Справа № 452/784/24
07 червня 2024 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
в складі:головуючого судді Пташинського І.А.
при секретарі Терлецькій І.В.
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Самборі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановив:
В провадженні Самбірського міськрайонного суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
07.06.2024 року позивач та її представник в підготовче засідання повторно не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що стверджується матеріалами справи, причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, оскільки перебуває в складі Збойних Сил України, був належним чином були повідомлений про час та місце проведення підготовчого засідання.
Враховуючи, що проведення підготовчого засідання у справі відбувалося за відсутності позивача та її представника, відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи суд, дійшов наступного висновку.
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та відкрито провадження у цивільній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено по справі підготовче засідання на 14 год. 30 хв. 13 травня 2024 р.
13.05.2024 р. позивач та її представник, а також відповідач в суд для участі в проведенні підготовчого засідання у вказаній цивільній справі не з'явилися.
19.04.2024 на адресу суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі №452/784/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у зв'язку із його перебуванням в складі Збройних Сил України до припинення такого перебування.
13.05.2024 р. на адресу суду надійшла заява від адвоката Гошовської Олени Вікторівни про вступ в справу як представника позивача ОСОБА_1 .
Крім того, 13.05.2024 р. на адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гошовської О.В., про відкладення проведення підготовчого засідання у даній цивільній справі на іншу дату, у зв'язку із її зайнятістю в проведенні невідкладної слідчої дії (докази на підтвердження вказаних обставин до заяви не долучались).
13 травня 2024 р. проведення підготовчого засідання було відкладено судом на 11 год. 00 хв. 07 червня 2024 року в залі судових засідань Самбірського міськрайонного суду Львівської області, про що повідомлено учасників справи.
Повторно, 07.06.2024 року позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце проведення підготовчого засідання, в підготовче засідання не з'явилися, заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.
Відповідно до п.3) ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Також, суд враховує, що інформація стосовно слухання судом справи є публічною та розміщується на офіційному сайті Самбірського міськрайонного суду Львівської області в мережі Інтернет.
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.
Також суд враховує, що вказана цивільна справа тривалий час перебуває у провадженні суду, а також те, що позивач, як найбільш зацікавлена особа в розгляді даної справи, мала право бути присутньою в підготовчому засіданні особисто чи направити представника, або укласти договір на представництво її інтересів у даній справі з іншим представником у разі неможливості прийняття участі в підготовчому засіданні представником ОСОБА_3 .
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, в підготовче засідання у справі 07.06.2024 року повторно не з'явився, свого представника не направив, а тому суд не знаходить правових підстав для відкладення підготовчого засідання з метою повторного виклику позивача та її представника, інших учасників справи, оскільки, на переконання суду, це призведе до безпідставного затягування розгляду справи, а, відтак, до порушення розумних строків її розгляду.
Враховуючи встановлені обставини, а також те, що повторне нез'явлення позивача та його представника перешкоджає розгляду справи, суд дійшов до висновку про необхідність залишення позову без розгляду відповідно до п.3) ч.1 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись п). 3 ч.1 ст. 257, ст.ст.260, 353 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя