Справа №463/5026/24
Провадження №1-кс/463/4449/24
про застосування запобіжного заходу
07 червня 2024 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Верхнє Самбірського р-ну Львівської обл., українцю, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, раніше не судимому, заступнику командира 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ,
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140110000390 від 18 квітня 2024 року у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, -
слідчий Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 як сторона кримінального провадження за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» терміном на 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави, еквівалентному 500 (п'ятистам) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становитиме 1514000 грн. та покладення на підозрюваного у разі внесення застави додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що майор ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 6, 11, 16, 29, 30, 37, 49, 50,130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у точно невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але приблизно у період кінця жовтня - початку листопада 2023 року, перебуваючи у казарменому приміщенні військового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), яка використовується військовослужбовцями Національної академії для проживання та несення служби, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, будучи військовою службовою особою, являючись за військовим званням та посадою начальником для солдата ОСОБА_7 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на застосування насильства щодо підлеглого військовослужбовця, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення йому фізичного болю і моральних страждань та демонстрації своєї явної переваги, будучи невдоволеним фактом залишення солдатом ОСОБА_7 для нагляду іншому військовослужбовцю навчального курсу зброї - автомата АК-74, застосував насильство щодо свого підлеглого солдата ОСОБА_7 , а саме: наніс йому ручкою затворної рами автомата АК-74 один удар в груди, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 фізичного та морального страждання.
Крім цього, майор ОСОБА_5 у точно невстановлений досудовим розслідуванням дату, але приблизно у період жовтня - листопада 2023 року, у вечірній час з 18 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв., перебуваючи на території Національної Академії (місто Львів, вулиця Героїв Майдану, 32), грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, будучи військовою службовою особою, являючись за військовим званням та посадою начальником для солдата ОСОБА_8 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на застосування насильства щодо підлеглого військовослужбовця, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення йому фізичного болю і моральних страждань та демонстрації своєї явної переваги, безпричинно наніс один удар правою ногою в область грудей солдата ОСОБА_8 , спричинивши сильний фізичний біль та у подальшому взявши солдата ОСОБА_8 лівою рукою за потилицю наніс близько 3 ударів долонею по потилиці солдата ОСОБА_8 чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 , фізичного та морального страждання.
Крім цього, майор ОСОБА_5 , 6 липня 2023 року близько 15 год. 00 хв. перебуваючи в приміщенні канцелярії 1 казарми на території Національної Академії ( АДРЕСА_1 ) грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, будучи військовою службовою особою, являючись за військовим званням та посадою начальником для солдата ОСОБА_9 та солдата ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на застосування насильства щодо підлеглого військовослужбовця, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення йому фізичного болю і моральних страждань та демонстрації своєї явної переваги, в присутності солдата ОСОБА_7 , наказав ОСОБА_9 , підійти до нього та нагнутись уперед, після чого тримаючи у руці ремінь наніс вказаним предметом близько 7 ударів по сідницям солдата ОСОБА_9 , чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 фізичного та морального страждання.
Крім цього, майор ОСОБА_5 у точно невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше листопада 2022 року, перебуваючи у казарменому приміщенні Національної Академії ( АДРЕСА_1 ) грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, будучи військовою службовою особою, являючись за військовим званням та посадою начальником для солдата ОСОБА_10 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на застосування насильства щодо підлеглого військовослужбовця, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою приниження честі та гідності солдата ОСОБА_10 спричинення йому моральних страждань та демонстрації своєї явної переваги, в присутності інших військовослужбовців навчального курсу зламав його волю та змусив солдата ОСОБА_10 власноруч покласти собі до ротової порожнини сигарети та протягом декількох секунд прожовувати, після чого наказав виплюнути їх, чим принизив честь і гідність потерпілого ОСОБА_10 , заподіяв останньому моральні страждання.
Також, майор ОСОБА_11 у точно невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше грудня 2022 року перебуваючи у казарменому приміщенні Національної Академії ( АДРЕСА_1 ) грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, будучи військовою службовою особою, являючись за військовим званням та посадою начальником для солдата ОСОБА_10 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на застосування насильства щодо підлеглого військовослужбовця, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення йому фізичного болю і моральних страждань та демонстрації своєї явної переваги безпричинно наніс один удар правою рукою у ділянку ребер лівої частини тулуба солдата ОСОБА_10 чим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 , фізичного та морального страждання.
Таким чином слідчий вважає, що в діях ОСОБА_11 наявні підстави для обґрунтованої підозри у вчинені останнім злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, у зв'язку з чим 6 червня 2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні такого. При цьому вказує, що 6 червня 2024 року о 13 год. 43 хв. майора ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Слідчий клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивує тим, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами. Вказує, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема вказує, що наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 12 років. 30 травня 2024 року ОСОБА_5 вручено повістки про його виклик до Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, але на вищевказані виклики ОСОБА_5 не явився, та ухиляється від слідства. Відтак вказує, що наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, у разі доведення його вини та винесення обвинувального вироку вже переховується і може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ризик, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що кримінальні правопорушення, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні пов'язані із можливими випадками застосування насильства як фізичного так і психологічного начальником по відношенню до своїх підлеглих, тобто курсантів НАСВ, які могли звертатися внаслідок застосування до останніх насильства до закладів охорони здоров'я, лікарів, психологів, при чому як у межах медичного пункту Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного так і за її межами, тобто до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, закладів охорони здоров'я Міністерства охорони здоров'я, на даному етапі досудового розслідування відповідна медична документація не встановлена та не вилучена. Крім того, у межах даного кримінального провадження, під час збору та оцінки доказів перевірятиметься наявність на особистих технічних засобах (мобільних телефонах, смартфонах) ініціативних записів, тобто відеозаписів, фотографій можливих протиправних дій майора ОСОБА_5 до відношенню до потерпілих солдата ОСОБА_10 , солдата ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_8 , солдата ОСОБА_9 , а також інших потерпілих, які у подальшому будуть залучатися і допитуватись, на даний час такі ініціативні записи не вилучені органом досудового розслідування, що створює ризик знищення майором ОСОБА_5 . таких матеріалів, з метою приховання слідів вчиненого кримінального правопорушення. Ураховуючи вищевикладене, у випадку застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, які фактично містять сліди вчиненого кримінального правопорушення, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Також вказує, що наявні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих солдата ОСОБА_10 , солдата ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_8 , солдата ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , з метою зміни останніми показів наданих під час досудового розслідування вищевказаного кримінального правопорушення. Крім цього вказує, що на даний час не залучені та не допитані у якості потерпілих наступні військовослужбовці: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , що створює реальний ризик впливу на них підозрюваного, з метою дачі вигідних для останнього показів. За таких обставин, підозрюваний ОСОБА_5 , у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу ніж запропонований стороною обвинувачення, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватись з такими особами, особисто, шляхом залучення третіх осіб, шляхом використання засобів зв'язку, що надасть ОСОБА_5 змогу незаконно вплинути на потерпілих та свідків шляхом примусу, погроз, умовлянь, погроз, прохань з метою зміни вказаними учасниками процесу показів наданих слідчому.
Щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином зазначає, що на даний час, майор ОСОБА_5 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді заступника командира 2 механізованої роти 2 механізованого батальйону. ОСОБА_5 не явився на виклики прокурора та ухиляється від слідства. У зв'язку з тим, що військова частина НОМЕР_1 залучена до заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, а також спекулюючи на тому, що в Україні діє воєнний стан, підозрюваний, розуміючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, може самостійно проявляти ініціативу перед командуванням вказаної військової частини щодо залучення його до виконання завдань у зоні бойових дій, включення останнього до бойових розпоряджень, бойових наказів, що фактично призупинить хід досудового розслідування, унеможливить виконання з майором ОСОБА_5 слідчих (розшукових) дій взагалі, та таким чином перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Щодо наявності ризику продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється зазначає, що оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , спрямований на грубе порушення порядку проходження військової служби, та обов'язково вчиняється начальником по відношенню до підлеглих військовослужбовців, майор ОСОБА_5 , який є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу, а також молодших офіцерів, тобто для військовослужбовців у військовому званні від солдата до капітана включно, може продовжити чинити фізичне та психологічне насильство як щодо потерпілих та і до підлеглих військовослужбовців у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , де проходить військову службу.
Відтак наголошує на неможливості застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, зокрема запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (як цілодобового так і у нічний час), оскільки підозрюваний ОСОБА_5 зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що є територією Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Вказує, що застосування до останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту додатково посилить існуючі ризики незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також ризик продовження вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному ОСОБА_5 , у зв'язку з можливістю контактувати з військовослужбовцями НАСВ.
При визначенні розміру застави з урахуванням виключності випадку та матеріального становища підозрюваного ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем Збройних Сил України та отримує відповідне грошове забезпечення вважає за необхідне визначити останньому заставу в розмірі 500 (п'ятисот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становитиме 1514000 грн., оскільки саме така застава достатня для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав з мотивів викладених в ньому, пояснення надав аналогічні викладеним в такому, а тому на даному етапі досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити такому заставу у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник відносно задоволення клопотання заперечила, вважає, що відсутні докази обгрунтованості оголошеної підозри, на її думку відсутні ризики визначенні ст. 177 КПК України для застосування найтяжчого запобіжного заходу, а тому просила застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, а якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то просила визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив в задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 і 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснює досудове розслідування кримінального провадження №62024140110000390 від 18 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
6 червня 2024 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
При цьому з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 6 червня 2024 року вбачається, що ОСОБА_5 було затримано 6 червня 2024 року о 13 год. 43 хв. у м. Краматорськ Донецької обл.
За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) свідчать, зокрема: витяг з наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) №114 від 3 травня 2022 року, показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_19 , наданими під час допитів 9 травня 2024 року, показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_18 та ОСОБА_23 наданими під час їх допитів 15 травня 2024 року, показами потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , наданими останніми під час їх допитів 23 травня 2024 року, протоколами проведення слідчих експериментів від 23 травня 2024 року, та іншими письмовими доказами.
Ризиками, які дають підстави слідчому судді застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати той факт, що підозрюваний, обґрунтовано підозрюється у у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років, а відтак перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом унеможливлення виконання з ним слідчих (розшукових) дій.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного не суперечить приписам п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Наведені дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, слідчим суддею на даному етапі не встановлено.
При цьому доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не спростовують вищенаведених висновків, а сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення свідчать про наявність в його діях інкримінованого кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст. 177 КПК України, а тому запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 (шістдесяти) днів з часу фактичного затримання, тобто з 6 червня 2024 року до 4 серпня 2024 року включно.
Крім того, частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кодексом.
Так відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас даною ж частиною статті визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 на даний час є військовослужбовцем Збройних Сил України.
Зважаючи на викладене, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, із врахуванням характеризуючих даних особи підозрюваного ОСОБА_5 , враховуючи його майновий та сімейний стан, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, беручи до уваги, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, які б давали підстави для призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, приходжу до висновку, що максимальний розмір застави, передбачний п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а тому йому слід визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становитиме 908400 грн. Визначаючи вказаний розмір застави слідчий суддя вважає, що такий буде достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам описаним вище та може належним чином забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок на підозрюваного слід покласти обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора чи суду згідно виклику; не відлучатися з міста Львова Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з військовослужбовцями Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що надають право перетину державного кордону.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання 6 червня 2024 року.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів), тобто до 4 серпня 2024 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 (девятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
У випадку внесення застави на відповідний рахунок покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду згідно виклику;
- не відлучатися з міста Львова Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування з військовослужбовцями Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що надають право перетину державного кордону.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1