смт Новомиколаївка
Іменем України
07 червня 2024 року Справа № 322/480/24 (Провадження № 3/322/454/24)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Гасанбеков С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду з відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області 11.03.2024, за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно: ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП,
встановив:
06.03.2024, о 12 год. 52 хв., на 59 км. автомобільної дороги Запоріжжя-Донецьк, ОСОБА_1 керував автомобілем Jeep, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; нестійка хода, та відмовився від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення від 06.03.2024 серії ААД № 180844 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписом, на якому зафіксовано відмовуОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я, та складання протоколу про адміністративне правопорушення за цим фактом.
ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення без заперечень.
ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з'явився та не надіслав до суду будь-яких заяв, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, що відповідно до ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Харчук О.П., подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого зазначив таке.
За твердженням захисника, ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на час вчинення інкримінованого йому правопорушення діяв у стані крайньої необхідності, оскільки виконував наказ військового командування щодо організації передислокації свого підрозділу в район виконання завдань, що виключає його відповідальність, відповідно до ст.ст. 17, 18 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який виконував обов'язки військової служби, захисник вважає, що його огляд на стан алкогольного сп'яніння мав проводитися відповідно до ст. 266-1 КУпАП, а не відповідно до ст. 266 КУпАП.
Наявність у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відсутність у матеріалах справи висновку закладу охорони здоров'я про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, на думку захисника свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Наявний у матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів захисник вважає неналежним доказом, оскільки огляд ОСОБА_1 не проводився.
Також, захисник стверджує про порушення поліцейськими прав ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, оскільки йому не були роз'яснені його права під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
07.06.2024 судом отримано клопотання захисника про направлення матеріалів справи до військової частини НОМЕР_1 для вирішення питання щодо притягнення до відповідальності в передбаченому Законом порядку (на підставі ст. 15 КУпАП). В обґрунтування цього клопотання захисник зазначив, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та на час вчинення інкримінованого йому правопорушення виконував обов'язки військової служби, на нього поширюються положення ст. 172-20 КУпАП, та відповідно до ст. 15 цього Кодексу, він не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Клопотання захисника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суддя визнав таким, що не підлягає задоволенню, оскільки нормами КУпАП не передбачено можливості здійснення дистанційного судового провадження. Водночас судом було забезпечено право захисника на ознайомлення з матеріалами справи та подання пояснень.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з такого.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Доводи захисника суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Проте, за порушення, зокрема правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Також, статтею 15 КУпАП передбачено, що при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності. За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Згідно з пп. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, зокрема бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Оскільки у стані сп'яніння увага та швидкість реакції знижуються, а відтак водій не здатен належним чином виконувати вимогу пп. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, є таким, що стосується правил забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП на загальних підставах, за винятком військовослужбовців строкової служби, що окремо передбачено статтею 15 КУпАП.
При цьому, керування військовослужбовцем транспортним засобом в стані сп'яніння (або з ознаками сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан сп'яніння) під час виконання обов'язків військової служби, утворює ідеальну сукупність адміністративних правопорушень, передбачених статтями 130 та 172-20 КУпАП.
Виходячи з вищенаведеного, у поліцейського були законні підстави вимагати у водія ОСОБА_1 , який мав ознаки сп'яніння, проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП. Водночас положення статті 266-1 КУпАП у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки відносно ОСОБА_1 не складався протокол про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП.
Посилання захисника на положення ст.ст. 17, 18 КУпАП суд визнає необґрунтованими.
Так, відповідно до ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Проте, з матеріалів справи не вбачається того, що для організації передислокації підрозділу в район виконання завдань в межах Запорізької області, ОСОБА_1 не міг діяти у інший спосіб, зокрема шляхом передачі керування транспортним засобом Jeep, реєстраційний номер НОМЕР_2 , іншій особі, яка не перебуває у стані сп'яніння.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 не вбачається крайньої необхідності.
Складання поліцейським направлення та акта огляду не має значення для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже у цій справі склад адміністративного правопорушення становить відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а не керування транспортним засобом в стані сп'яніння.
Роз'яснення ОСОБА_1 його прав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується його підписом у відповідній графі протоколу та письмових пояснень від 06.03.2024.
Оцінивши перелічені докази та дослідивши обставини даної справи, суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При обранні виду та розміру стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддею враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені ст. 34 КУпАП, відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені ст. 35 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя визнає за необхідне застосувати до порушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, тобто 3 028,00 грн. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»), що становить 3 028,00*0,2 = 605,60 грн.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
1. Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Реквізити для оплати штрафу: отримувач: ГУК у Запорізькій області/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Роз'яснити, що відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Реквізити для оплати судового збору: отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ смт. Новомик/ 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA 458999980313131206000008499, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
3. Тимчасово вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 17.01.2023 зберігати згідно з Порядком тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1086.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.С. Гасанбеков