Дата документу 03.06.2024
Справа № 334/11328/23
Провадження № 2-а/334/12/24
03 червня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
10.12.2023 року каналами поштового зв'язку до суду звернувся представник: адвокат Мельніков В.Є. в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, який надійшов 12.12.2023 року.
В позові посилалися на те, що 01.12.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, відповідно якої зазначено, що 01.12.2023 року о 13:05 він керував транспортним засобом «Nissan X-Trail», державний номер НОМЕР_1 , по вул. Дніпровське шосе та порушив п.8.5.1 ПДР «перетнув подвійну суцільну лінію», також будучи позбавленим права керування, чим порушив п.2.1 ПДР. Відносно нього складено постанову № ЕНА №1048603 від 01.12.2023 року та накладено стягнення у вигляді штрафу на суму 20400 грн.
Вважають оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню, оскільки працівником патрульної поліції йому не було надано жодних доказів, що свідчать про те, що він вчинив адміністративне правопорушення.
Так, 01.12.2023 року приблизно о 13:05 ОСОБА_1 перебував у вказаному автомобілі та чекав на іншу особу, який до цього керував цим автомобілем. Автомобілем особисто він не керував, а чекав на те як водій огляне автомобіль. В цей же час біля нього зупинились працівники патрульної поліції та після перевірки документів ОСОБА_1 почали безпідставно звинувачувати його в керуванні транспортним засобом, будучи позбавленим права керування та у порушенні вимог Правил дорожнього руху щодо перетину подвійної суцільної смуги.
Крім того, працівниками поліції було проігноровано його вимогу щодо реалізації права скористатись правовою допомогою адвоката, тим самим порушено його права та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Прохали постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1048603 від 01.12.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП - скасувати; справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП - закрити.
13.12.2023 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
22.12.2023 року до суду звернувся представник відповідача УПП в Запорізькій області ДПП Назаренко М.М. з відзивом на позов, в якому посилалися на те, що 01.12.2023 року під час несення служби інспектором УПП в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР України. Зупинивши автомобіль під керуванням позивача, представившись згідно ч.3 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", була наголошена причина звернення, а саме те, що водій порушив вимоги ПДР України.
Оскільки згідно ч.1 п.2 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію" були підстави для перевірки документів особи, а саме: поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчуюсь особу, та/або, документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках - якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та керуючись п.2.4. "а" ПДР України, в якому наголошується, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитись, а також пред'явити документи, зазначені в п.2.1, а саме: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Під час несення служби, інспектором УПП в Запорізькій області ДПП було зупинено транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.3 «Подвійна суцільна лінія» та здійснив її перетин, при цьому будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2022 року (дата набрання законної сили 01.03.2023 року) строком на один рік), чим порушив п.8.5.1 та п.2.1 а) ПДР України.
В ході розгляду справи було роз'яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності згідно ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, позивач будь-яких клопотань не заявляв.
Додатково зазначили, що доводи позивача щодо відсутності керування ним транспортним засобом та порушення ПДР спростовуються відеозаписом зі службового реєстратора, на якому встановлено порушення позивачем ПДР, інкриміноване інспектором УПП в Запорізькій області ДПП, та є беззаперечним доказом вчинення останнім порушення за ч.4 ст.126 КУпАП.
Таким чином, обставини, на які вказує позивач, не виключають подію та склад інкримінованого правопорушення.
Прохали зобов'язати позивача надати докази на ті обставини, на які він посилається в позові, в задоволенні позову відмовити, проводити розгляд справи без участі представника.
03.06.2024 року в судовому засіданні представник позивача: адвокат Мельніков В.Є. позов підтримав та прохав задовольнити, пояснив, що відсутня можливість забезпечити явку свідка для допиту в судовому засіданні, оскільки останній перебуває на виконанні бойового завдання.
03.06.2024 року позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
03.06.2024 року в судове засідання представник відповідача УПП в Запорізькій області ДПП не з'явився, 22.12.2023 року подали відзив на позов, в якому прохали в задоволенні позову відмовити, проводити розгляд справи без участі представника.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно ч.1 п.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Так, ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.
Відповідно ч.4 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - передбачено накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.2.1 а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є ветераном війни - учасником бойових дій згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 19.01.2016 року.
Судом встановлено, що 01.12.2023 року інспектором взводу 1 роти 1 батальйону 4 УПП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Білоконь А.Ю. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1048603, згідно якої 01.12.2023 року о 13:05 в м. Запоріжжя вул. Дніпровське шосе 2А, водій керував транспортним засобом «Nissan», державний номер НОМЕР_1 , який порушив п.8.5.1 ПДР - перетнув подвійну суцільну лінію, та який позбавлений права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1 а) ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч.4 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Так, 15.08.2022 року постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі №334/2909/22 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
01.03.2023 року постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду без змін.
Позивач свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає, посилається на те, що він не керував автомобілем, тому для притягнення його до відповідальності були відсутні будь-які правові підстави, оскільки відсутні докази на підтвердження його вини у вчиненні правопорушення.
Судом було досліджено відеозаписи на дисках «DVD», які надано УПП в Запорізькій області ДПП в якості доказів разом з відзивом на позов, з яких вбачається, що обставини, викладені у постанові, дійсно відбувались 01.12.2022 року близько 13:00 в м. Запоріжжя вул. Дніпровське шосе, де водій транспортного засобу «Nissan», державний номер НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію, чим порушив п.8.5.1 ПДР, після того, як працівники поліції під'їхали до автомобіля, то біля нього знаходився чоловік, який поводив себе зухвало та агресивно, а після того, як працівники поліції продемонстрували йому відеозапис з порушенням, останній фактично визнав, що керував автомобілем та перетнув подвійну суцільну лінію, також в результаті було встановлено, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами на строк один рік, тому відносно нього поліцейським винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у Постанові від 11.10.2016 року у справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства у справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 року - суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «OHalloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Відповідно ч.1,2 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Посилання позивача в позові на те, що дії інспектора поліції були незаконними, оскільки позивач не керував автомобілем, а керувала інша людина, яку було заявлено для допиту як свідка в судовому засіданні, однак так і не забезпечено його явку до суду, спростовуються дослідженими судом доказами.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, та досліджені докази, суд приходить висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вимоги КУпАП в повній мірі, останній діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була винесена згідно норм законодавства, а стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн. накладено в межах санкції ч.4 ст.126 КУпАП.
За таких обставин суд за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності прийшов до висновку про залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви без задоволення.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.5 ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні позову, і позивач звільнений від сплати судових витрат, то судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 5-9, 20, 77, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ч.4 ст.126, 280, 283-284, 287-293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно ч.4 ст.286 КАС України подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 червня 2024 року.
Суддя: С.М.Телегуз