Справа №333/6201/20
Провадження №2-во/333/166/24
29 травня 2024 року м.Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Михайлова А.В., за участю секретаря судового засідання Панченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/6201/20 за заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про виправлення описки у цивільній справі 333/6201/20 за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
21 травня 2024 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про виправлення описки у цивільній справі 333/6201/20 за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування представником заявника зазначається, що на адресу АТ «А-Банк» надійшов виконавчий лист Комунарського районного суду м.Запоріжжя по справі №333/6201/20 про стягнення заборгованості. У виконавчому листі було допущено помилки, а саме: помилково вказано ім'я боржника « ОСОБА_2 » замість правильного « ОСОБА_3 », помилково зазначено сторону, що подала позов та сторону стягувача заборгованості «Приватбанк» замість вірного «Акцент-Банк». У зв'язку з чим представник заявника просить суд на підставі ст. 269 ЦПК надати до АТ «А-Банк» рішення про стягнення заборгованості з усунутими недоліками, надіслати виконавчий лист за адресою: АДРЕСА_1 , АТ «А-Банк» на ім'я ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали справи та заяви, суд вважає за необхідне повернути заяву заявнику без розгляду, виходячи з такого.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Цивільно-процесуальний кодекс України чітко розмежовує поняття виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні (ст.269 ЦПК України) та виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню (ст.432 ЦПК України).
У частині першій статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як зазначає заявник, ними було отримано виконавчий лист у цивільній справі про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, в якому допущено помилки.
Суд дослідивши матеріали справи 333/6201/20 приходить до висновку, що рішення ухвалене суддею Комунарського районного суду м.Запоріжжя Ярошенком А.Г., від 01.03.2021 року містить ряд описок, які в подальшому були допущенні під час оформлення виконавчих листів у даній справі.
За результатами розгляду заяви про виправлення описки, суд виносить ухвалу про виправлення описки, яка є частиною рішення суду, яка надсилається усім учасникам провадження.
Виправлення в рішення або прийняття нового рішення не передбачено діючим ЦПК України.
Суд приходить до висновку, що вимоги зазначені в абзаці першому прохальної частини заяви, не сформовані відповідно до Закону, мають незрозуміле формулювання, та підлягають уточненню з боку заявника.
Щодо розгляду абзацу другого прохальної частини заяви про виправлення описки, суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Згідно з абзацом 2 частини другої та частиною 4 статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду від 05.11.2020 року у справі №591/1581/20.
Заява про виправлення описки у виконавчому листі є заявою, поданою на стадії виконання судового рішення.
Разом з тим, заявником не додано до заяви належних доказів відкриття виконавчого провадження за даним виконавчим документом, а також підтвердження її надіслання іншим учасникам справи.
Виправлення описки у виконавчому документі допускається лише у випадку відкриття виконавчого провадження за даним документом та виявлення описки на стадії виконання, а також друга важлива умова яка має місце - відсутність описок/помилок у рішенні суду за яким видано виконавчий документ.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).
У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).
Суддя встановивши, що заявником сформульовані вимоги про виправлення описки таким чином, що кожна із них є не зрозумілою для суду та суперечить одна одній, а також суперечить чинному законодавству. При цьому, заявником не додано доказів на внесення виправлення у рішення суду від 01.03.2021 року щодо привального зазначення позивача та ім'я відповідача.
Відповідно до частини 4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню зі заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина 7 ст.185 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.183, 260, 261 ЦПК України, суд
Заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про виправлення описки у цивільній справі 333/6201/20 за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя А.В.Михайлова