Справа № 445/1971/23
Провадження № 2-а/445/2/24
27 травня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши, у порядку спрощеного письмового провадження, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
22.08.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про скасування постанови від 17.07.2023 № 21 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову зазначив, що дана постанова прийнята з порушенням норм закону та є неправомірною з оглляду на те, що в матеріалах справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні будь-які докази того, що він є працівником магазину UND VAPE, або що він займається підприємницькою діяльністю в сфері торгівлі, також відсутні докази, які б підтверджували факт продажу ним неповнолітній особі рідини, що використовується в електронних сигаретах. Так, в поясненнях від 26.05.2023р. ОСОБА_2 стверджує, що він бачив як його друг (не вказано хто саме, та який його вік) придбав в магазині UNDEGROUND VAPE (в той же час в протоколі про адміністративне правопорушення від 26.05.2023р. та в постанові від 17.07.2023р. вказано, що подія мала місце в магазині UND VAPE). ОСОБА_3 в поясненнях від 26.05.2023р. також не вказує у кого саме він придбав рідину, що використовується в електронних сигаретах, а вказує лише, що придбав товар в магазині UNDEGROUND VAPE. В рапорті працівника поліції від 26.05.2023р. зафіксовано подію, що мала місце в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Також в матеріалах справи відсутні докази продажу саме рідини, що використовується в електронних сигаретах. За таких обставин, у справі відсутні докази вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП. Таким чином, обставини правопорушення, викладені в протоколі, є неконкретизованими, а докази у справі суперечливими та не підтверджують факту продажу товару, передбаченого диспозицією ч. 2. ст.156 КУпАП неповнолітній особі належним суб?єктом правопорушення.
30.11.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на наступне. Під час розгляду матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 сам підтверджує факт здійснення продажу рідини для електронних сигарет неповнолітньому ОСОБА_3 , що підтверджується відеоматеріалами з нагрудних камер працівників Золочівського РВП ГУНП у Львівській області. Позивач спочатку стверджує, що провів продаж рідини для так званих АРЕ (електронних сигарет) неповнолітньому, а потім - що з дозволу батьків. Позивач уточнив, що ціна даної рідини 180,00 грн., зокрема ОСОБА_3 дав йому 200,00 грн, а позивач дав йому решту у сумі - 20,00 грн. У відеоматеріалах з нагрудних камер працівників Золочівського РВП ГУНП у Львівській області позивач під час заповнення протоколу уточняє, що його посада правильно звучить як «консультант - продавець», що підтверджує, що він дійсно працює у даному магазині. Враховуючи наведене, ні до повноважень поліції, ні до повноважень адміністративної комісії не віднесене з'ясування питання чи був Позивач офіційно оформлений на роботі на час вчинення ним адміністративного правопорушення. Дане питання не має значення при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності за ч.2 ст 156 КУпАП. Враховуючи вище викладене, представник відповідача просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вказані критерії одночасно є вимогами для суб'єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 156 КУпАП (ч.1 ст.218 КУпАП).
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх осадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що інспектором ЮПСП Золочівського РВП ГУНП в Львівській області 26.05.2023 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 26.05.2023 гр. ОСОБА_1 , знаходячись на робочому місці у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив продаж рідини, що використовується в електронних сигаретах, а саме: рідини NOVA ємкість 30 мл. 65 мг., неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.
Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Золочівської міської ради № 21 від 17.07.2023, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн.
Частина 2 ст. 156 КУпАП, передбачає, зокрема, відповідальність працівника підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування за продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
Відповідно до частини 1 статті 15-3 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.
Відповідно до частин 5,6 вказаної статті Закону №481/95-ВР, якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець повинен звернутися до такого покупця з вимогою пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння такій особі забороняється.
Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).
Відповідно до ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до матеріалів справи, адміністративною комісією під час розгляду справи про адміністративне правопорушення досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 971931 від 26.05.2023, в якому зафіксовані фактичні обставини адміністративного правопорушення, з яким ОСОБА_1 ознайомився та поставив підпис; пояснення неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відеоматеріалами з нагрудних камер поліцейських, з яких було встановлено особу позивача, який не заперечував факт продажу ним рідини неповнолітньому.
Вказані документи, на думку суду у розумінні статті 251 КУпАП, є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Суд зауважує, що заборона продажу рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18-ти років, та наділення продавця правом отримувати у покупця документи, які підтверджують його вік, спонукає дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію, а відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж, у зв'язку з цим, забороненого товару неповнолітній особі, не може бути підставою звільнення від відповідальності.
Таким чином, позивач був зобов'язаний отримати від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на час подій не досяг 18-річного віку, документи, що підтверджують його вік, а за відсутності таких документів відмовити останньому у здійсненні продажу алкогольного напою.
Стосовно ж посилань позивача на те, що відсутні докази того, що він перебував у трудових відносинах, суд зазначає, що факт свого працевлаштування ОСОБА_1 не спростовував під час складання протоколу про адміністративне правопорушення що зафіксовано відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, який було досліджено судом при розгляді даної справи і вказаний факт позивачем не спростовано під час судового розгляду вказаного позову.
Крім того, судом враховується, що ОСОБА_1 був фактично допущений до роботи та здійснював реалізацію товару у вказаному магазині, при цьому, відсутність трудового або цивільно-правового договору між власником магазину та продавцем може свідчити про порушення вимог трудового законодавства саме суб'єктом господарювання.
Отже, виходячи з викладеного, адміністративною комісією повно та всебічно розглянуто справу про адміністративне правопорушення по даному факту, досліджено усі докази, додані до матеріалів справи та правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17.07.2023 відносно ОСОБА_1 , що підтвердилося і у ході розгляді справи у суді.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача, викладені в адміністративному позові не знайшли свого підтвердження, оскільки вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 156 КУпАП доведена у повному обсязі, доводи позивача спростовуються вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджуються та зводяться до намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення за частиною 2 статтею 156 КУпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі, що потягло за собою накладення штрафу в сумі 6800,00 грн., а відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем та не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 9, 72-77, 132, 139, 241- 246, 286 КАС України, суд,
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 27.05.2024 року.
Суддя В. М. Сивак