Справа № 445/1276/24
провадження № 2-о/445/108/24
05 червня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Золочівський відділ ДРАЦС у Золочівському районі Львівської області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, яку обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати- ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане на тимчасово окупованій території України. Вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, свідоцтво про смерть видане Скадовським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Управління РАЦС Херсонської області, протокол про встновлення смерті виданий на тимчасово окупованій території фельдшером Скадовської станції Каланчацької підстанції Вакаровим О.О., які є недійсними на території України, і не може бути прийняте відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті, відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». У зв'язку із цим їй відмовлено у державній реєстрації смерті матері та рекомендовано звернутися до суду. Встановлення факту смерті матері їй необхідне для реєстрації смерті особи у відповідності до законодавства України та отримання свідоцтва про смерть.
Заявниця та її представник в судове засідання не з'явилися, подали заяву про розгляд справи в їх відсутності, вимоги заяви підтримали та просили таку задоволити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був інформований про дату, час та місце розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що така підставна та підлягає до задоволення, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 315, 317 ЦПК України,суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Статтею 317 ЦПК України, передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України. Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Судом встановлено, що заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доводиться дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження та витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
Як встановлено із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , протоколу встановлення смерті особи від 16.04.2024 року, перекладених на українську мову, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Комунарівка Скадовського району Херсонської області.
Згідно постанови ВР України від 17.03.2016 року "Про перейменування окремих населених пунктів", с. Комунарівка перейменовано на с. Радісне Скадовського району Херсонської області.
Встановлено також, що заявниця зверталася в Золочівський відділ ДРАЦС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із зазначеними вище документами для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в чому їй було відмовлено, у зв'язку із невідповідністю поданих документів ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".
Частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції, чинній на час звернення заявника до суду) визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.
07 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», яким, зокрема, частину третю статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено словами «крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану».
Положеннями статей 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Питання про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Беручи до уваги вищезазначені положення законодавства та міжнародних правових актів, ВС у постанові від 16.11.2022 року по справі № 759/1443/22 дійшов висновку, що суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17.
Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо реєстрації шлюбу, народження та смерті, з метою захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях, ніяким чином не легітимізує таку владу.
Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Мінреінтереграції від 22.12.2022 №309, із змінами від 23.04.2024 року №120, с. Радісне Скадовського району Херсонської області тимчасово окуповане російською федерацією.
Згідно п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч.2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Згідно ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, медичні документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території, видані діючими сьогодні медичними закладами, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.
Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.
Документи, які видані органом, що створений на тимчасово окупованій території у порядку, не передбаченому законами України, відповідно до ч. 3 ст. 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відтак, суд приходить до висновку, що заявник не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть своєї матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на вказаній території не здійснюють повноваження органи влади України такі як заклади охорони здоров'я або судово-медичні установи, які б мали можливість встановити факт смерті, так і органи реєстрації актів цивільного стану, які б мали можливість зареєструвати факт смерті та видати належне свідоцтво про смерть.
Статтею 17 ч.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 породжує юридичні наслідки для заявниці, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Беручи до уваги вищенаведене суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті матері заявниці на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Мінреінтереграції від 22.12.2022 №309, із змінами від 23.04.2024 року, ст.12,81,315,317,354,355 ЦПК України, суд, -
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Золочівський відділ ДРАЦС у Золочівському районі Львівської області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області, та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Радісне Скадовського району Херсонської області Україна, у віці 85 років.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу Державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження даного рішення не зупиняє його виконання.
Повний текст судового рішення складено 05.06.2024 року.
Суддя В. М. Сивак