДРЕСА_1 , зареєстровано за
ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок».
33. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 03 лютого 2021 року, з врахуванням змін, внесених постановою Житомирського апеляційного суду від 21 березня 2022 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про визнання кредитного договору недійсним (справа № 296/529/12-ц).
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
34. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
35. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
36. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
37. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
38. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
39. Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
40. Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
41. За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
42. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
43. У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
44. Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
45. За змістом статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
46. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, враховуючи підстави позову й вищевказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними та скасування реєстрації права власності ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» на спірне майно на підставі цих договорів.
47. Апеляційним судом встановлено, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» правомірно уклало з ТОВ «Нерухомість - Закон та Порядок» договори купівлі-продажу іпотечного майна.
48. На виконання вимог Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель (ТОВ «Преміум Лігал Колекшн») 02 вересня 2020 року рекомендованим листом направив іпотекодавцю ( ОСОБА_1 ) вимогу про необхідність виконання основного зобов'язання з пропозицією сплатити заборгованість за кредитним договором, а також попередженням про наслідки несплати заборгованості з урахуванням положень статті 33 Закону України «Про іпотеку», зокрема у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем іншій особі.
49. Вказане повідомлення позивач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримав 29 вересня 2020 року, проте вимоги іпотекодержателя не задовольнив, боргові зобов'язання за кредитним договором перед кредитором в добровільному порядку не виконав.
50. Встановлені у справі обставини свідчать, що іпотекодержатель при зверненні стягнення на предмет іпотеки дотримався вимог закону та умов договору іпотеки, зокрема повідомив іпотекодавця про наявність боргу і необхідність його погашення, про наслідки невиконання заявлених вимог та можливий продаж предмета іпотеки на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку».
51. Умови договору іпотеки (пункт 5) містять іпотечне застереження, яким передбачено право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема і шляхом продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
52. Апеляційний суд також обґрунтовано вказав на недоведеність позивачем обставин щодо не укладення ним кредитного та іпотечного договорів, врахувавши, що судовими рішеннями у справі № 296/529/12-ц, які набрали законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору через його не підписання позивачем.
53. Крім того, колегія суддів враховує, що за змістом частини третьої
статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
54. За відомостями ЄДРСР рішенням Богунського районного суду
м. Житомира від 21 червня 2023 року у справі № 2-728/12, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що товариством звернуто стягнення на предмет іпотеки. Зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним залишено без розгляду з огляду на повторну неявку позивача за зустрічним позовом в судові засідання.
55. У справі, що переглядається, судам надано висновок № СЕ-19/106-22/1661-ПЧ від 04 травня 2022 року, складений експертом Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на виконання ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 22 вересня 2021 року у справі № 2-728/12, відповідно до якого підпис від імені
ОСОБА_1 у кредитному договорі від 30 листопада 2007 року укладеним з ПАТ «КБ «Надра», виконаний ОСОБА_1 .
56. Також за відомостями ЄДРСР у грудні 2013 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ПАТ «КБ «Надра», в якому просив зобов'язати банк виконати свій обов'язок за кредитним договором від 30 листопада 2007 року в натурі та видати йому готівковими коштами кредит у розмірі 128 000 доларів США (справа № 295/19734/13-ц).
57. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19 липня
2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 04 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду
від 26 вересня 2019 року, позов ОСОБА_1 у справі № 295/19734/13-ц залишено без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання.
58. Вказані обставини спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що він не знав про існування кредитного договору та не укладав з ПАТ «КБ «Надра» кредитний договір та договір іпотеки від 30 листопада 2007 року.
59. Ухвалами Житомирського районного суду Житомирської області
від 15 липня 2022 року та від 06 вересня 2022 року, із наведенням відповідних мотивів, було відмовлено у задоволенні клопотань позивача про витребування доказів та прийняття заяви про зміну предмету позову.
60. Водночас у матеріалах справи наявні копії кредитного договору та договору іпотеки від 30 листопада 2007 року, що укладені між
ПАТ КБ «Надра» і ОСОБА_1 , а також вимога іпотекодержателя про усунення порушень від 02 вересня 2009 року та докази її вручення іпотекодавцю.
61. Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
62. Відповідно до частин другої-третьої статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
63. Суд першої інстанції відкрив провадження у розглядуваній справі ухвалою від 11 лютого 2022 року та вирішив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників. Натомість заява позивача про зміну предмета позову подана 26 серпня
2022 року.
64. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов загалом правильного висновку про неможливість прийняття вказаної заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову.
65. Помилкове посилання в рішенні суду першої інстанції на те, що позивачем подано клопотання не тільки про зміну предмету позову, а й про зміну підстав позову, на правильність вирішення спору по суті не вплинуло.
66. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області
від 06 вересня 2022 року скасовано апеляційним судом,а тому повторне скасування цього ж рішення ще й Верховним Судом процесуальним законом не передбачено.
67. За встановлених обставин, висновки апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову не суперечать висновками, викладеним
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц,
від 03 жовтня 2018 року у справі № 134/18/13-ц, від 15 жовтня 2020 року
у справі № 922/2575/19, від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20,
від 29 серпня 2018 року у справі № 755/5691/16-ц, від 12 вересня 2018 року
у справі № 766/13946/16-ц, на які заявник посилається в касаційній скарзі.
68. Інші доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені статтею 400 ЦПК України.
69. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
70. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обов'язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи.
71. Постанова апеляційного суду є достатньо вмотивованою та містить висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
72. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
73. Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши постанову апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
74. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411
ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хоменка Сергія Олександровича залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович