справа № 462/2148/24
07 червня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12024141390000017 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , будучи військовозобов'язаним, у зв'язку з прийняттям Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022р., зі змінами, внесеними Указом Президента України від 17.05.2022 р. №342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2264- IX, Указом Президента України від 12.08.2022 р. №574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 р. №2501-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 р. №758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 р. №2739-ІХ та Указом Президента України від 12.08.2022 р. №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 р. №2500-ІХ та Указом Президента України від 07.11.2022 р. №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 р. №2738- IX та Указом Президента України від 06.02.2023 р. №59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 р. №2916-ІХ та Указом Президента України від 01.05.2023 р. №255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 р. №3058-ІХ, Указом Президента України від 26.07.2023 р. №452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 р. №3276-ІХ та Указом Президента України від 06.11.2023 р. №735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 р. №3430- IX та Указом Президента України від 05.02.2024 р. №50/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 р. №3565-ІХ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, 21.12.2023 року будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку до збірного пункту 22.12.2023 року для подальшої відправки до військової частини для проходження служби за мобілізацією та наслідки неявки на таку, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.12.2023 року визнаний придатним до військової служби та згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призваний на військову службу під час мобілізації, про що був повідомлений про явку 22.12.2023 року о 08:00 год. до збірного пункту, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшої відправки до військової частини для проходження служби за мобілізацією.
Водночас, військовозобов'язаний ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України воєнного стану з 24.02.2022 року на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також проведенням на території України загальної мобілізації на підставі Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022р., зі змінами, внесеними Указом Президента України від 17.05.2022 р. №342/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2264- IX, Указом Президента України від 12.08.2022 р. №574/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 р. №2501-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 р. №758/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 р. №2739-ІХ та Указом Президента України від 12.08.2022 р. №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 р. №2500-ІХ та Указом Президента України від 07.11.2022 р. №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 р. №2738- IX та Указом Президента України від 06.02.2023 р. №59/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 р. №2916-ІХ та Указом Президента України від 01.05.2023 р. №255/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 р. №3058-ІХ, Указом Президента України від 26.07.2023 р. №452/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 р. №3276-ІХ та Указом Президента України від 06.11.2023 р. №735/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 р. №3430- IX та Указом Президента України від 05.02.2024 р. №50/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 р. №3565-ІХ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, не маючи передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки або підстав для непридатності для несення служби, 22.12.2023 року у встановлений час, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , без поважних причин, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на облік у визначену для проходження служби за мобілізацією військову частину № НОМЕР_1 Збройних Сил України не став та до військової служби та покладених на нього обов'язків не приступив, тим самим без поважних причин відмовився від проходження військової служби, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України» №2232-ХП від 25.03.1992, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХП від 21.10.1993 та вимоги Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію».
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.
У судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений, його захисник та прокурор не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_4 доведена повністю, дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано вірно за ст. 336 КК України, так як обвинувачений вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який є нетяжким злочином, особу винного, який визнав свою вину та розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, раніше не судимий, на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» та КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» не перебуває /матеріали кримінального провадження арк. 127, 129/, згідно досудової відповіді органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення: середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб: середній, виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, такі пом'якшуючі обставини як щире каяття, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені, позитивні характеристики з місця проживання /матеріали кримінального провадження арк. 133/ та з місця проходження стажування у ТОВ «Фенікс-Центр» на посаду «асистент менеджера зі збуту», що долучена до матеріалів судової справи, а також документи щодо медичних обстежень та направлення голови ВЛК при ЛОТЦК та СП ОСОБА_4 до нейрохірурга для визначення придатності до військової служби з терміном прибуття до 11.06.2024 року, а тому виходячи з наведеного, враховуючи обставини справи, суд приходить до переконання, що ОСОБА_4 слід обрати покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті обвинувачення із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду припинення протиправної поведінки та недопущення кримінальних правопорушень з його боку у майбутньому можливе за ефективного контролю поведінки, а виправлення можливе без реального відбування покарання, із покладенням обов'язків, передбачених ч.1 п.1, 2 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Витрати, пов'язані із залученням експерта - відсутні.
Речові докази - відсутні.
Керуючись ст. 50, 65-67, 75, 76, 336 КК України, ст. 368, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 /три/ роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю 2 /два/ роки.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ч.1 п.1, 2 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання протягом іспитового строку.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1