Справа № 314/2255/24
Провадження № 1-кп/314/544/2024
07.06.2024 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у дистанційному судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Первомайська, Миколаївської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , колишньому снайперу (2 категорії) - розвіднику 1 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу 2 розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , який перебував у розпорядженні командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, солдату, раніше судимому:
- 06 червня 2013 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у сумі 1700 гривень;
- 05 червня 2015 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки;
- 10 грудня 2018 року Зміївським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
- 27 жовтня 2021 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
- 01 грудня 2022 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 1 місяць
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5
У провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за № 62024080100002202 від 16 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників процесу, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Враховуючи, що така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених передбачених 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_3 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 408 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про вказані наміри ОСОБА_3 вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме нез'явлення до місця служби з відпустки, в умовах воєнного стану, яке по своїй суті являється переховуванням від військового командування та правоохоронних органів.
Існування вказаного ризику підтверджується і тим, що підозрюваний є військовослужбовцем Збройних Сил України, і у разі не застосування запобіжного заходу пов'язаного з позбавленням волі має повернутися до місця служби, де в разі наявного бойового розпорядження може бути відряджений до зони бойових дій де є можливість здійснити спробу залишити підконтрольну ЗСУ територію України під час безпосереднього виконання свої обов'язків військової служби з метою уникнення настання кримінальної відповідальності та його ув'язнення на підставі вироку суду.
Зазначені ризики на час розгляду клопотання не сплинули, обмеження прав обвинуваченого встановлені запобіжним заходом є співмірними завданням та цілям кримінального провадження.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на переконання суду не забезпечать запобігання ризикам переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом та можливості вчинення інших кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне клототання прокурора задовольнити та продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину,зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, особу обвинуваченого, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 05 серпня 2024 (включно).
Розмір застави в порядку ч.4 ст.183 КПК України не визначати.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
07.06.2024