06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 639/1952/20
провадження № 61-7545ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області, у складі судді Оболєнської С. А., від 17 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Мальованого Ю. М., Яцини В. Б., від 30 квітня 2024 року за заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,
У грудні 2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до суду з заявою, в якій просило поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБУ страхового відшкодування в розмірі 6 513,54 грн та судового збору в розмірі 2 102 грн, визнавши причини пропуску вказаного строку поважними, та видати дублікат виконавчого листа.
Заява мотивована тим, що рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 28 липня 2020 року у справі № 639/1952/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь МТСБУстрахове відшкодування в загальному розмірі 6 513,54 грн та судовий збір у розмірі 2 102 грн.
На виконання вказаного судового рішення 24 вересня 2020 року видано виконавчий лист, який 29 вересня 2020 року МТСБУ направило до Вовчанського районного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) для відкриття виконавчого провадження та примусового виконання судового рішення.
Однак, про хід виконавчого провадження до березня 2023 року жодної інформації стягувачу не надходило. У зв'язку з чим було направлено запити до відділу державної виконавчої служби, а також скарги на бездіяльність державного виконавця, відповіді на які не отримано.
У зв'язку з відсутністю інформації про виконавче провадження, МТСБУ пропустило строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а також вважає, що його оригінал втрачено.
Враховуючи наведені обставини, заявник звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 17 січня 2024 року у задоволенні заяви МТСБУ відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 17 січня 2024 року залишено без змін.
21 травня 2024 року засобами поштового зв'язку представник МТСБУ - адвокат Сечко С. В. подав касаційну скаргу на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 17 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року (повний текст складено 01 травня 2024 року), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення заяви МТСБУ.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Щодо вимог про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ,
від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже ухвала суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України) та постанова апеляційного суду за результатами її апеляційного перегляду, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою МТСБУ на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 17 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року в частині вирішення вимог щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Щодо вимог про видачу дубліката виконавчих документів
Також колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження із перегляду ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 17 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року в частині вирішення вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Ухвала суду за результатами розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
Однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до пункту 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
Встановивши, що докази втрати оригіналу виконавчого листа наразі відсутні, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у видачі його дублікату.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа є очевиднимі не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою моторного (транспортного) страхового бюро України на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 17 січня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
О. М. Осіян
Є. В. Синельников