15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 521/7502/19
провадження № 61-12000св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області [правонаступник - Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)], державне підприємство «СЕТАМ», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталія Павлівна,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,
позивач (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) - ОСОБА_4 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області [правонаступник - Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)], державне підприємство «СЕТАМ», приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталія Павлівна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 07 червня 2021 року у складі судді Мазун І. А. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у складі колегії суддів Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І. такасаційні скарги ОСОБА_2 і Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (правонаступник Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області) на постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2023 року,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області [правонаступник - Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)], державного підприємства «СЕТАМ», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області [правонаступник - Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)], державного підприємства «СЕТАМ», приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бутенко Наталії Павлівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання недійсними результатів електронних торгів.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Перший Малиновський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області), державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу (далі - Одеський МНО) Бутенко Н. П., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 19 квітня 2002 року, посвідченого Першою Одеською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер 8-992 та договору дарування від 12 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського МНО Рюміною О. О. реєстраційний номер 8413, належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу із ОСОБА_1 стягнуто 10 000 дол. США, що еквівалентно 167 200 грн та судовий збір в сумі 1 672 грн.
Разом з тим, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 червня 2015 року зазначене судове рішення було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 10 000 дол. США, що еквівалентно 167 200 грн та судовий збір в сумі 1 672 грн.
Постановою Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 15 липня 2016 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчих листів, виданих 05 липня 2016 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 10 000 дол. США, що еквівалентно 167 200 грн та судового збору в сумі 1 672 грн.
Крім того, постановою Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 18 липня 2018 року було призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Приватна експертна служба» для визначення ринкової вартості належного позивачу будинку АДРЕСА_2 , яке 29 серпня 2018 року склало звіт про оцінку ринкової вартості цього будинку та визначило її в сумі 262 300 грн.
В подальшому, Перший Малиновський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області направив заявку ДП «СЕТАМ» про передачу спірного житлового будинку для реалізації на торгах.
28 лютого 2019 року були проведені електронні торги з реалізації зазначеного житлового будинку, переможцем яких став ОСОБА_2 , про що складено протокол № 390453.
21 березня 2019 року державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги, в якому зафіксовано переможця торгів, початкова ціна продажу була визначена в сумі 262 300 грн, ціна продажу 404 040 грн, з яких: 13 115 грн - гарантійний внесок та 7 087 грн - додаткова винагорода були перераховані на рахунок ДП «СЕТАМ», 383 838 грн - перераховані на рахунок Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області та визначено, що цей акт є підставою для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.
04 квітня 2019 року приватний нотаріус Одеського МНО Бутенко Н. П. видала свідоцтво, яке посвідчує, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами вартістю 404 040 грн, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 29,5 кв. м, житловою площею 15,6 кв. м та здійснила державну реєстрацію права власності на вказаний будинок.
ОСОБА_1 вважала, що проведені електронні торги мають бути визнані недійсними, виходячи з наступних підстав.
За позивачем на праві власності зареєстроване інше майно, а саме 47/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами загальною площею 57,8 кв. м, житловою площею 34,6 кв. м на АДРЕСА_4 ; житловий будинок загальною площею 71,7 кв. м, житловою площею 41,6 кв. м на АДРЕСА_5 , а також земельні ділянки площею 9,02 га та 8,0522 га на території Бецилівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області. Однак державний виконавець не вчиняв жодних заходів щодо реалізації вказаного майна, а звернув стягнення на житловий будинок АДРЕСА_2 , в якому зареєстрована та проживає позивач, хоча на це майно могло бути звернуто стягнення в останню чергу.
Як вважала позивач, оцінка переданого на реалізацію майна була заниженою, копія звіту про оцінку майна до неї не надходила. Крім того, у будинку зареєстрована та проживає малолітня дитина, однак, незважаючи на це, Перший Малиновський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області без висновку органу опіки та піклування звернув стягнення на цей спірний житловий будинок.
Також позивач ОСОБА_1 посилалась на те, що в протоколі та акті про електронні торги відсутні відомості про розмір та кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований спірний будинок. Крім того, не було проведено опису будинку, оскільки в дійсності будинку такої площі, про яку зазначено в протоколі електронних торгів не існує, оскільки наявні самочинні прибудови до нього, що на думку позивача унеможливлювало його примусову реалізацію.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсними результати електронних прилюдних торгів з реалізації житлового будинку АДРЕСА_2 , організованих ДП «СЕТАМ» за заявкою Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, оформлених протоколом електронних торгів від 28 лютого 2019 року № 390453 та актом про проведені електронні торги від 21 березня 2019 року;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання житлового будинку АДРЕСА_2 , виданого 04 квітня 2019 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського МНО Бутенко Н. П.;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського МНО Бутенко Н. П. (як державного реєстратора) від 04 квітня 2019 року, індексний номер 46308347, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_2 ;
- стягнути з відповідачів судові витрати.
У червні 2019 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 звернулася до суду з самостійним позовом до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, ДП «СЕТАМ», приватного нотаріуса Одеського МНО Бутенко Н. П., треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним свідоцтва про придбання з електронних торгів житлового будинку, витребування житлового будинку та припинення реєстрації права власності на будинок.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_4 посилалася на те, що вона з 2016 року постійно проживає в спірному будинку АДРЕСА_1 в якості члена сім'ї власника будинку ОСОБА_1
01 березня 2016 року вона зареєструвала своє місце проживання та з цього часу в будинку проживає також ОСОБА_4 , який зареєстрований в будинку з 12 січня 2018 року. Крім того зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народився син ОСОБА_5 , який з моменту свого народження проживає у спірному будинку.
ОСОБА_4 просила суд:
- визнати недійсними результати електронних торгів від 28 лютого 2019 року, а саме протокол електронних торгів від 28 лютого 2019 року і акт про електронні торги від 21 березня 2019 року;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання з електронних торгів житлового будинку АДРЕСА_2 , виданого 04 квітня 2019 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського МНО Бутенко Н. П.;
- витребувати проданий на електронних торгах житловий будинок АДРЕСА_2 від ОСОБА_2 на користь попереднього власника ОСОБА_1 та припинити реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_2 .
У червні 2019 року до суду звернулися треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, ДП «СЕТАМ», приватного нотаріуса Одеського МНО Бутенко Н. П., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання майна спільною сумісною власністю членів сім'ї та визнання права власності (т. 1 а. с. 149-152).
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили суд:
- визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації житлового будинку АДРЕСА_2 , організованих ДП «СЕТАМ» за заявкою Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, оформлених протоколом електронних торгів від 28 лютого 2019 року № 3904533 та актом про проведені електронні торги від 21 березня 2019 року;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання житлового будинку АДРЕСА_2 , виданого 04 квітня 2019 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського МНО Бутенко Н. П.;
- визнати незавершений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 58,4 кв. м та житловою площею 25,9 кв. м об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 58,4 кв. м та житловою площею 25,9 кв. м.;
- визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/3 частину незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 58,4 кв. м та житловою площею 25,9 кв. м.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2019 року залучено ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, ДП «СЕТАМ», приватного нотаріуса Одеського МНО Бутенко Н. П., третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Прийнято до спільного розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів електронних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, ДП «СЕТАМ», приватного нотаріуса Одеського МНО Бутенко Н. П., третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
В задоволенні заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про залучення їх в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору відмовлено.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2020 року провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, ДП «СЕТАМ», приватного нотаріуса Одеського МНО Бутенко Н. П., треті особи: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, в частині визнання недійсним свідоцтва про придбання з електронних торгів житлового будинку, витребування житлового будинку та припинення реєстрації права власності на будинок - закрито у зв'язку з відмовою ОСОБА_4 від позовних вимог.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, ДП «СЕТАМ», приватного нотаріуса Одеського МНО Бутенко Н. П., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію права власності - залишено без задоволення.
Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області, ДП «СЕТАМ», приватного нотаріуса Одеського МНО Бутенко Н. П., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсними результатів електронних торгів - залишено без задоволення.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що позивач не виконував вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в ході виконавчого провадження проігнорував можливість скористатись правами боржника, зокрема запропонувати звернути стягнення на інше майно, а законом встановлене право виконавця остаточно визначати черговість стягнення на майно боржника та неможливість звернути стягнення на інше майно, яке перебуває у власності позивача. Звернення стягнення на земельну ділянку позивача прямо заборонено законом.
Надавши звіт про оцінку проданого з торгів домоволодіння, позивач не надала аналогічних звітів про оцінку іншого майна, що за нею зареєстроване. А тому, суд не будучи обізнаним про вартість такого майна не може прийти до висновку, чи його реалізація привела б до повного виконання рішення суду про стягнення заборгованості та чи достатньо його вартості для задоволення вимог стягувача та державної виконавчої служби.
Початкова ціна продажу спірного будинку на торгах становила 262 300 грн, а остаточно ціна продажу, в результаті активного торгу склала 404 040 грн. Таким чином, ціна спірного будинку у розмірі 404 040 грн склалась на підставі відкритих торгів, а отже, у суду відсутня необхідність в наданні висновку щодо обґрунтованості початкової ціни лоту.
Твердження позивача про неправомірність дій державних виконавців не знайшли свого підтвердження.
Позивач ОСОБА_1 не є опікуном чи піклувальником малолітнього ОСОБА_5 , а тому вимога про обов'язкову згоду органу опіки та піклування на відчуження майна, яке належить не опікуну, а члену сім'ї не розповсюджується на позивача та належне їй майно.
В ході судового розгляду не було встановлено факту належного оскарження ОСОБА_1 результатів проведення оцінки спірного майна чи інших дій виконавця на стадії виконавчого провадження.
Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Тобто, позовні вимоги є безпідставними і не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 червня 2021 року скасовано.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації житлового будинку АДРЕСА_2 , організованих ДП «СЕТАМ» за заявкою Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, оформлених протоколом електронних торгів від 28 лютого 2019 року № 390453 та актом про проведені електронні торги від 21 березня 2019 року.
Визнано недійсним свідоцтво про придбання житлового будинку АДРЕСА_2 , видане 04 квітня 2019 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Одеського МНО Бутенко Н. П.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Одеського МНО Бутенко Н. П. (як державного реєстратора) від 04 квітня 2019 року, індексний номер 46308347, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_2 .
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_5 , 2016 року народження, є місце проживання його матері - ОСОБА_4 , проте допустив помилку, вказавши, що цим місцем проживання не є спірний будинок АДРЕСА_2 .
Неповнолітній ОСОБА_5 є сином племінниці боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , тобто не належить до першого ступеня споріднення, не був членом її сім'ї (відповідно до статті 156 ЖК України), а тому попередньої згоди органу опіки і піклування на продаж спірного будинку, як це вимагає стаття 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», не було потрібно.
Суд першої інстанції не проаналізував питання щодо встановлення ціни нерухомого майна, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_1 , а саме будинку АДРЕСА_2 , тому встановлені судом обставини не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Вирішуючи питання про те, чи відповідає дійсності звіт про оцінку майна від 29 серпня 2018 року, складений ТОВ «Приватна експертна служба», згідно якого була визначена початкова вартість спірного житлового будинку на прилюдних електронних торгах, колегія суддів виходить із того, що будинку, площею 29,5 кв. м на АДРЕСА_2 фактично не існує, оскільки ОСОБА_1 здійснила за вказаною адресою самочинне будівництво, у зв'язку з чим загальна площа спірного будинку фактично збільшилась до 58,4 кв. м, а житлова - до 25,9 кв. м.
Зазначені обставини свідчать про те, що при складанні звіту ТОВ «Приватна експертна служба», експертом було здійснено оцінку спірного житлового будинку, документально підтвердженого, без врахування фактично існуючого будинку і прибудинкових споруд, а також вартості земельної ділянки, на якій спірний житловий будинок збудований.
Про незаконність оцінки спірного житлового будинку, здійсненого ТОВ «Приватна експертна служба», свідчить також і рецензія ТОВ «Експертне бюро «АЙСРА», згідно якої звіт, що рецензувався класифікується за ознакою «Третьою» пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.
Оцінка будинку АДРЕСА_2 не відповідає його дійсній ринковій вартості і була проведена щодо будинку, якого фактично не існувало, тому всі дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією цього житлового будинку на користь переможця електронних торгів ОСОБА_2 є незаконними та такими, що порушують права боржника ОСОБА_1 .
Колегія суддів зазначила, що ОСОБА_1 надала суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Разом з тим, колегія суддів зазначила, що ОСОБА_4 не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та залишити в силі у вказаній частині рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2023 року до Верховного Суду, Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Малиновський ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ), посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та направити справу у вказаній частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у позові третій особі ОСОБА_4 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.
Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , витребувано цивільну справу із Малиновського районного суду м. Одеси.
31 серпня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Малиновського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 .
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 01 травня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
В касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/6706/18, від 24 грудня 2021 року у справі № 463/6539/20 та інших.
У касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 на праві власності належав будинок загальною площею 29,5 кв. м, переможець торгів ОСОБА_2 набув у власність цей же будинок загальною площею 29,5 кв. м.
Суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином повідомлення про результати визначення вартості будинку та квитанцію про направлення листа, а також преюдиційні факти, які встановлені у справі № 521/8691/19.
Дії державного виконавця щодо призначення оцінки реалізованого майна та її результатів проведення оскаржені не були.
Технічний паспорт на будинок від 10 січня 2019 року, який виготовлений ТОВ «НОВЕ БТІ» не є належним та допустимим доказом.
В касаційній скарзі Малиновський ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18, від 24 липня 2020 року у справі № 906/696/18 та інших.
Суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином повідомлення про результати визначення вартості будинку та квитанцію про направлення листа, а також преюдиційні факти, які встановлені у справі № 521/8691/19.
Суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі неналежних та недопустимих доказів.
Дії державного виконавця щодо призначення оцінки реалізованого майна та її результатів проведення оскаржені не були.
В касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19, у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц.
Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що у цій справі матеріали справи містять докази неправомірних дій і бездіяльності державних виконавців.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2023 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 у якому вказує, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 19 квітня 2002 року, посвідченого Першою Одеською державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер 8-992 та договору дарування від 12 жовтня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського МНО Рюміною О. О., реєстраційний номер 8413 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з одного кам'яного житлового будинку, зазначеного на плані літ. А житловою площею 15,6 кв. м та надвірних споруд: Б - літня кухня, В - сарай, Г - погріб, Е - вбиральня, № 1- огородження, І - мостіння, розташований на земельній ділянці площею 655 кв. м (т. 1 а. с. 9-11, 34).
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу стягнуто з ОСОБА_1 суму в розмірі 10 000 дол. США, що еквівалентно 167 200 грн та судовий збір в сумі 1 672 грн.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 червня 2015 року зазначене судове рішення було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 10 000 дол. США, що еквівалентно 167 200 грн та судовий збір в сумі 1 672 грн.
На виконання зазначеного рішення суду 05 липня 2016 року Малиновський районний суд м. Одеси видав виконавчий лист (т. 1 а. с.199, 200).
Постановою державного виконавця Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 15 липня 2016 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа, виданого 05 липня 2016 року Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми в розмірі 10 000 дол. США, що еквівалентно 167 200 грн та судового збору в сумі 1 672 грн (т. 1 а. с. 201).
Згідно із актами державного виконавця Малиновського ВДВС Одеського МУЮ від 05 вересня 2016 року та від 14 листопада 2016 року про вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі, встановлено, що на момент перевірки боржника не знайдено, вхідні ворота у будинку зачинені, на стук ніхто не відчинив. Залишено виклик до державного виконавця (т. 4 а. с. 42, 49).
Із довідки (виписки з будинкової книги про склад сім'ї та реєстрацію) від 23 листопада 2016 року відомо, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано три особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (т. 4 а. с. 47, 48).
01 лютого 2017 року КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради повідомило, що станом на 31 грудня 2012 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності 38/100 частин житлового будинку зі спорудами на АДРЕСА_2 (реєстрація від 14 травня 2002 року); 47/100 частин житлового будинку зі спорудами на АДРЕСА_4 (реєстрація від 03 липня 2002 року) та 62/100 частин на АДРЕСА_3 (дата прийняття рішення про реєстрацію 10 листопада 2005 року) (т. 4 а. с. 59).
В ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було вжито заходів для виявлення джерел доходу позивача. Згідно відповідей на запити Державної фіскальної служби України від 23 червня 2018 року № 1039684251 та від 25 червня 2018 року № 1039706062, відповідей Пенсійного фонду України від 26 січня 2018 року № 1033279060 та від 26 січня 2018 року № 1033274886 джерел доходу боржника ОСОБА_1 , окрім пенсії в розмірі 1 553,52 грн - не виявлено (т. 4 а. с. 11-14).
В ході розшуку майна, у боржника не було виявлено транспортних засобів, однак виявлено нерухоме майно.
Постановамидержавного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 03 липня 2018 року, від 23 липня 2018 року та від 23 серпня 2018 року було проведено арешт майна та арешт коштів боржника, однак з відповідей банківських установ відомо, що ОСОБА_1 або не є клієнтом відповідного банку, або сума коштів на рахунках є незначною (т. 4 а. с. 72, 76, 78-83).
Постановою державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 16 липня 2018 року про опис та арешт майна боржника описано та накладено арешт на будинок за адресою: АДРЕСА_3 житловою площею 15,6 кв. м, площа земельної ділянки 655 кв. м (т. 4 а. с. 29).
Постановою державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 18 липня 2018 року було призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Приватна експертна служба» для визначення ринкової вартості належного позивачу будинку АДРЕСА_2 , яке 29 серпня 2018 року склало звіт про оцінку ринкової вартості цього будинку та визначило її в сумі 262 300 грн (т. 1 а. с. 28, 202).
В матеріалах справи наявне повідомлення за підписом державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 16 січня 2019 року № НОМЕР_1 зі змісту якого відомо, що сторони виконавчого провадження - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлені про результати визначення вартості майна, що передавалось на реалізацію та їм роз'яснено порядок оскарження результатів оцінки майна (т. 1 а. с. 208).
Постановою державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 21 лютого 2019 року об'єднано виконавчі провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4 (т. 1 а. с. 27).
07 лютого 2019 року Перший Малиновський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області направив заявку ДП «СЕТАМ» про передачу житлового будинку для реалізації на електронних торгах (т. 1 а. с. 204, 205).
28 лютого 2019 року проведені електронні торги з реалізації зазначеного житлового будинку, переможцем яких став ОСОБА_2 , про що складено протокол № 390453 (т. 1 а. с. 29-31).
Постановами державного виконавця Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 19 березня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 27 131,80 грн та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 269 грн (т. 4 а. с. 112, 114).
В розпорядженні начальника відділу ДВС від 19 березня 2019 року № НОМЕР_1 зазначено про перерахунок 271 318 грн на користь ОСОБА_3 , а також 27 131,80 грн виконавчого збору, 200 грн витрат виконавчого провадження (т. 4 а. с. 120).
21 березня 2019 року державний виконавець склав акт про проведені електронні торги, в якому зафіксовано: початкова ціна продажу в сумі 262 300 грн, ціна продажу 404 040 грн, з яких: 13 115 грн - гарантійний внесок та 7 087 грн - додаткова винагорода були перераховані на рахунок ДП «СЕТАМ», 383 838 грн перераховані на рахунок Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області та визначено, що цей акт є підставою для видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (т. 1 а. с. 32).
04 квітня 2019 року приватний нотаріус Одеського МНО Бутенко Н. П. видав свідоцтво, яке посвідчує, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами вартістю 404 040 грн, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 29,5 кв. м, житловою площею 15,6 кв. м та здійснила державну реєстрацію права власності на вказаний будинок (т. 2 а. с. 2, 17).
Постановамидержавного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 18 квітня 2019 року знято всі арешти та заборони на відчуження, які накладені відділом ДВС (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів забезпечення позову) з житлового будинку із надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що належав ОСОБА_1 . Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 521/1756/15-ц, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 05 липня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 10 000 дол. США, що еквівалентно 167 200 грн та сплаченого судового збору у розмірі 1 672 грн закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 4 а. с. 128, 135).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг та відзивів на касаційні скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, касаційна скарга Малиновського ВДВС у м. Одесі ПМУМЮ - частковому задоволенню та касаційна скарга ОСОБА_4 має бути залишена без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).
Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
У постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 369/2266/21 зазначено, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі № 200/19233/16-ц.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення положень закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.
Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Отже, електронні торги можуть бути визнані недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Постановою державного виконавця Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 18 липня 2018 року було призначено суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Приватна експертна служба» для визначення ринкової вартості належного позивачу будинку АДРЕСА_2 , яке 29 серпня 2018 року склало звіт про оцінку ринкової вартості цього будинку та визначило її в сумі 262 300 грн.
Частиною п'ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок повідомлення сторонам виконавчого провадження про результати оцінки майна, яке передаватиметься на примусову реалізацію. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони. Протягом десяти днів з дня отримання відповідного повідомлення сторона, яка не згодна з результатом оцінки, вправі її оскаржити. Оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 766/3470/16-ц дійшов висновку про те, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а тому не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною п'ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна.
Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 161/14183/22.
Згідно із ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 серпня 2019 року у справі № 521/8691/19, яка залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні скарги на дії/бездіяльність державних виконавців Першого Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області. Розглянувши вказану скаргу суд дійшов висновку, що при здійсненні виконавчого провадження та під час примусової реалізації будинку було дотримано норм законодавства, скаржником не надано жодного доказу щодо неправомірності дій державних виконавців, а посилання на порушення містять лише формальний характер та не є обґрунтованими (т. 2 а. с. 188-191).
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , апеляційний суд вказав, що при визначенні оцінки спірного будинку, була занижена його вартість, про що своєчасно не було доведено до її відому, чим суттєво були порушені права учасника виконавчого провадження - ОСОБА_1 , що є недопустимим.
Проте, з матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було повідомлено про результати визначення вартості майна, що передавалось на реалізацію та роз'яснено порядок оскарження результатів оцінки майна (т. 1 а. с. 208).
Крім того, спірне майно було реалізоване не за стартовою ціною, що відповідала визначеній суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Приватна експертна служба», сумі - 262 300 грн, а за значно вищою ціною - 404 000 грн, що була досягнута в результаті активних конкурентних торгів на відкритому майданчику (т. 1 а. с. 29-31).
04 квітня 2019 року приватний нотаріус Одеського МНО Бутенко Н. П. видала свідоцтво, яке посвідчує, що ОСОБА_2 належить на праві власності майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами вартістю 404 040 грн, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 29,5 кв. м, житловою площею 15,6 кв. м (т. 2 а. с. 2, 17).
Відповідно до вказаного, ОСОБА_2 набув у власність будинок площею 29,5 кв. м на АДРЕСА_2 та не набув права власності на самочинне будівництво, яке здійснено ОСОБА_1 .
Відповідно до частини п'ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що боржник запропонувала інші види майна, на які вважала за необхідне реалізувати в першу чергу, а також відомості які б свідчили про те, що боржник повідомляла орган примусового виконання про наявне в неї майно чи пропонувала звернути стягнення на інший вид наявного в неї майна.
Відповідно до вказаного, суд першої інстанції зробив правильний висновок про необґрунтованість доводів позивача щодо порушення черговості реалізації майна.
Враховуючи зазначене, позивач не надала доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які б могли вплинути на результати електронних торгів.
Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , а тому її позов задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 , апеляційний суд правильно вказав, що неповнолітній ОСОБА_5 є сином племінниці боржника ОСОБА_1 , тобто не належить до першого ступеня споріднення, не був членом її сім'ї (відповідно до статті 156 ЖК України), а тому попередньої згоди органу опіки і піклування на продаж спірного будинку, як це вимагає стаття 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», не було потрібно.
Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , належним чином оцінив подані сторонами докази, правильно встановив обставини справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції в цій частині.
З урахуванням встановлених у справі обставин, ухвалене судом апеляційної інстанції судове рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню у частині задоволених позовних вимог із залишенням в силі у вказаній частині рішення суду першої інстанції.
Щодо клопотання про участь у судовому засіданні
У жовтні 2023 року ОСОБА_4 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу (з урахуванням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху) у якій, зокрема, міститься клопотання про розгляд вказаної справи за її участі.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень. Оскільки Верховний Суд не ухвалював рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, то підстав для виклику сторін немає. Тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
У квітні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 надіслали клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Підстави для передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду передбачені статтею 403 ЦПК України.
Тлумачення змісту частини п'ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
З урахуванням того, що у вказаному клопотанні відсутнє належне обґрунтування передбачених статтею 403 ЦПК України підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 слід відмовити.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.
Установивши, що апеляційний суд скасував рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволених позовних вимог і залишає в силі у вказаній частині рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.
Керуючись статтями 400, 403, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Касаційну скаргу Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2023 року у частині позовних вимог про визнання недійсними результатів торгів, оформлених протоколом електронних торгів та актом про проведені електронні торги, визнання недійсним свідоцтва про придбання житлового будинку, скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності скасувати та залишити в силі у цій частині рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 07 червня 2021 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. І. Грушицький
Судді: І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
В. В. Пророк
О. М. Ситнік