308/15043/23
04.06.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі адвоката - особи відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвоката Леміш О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з УПП в Закарпатській області, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №410685 від 02 липня 2023 року, вбачається, що 02 липня 2023 року о 03 год. 41 хв., в м. Ужгород, на пр. Свободи, біля буд. 20 гр. ОСОБА_1 , керував тз SUZUKI GRAND VITARA днз НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота , поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився 02.07.2023 року , чим порушив вимоги п.2.5 ПДР за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
14.11.2023 від адвоката Леміш О.О.. надійшли письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, у якому покликається на те, що:
Згідно змісту самого протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 410685 від 02.07.2023 року, складеного відносно гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у такому протоколі зазначено про нібито відмову ОСОБА_1 від його підписання.
Адвокат зазначає, що згідно відеозапису: громадянин ОСОБА_1 взагалі був відсутнім на місці події (місці складання адмінматеріалів) ще до початку оформлення та складання відповідного протоколу; працівником патрульної поліції даний протокол було складено взагалі без участі особи, яка притягалась до відповідальності із зазначенням у такому протоколі недостовірних даних щодо нібито роз'яснення ОСОБА_1 всіх його прав передбачених ст. 63 КУ та відповідними статтями КУпАП та нібито відмови останнього від підписання відповідного протоколу.
Адвокат зазначає, що таким чином, відповідна посадова особа, яка складала даний протокол, шляхом зазначення у ньому неправдивих відомостей, фактично імітувала обстановку присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності на місці складання протоколу щодо неї, хоча така особа на місці була взагалі відсутня.
Із покликанням на положення ч.2 ст. 7, ст. 19, ст. ст. 278, 280, 254, 256 КУпАП, п. 2.5. ч. 2 Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення Затверджених наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2016 р, №3/02-15, адвокат зазначає, що не передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Адвокат зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення надісланому до суду, відсутній підпис правопорушника, про те, що він з ним ознайомлений та не має відомостей про роз'яснення його прав і обов'язків, наявна відмітка в протоколі про те, що правопорушник нібито відмовився від підпису протоколу та надання пояснень чи зауважень до протоколу не відповідає дійсності. Крім цього відсутні докази про отримання правопорушником копії протоколу. Таким чином вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено з порушенням норм чинного законодавства та з порушенням прав особи, що притягається до відповідальності, передбачених Конституцією України та КУпАП.
При цьому адвокат з покликанням на п.п.2.4 ст. 278 КУпАП, зазначає, що коли під час судового розгляду адміністративної справи буде встановлено, що протокол не відповідає вимогам закону (складений неуповноваженою посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП) чи відсутні матеріали, необхідні для правильного вирішення справи суддя зобов'язаний своєю постановою закрити справу в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Так, адвокат вважає, що провадження в даній справі підлягає до закриття з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
07.03.2024 від адвоката Леміш О.О. надійшов додаток до заперечень, у яких вказано на те, що на доданому до протоколу відео: video_2023-07-07_10-26-36 зафіксовано момент зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 а саме 02.07.23 о 03:41:56 сек. Також з даного відео вбачається, що транспортний засіб було зупинено силами одного екіпажу патрульної поліції, тобто двома патрульними.
З наступного відео: export-3tbpx, а саме з 14 хв. 46 сек. вбачається та зафіксовано хто саме зупинив транспортний засіб. Так, згідно інформації на відеозаписі відеозапис здійснений патрульною поліцейською ОСОБА_2 , реєстратор № 470067. На 18 хв. 10 сек. патрульна поліцейська ОСОБА_2 пропонує передати оформлення 151-му, якщо інспектор, що безпосередньо зупинив транспортний засіб не хоче оформити 130-ту.
Враховуючи все вищенаведене, вважає, що провадження в даній справі підлягає до закриття з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
Від адвоката Леміш О.О., надійшло клопотання про допит в якості свідків працівників поліції, які складали адмінматеріали відносно ОСОБА_1 , а також були присутні на місці події.
У судовому засіданні від 11.04.2024 у якості свідка було допитано працівника поліції інспектора Шакоянц Дмитро Геннадійовича, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, який повідомив, що під час патрулювання був у командирському екіпажі, патруль викликав, бо у них був драгер. Приїхавши на місце за викликом, було встановлено, що там перебував ОСОБА_3 , який відмовився від проходження огляду. Йому було повідомлено, що буде складено протокол. ОСОБА_4 зазначив, що почав складати протокол, проте ОСОБА_3 покинув місце. Вони розцінили дії водія як відмову від проходження. ОСОБА_5 який був також на місці повідомив, що ОСОБА_3 його сусід, тому для уникнення конфліктної ситуації передали йому для складання протоколу.
На місце події прибув після виявлення правопорушення, сам транспортний засіб не зупиняв, зупиняв попередній екіпаж поліції, який їх викликали.
31.05.2024 у судовому засіданні в якості свідка було допитано поліцейського ОСОБА_6 , який зазначив, що протокол не був складено їх екіпажем, оскільки ОСОБА_1 , виявився його сусідом. При цьому зазначив, що ними було передано всі відеозаписи скоєного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 екіпажу який приїхав, який з огляду на наведене мав право скласти протокол.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, при цьому про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Від такого клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
У судовому засіданні адвокат Леміш О.О. просив провадження у справі закрити, у звязку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали адміністративного провадження, суд дійшов до висновку:
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_1 ставиться те, що він 02 липня 2024 року о 03 год. 41 хв., в м. Ужгород, на пр. Свободи, біля буд. 20 гр. керував тз SUZUKI GRAND VITARA днз НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився 02.07.2023 року, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
За статтею 130 КУпАП особа несе відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Відповідно до п. 3 І Розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої спільним Наказом 09.11.2015 № 1452/735 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ та МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 6, Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно матеріалів справи, а саме відеозапису з бодікамери поліцейського встановлено, що інспектор поліції вказує ОСОБА_1 , що його було зупинено та виявлено в нього ознаки алкогольного сп'яніння. На запитання чи він вживав алкоголь останній повідомляє що ні. Разом із тим, на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці чи у закладі охорони здоров'я він відмовився.
На відеозаписі зафіксовано також, що ОСОБА_1 роз'яснено його права згідно ст. 268 КУпАП України та 63 Конституції України.
Згідно роз'яснень, що міститься в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Факт керування транспортним засобом 02 липня 2023 року о 03 год. 41 хв., в м. Ужгород, на пр. Свободи, біля буд. 20 гр. водієм ОСОБА_1 , тз SUZUKI GRAND VITARA днз НОМЕР_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема відеозаписом з бодікамер інспекторів поліції та відео реєстратору службового автомобіля, копією постанови серії ЕАС №7264883 від 02.07.2023 року якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що такий не містить підпису особи відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення. При цьому із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом та був зупинений патрульними за порушення ПДР. Після зупинки транспортного засобу у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, при цьому як вбачається з відеозапису, інспектор вказує, що ОСОБА_1 є його сусідом, у зв'язку із чим було прийнято рішення поліцейськими викликати на місце командирський екіпаж поліції.
Під час очікування ОСОБА_1 , деякий час залишався на місці зупинки, однак потім відходить, після прибуття на місце зупинки іншого екіпажу поліції ОСОБА_1 повернувся на місце де його було зупинено. Після чого останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він відмовився. Заперечує факт вживання алкоголю.
При цьому ОСОБА_1 , інспектором поліції повідомлено про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та зафіксовано час відмови 3:58, після чого останньому також роз'яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП та 63 Конституції України, зазначено що зараз оформлюють протокол, з чим ОСОБА_1 погоджується. Інспектор проходить до службового автомобіля, звідки бере бланк протоколу, коли повертається на місце де знаходився ОСОБА_1 , виявляє що останній відсутній. При цьому патрульними здійснюються пошуки ОСОБА_1 , однак його місцезнаходження встановити не надається за можливе.
Суд вважає, що в даному випадку ОСОБА_1 , було належним чином повідомлено про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, окрім того йому роз'яснено його права, однак він не виявив бажання бути присутнім при оформленні та складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, скористався на власний розсуд своїм правом не бути присутнім при отриманні такого протоколу на місці складання.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно дослідженого відеозапису ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я відмовився, останньому роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, повідомлено про те, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, тому порушень ст. 254 КУпАП не вбачається.
Також, суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення саме 02 липня 2023 року іншим екіпажем поліції не свідчить про порушення ст.254 КУпАП, якою передбачено складання протоколу з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, тобто коли у посадової особи , уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність чи відсутність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій.
Імперативної заборони оформлення та складання протоколу про адмінправопорушення, працівником поліції, який не здійснював зупинку транспортного засобу вимоги ст.ст.254-256 КУпАП не передбачають.
Суд зазначає, що проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння після його зупинки іншим екіпажем, не звільняє водія від відмови у проходженні такого огляду під час попередньої зупинки працівниками поліції.
Крім того, імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).
Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.
З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен з'ясувати вплив цих порушень на ті, чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
При цьому порушення порядку проведення процесуальної дії потребують оцінки можливого впливу на достовірність одержаних відомостей. Тобто під час оцінки джерела доказів з точки зору його допустимості необхідно також переконатися, чи позначилися або могли позначитись процесуальні порушення, якщо вони були допущені, на достовірності та повноті відомостей, які містить дане джерело.
Розглядаючи справу, суд зобов'язаний врахувати допущені порушення закону, які мали місце під час збирання доказів, однак такі порушення не можуть бути безальтернативною підставою для того, щоб суд залишив такі докази без оцінки, відкинувши їх як недопустимі, не з'ясувавши питання про можливий вплив відповідних процесуальних порушень на достовірність отриманих відомостей.
У даній справі складання іншим екіпажем поліції, який прибув на місце події та неотримання копії протоколу після його складання у зв'язку з власними діями особи, на які посилається сторона захисту в своїх запереченнях, не впливають на можливість встановлення фактичних обставин скоєного правопорушення та особи, яка його скоїла, а тому не є безальтернативною підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним та недопустимим доказом у справі та звільнення від відповідальності особи.
Враховує суд також практику Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Хан проти Сполученого Королівства», ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то навіть отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи "Ван де Хурк проти Нідерландів", §61, "Болдеа проти Румунії", §30, "Морейра Феррейра проти Португалії", § 84).
При цьому, порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, у зв'язку із складанням протоколу про адміністративне правопорушення та неотримання копії такого, за його відсутності, у зв'язку з власними діями, не спростовують висновки суду щодо наявності вини ОСОБА_1 , оскільки під час судового розгляду приймав участь захисник особи, адвокат, йому було роз'яснено права та обов'язки відповідно до вимог КУпАП, та він скористався своїм правом на заявлення клопотань, надав додаткові матеріали, в ході розгляду надав пояснення, були допитані свідки, та відповідно ОСОБА_1 скористався своїм правом на захист, залучивши захисника, тому відсутні підстави для висновку про визнання доказів недопустимими у зв'язку із порушенням прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За наведеного суд приходить до висновку, що суттєвих порушень процедури огляду водія, а саме факту відмови водія ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння під час розгляду справи не встановлено.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності суперечностей, наявні у справі докази є належними, достатніми, послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена повністю, дії останнього працівником поліції, який складав протокол, кваліфіковані вірно.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення; відеозаписом з бодікамер інспекторів поліції та відео реєстратору службового автомобіля; розпискою про залишення транспортного засобу на зберігання, постановою серії ЕАС №7264883 від 04.07.2023 року.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Також, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ч.2 ст. 33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу із позбавяненням права керування транспортними засобами, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Згідно ч.5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір», суддя,-
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош