Справа №333/7027/23
Провадження №2-др/333/25/24
Іменем України
22 травня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Марченко В.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судову засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (місце знаходження: 03045, м. Київ, вул. Столичне шосе, буд. 90, код ЄДРПОУ: 35509011) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості, -
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя на розгляді перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2024 року позов залишено без задоволення.
09.05.2024 року відповідач ОСОБА_2 , через свого представника ОСОБА_5 , звернувся до суду із заявою щодо постановлення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.
До вказаної заяви долучено додаток до договору про надання правничої допомоги і здійснення представництва №498-ц-2023 від 03.10.2023 року та акт передачі-приймання послуг від 07.05.2024 року, з якого вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу, отриману останнім від адвоката Ями Д.М., загальний розмір яких складає 10 000 грн.
З цих підстав, заявник просить суд стягнути з ТОВ «АВТО ПРОСТО» на його користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
22.05.2024 року на адресу суду від представника позивача - ОСОБА_1 надійшло заперечення на заяву відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, в якому просив суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
В обґрунтування заперечень представник позивача зазначив, що ні відповідачем ОСОБА_2 , ні його представником разом із першою заявою по суті не було подано до суду попередній розрахунок суми судових витрат, а також не заявлено відповідного клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів, а тому відсутні підстави для розгляду порушеного питання.
Крім того, заявлені вимоги є неправомірними, виходячи з такого.
З матеріалів справи вбачається, що за час її розгляду адвокатом заявника було подано три документи, а саме: відзив на позовну заяву, який по суті є заявою про застосування строків позовної давності та загалом містить 2 сторінки (1 аркуш паперу); заява про ознайомлення з матеріалами справи; заява про відкладення розгляду справи.
Жоден із вказаних документів не можуть вважатися такими, що відповідають критеріям співрозмірності, які визначено ч.4 ст.137 ЦПК України, що є підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Також представник позивача заперечує належність наданих відповідачем ОСОБА_2 та його представником доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість судових витрат.
В судове засідання відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомили, клопотань про перенесення судового засідання не надходило.
Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав, викладених у письмових запереченнях. Звернув увагу суду на порушення строку подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
На думку представника позивача, в розумінні ст.137 ЦПК України, адвокатом Ямою Д.М. не вчинялися дії, вартість яких становить 10 000 гривень.
Розглянувши заяву відповідача ОСОБА_2 , який звернулася до суду через представника ОСОБА_5 , про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази, суд дійшов до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
За приписами п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 вказаної статті визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1). Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2). У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3).
22.08.2023 року ТОВ «АВТО ПРОСТО» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
За час розгляду даної справи було проведено шість судових засідань, п'ять з яких - підготовчі судові засідання (03.10.2023 року, 07.11.2023 року, 11.12.2023 року, 19.01.2024 року, 29.03.2024 року), які відкладалися з різних причин, та одне судове засідання (07.05.2024 року) - судовий розгляд справи по суті. У судовому засіданні 19.01.2024 року представник ОСОБА_7 участі не приймав.
В судовому засіданні 07.05.2024 року, в судових дебатах, представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 в усні формі було заявлено про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, та намір подати відповідне письмове протягом п'яти днів після проголошення судового рішення.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.05.2024 року позов залишено без задоволення.
09.05.2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 , який звернувся до суду через представника ОСОБА_5 , надійшла заява про постановлення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Як доказ понесених витрат на надання професійної правничої допомоги, представником відповідача долучено: додаток до договору про надання правничої допомоги і здійснення представництва №498-ц-2023 від 03.10.2023 року, укладеного між адвокатом Ямою Д.М. та ОСОБА_2 , яким узгоджено сплату клієнтом адвокату гонорару, зокрема, за участь в судових засіданнях - 2 000 гривень за кожне засідання (незалежно від його тривалості); акт передачі-приймання послуг на загальну суму 10 000 гривень (п'ять судових засідань).
Дослідивши надані представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 документи, вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
Крім того, саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 01.09.2021 року, винесеній за результатами розгляду справи №178/1522/18.
З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (участь в п'яти судових засіданнях, чотири з яких - підготовчі, одне - розгляд по суті) та подання представником позивача ОСОБА_1 заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з позивача ТОВ «АВТО ПРОСТО» на користь відповідача ОСОБА_2 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 200, 246, 257, 258, 260, 270 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (місце знаходження: 03045, м. Київ, вул. Столичне шосе, буд. 90, код ЄДРПОУ: 35509011) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (місце знаходження: 03045, м. Київ, вул. Столичне шосе, буд. 90, код ЄДРПОУ: 35509011) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарськийирайонний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 22.05.2024 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод