308/8940/24
04.06.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення що надійшли із ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 185-10 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 014183 від 16 травня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме о 20 год. 00 хв. 16 травня 2024 р. в міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Чоп- Страж» (тип А) був виявлений прикордонним нарядом «Перевірка документів» (виїзд) на неодноразову законну вимогу прикордонного наряду припинити відео зйомку на особистий мобільний телефон відповідав відмовою та нецензурно висловлювався, в подальшому без дозволу представників підрозділу охорони державного кордону здійснив спробу залишати зону прикордонного контролю і територію пункту пропуску. Своїми діями порушив вимоги п.12 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу» від 03.04.2003 року, чим вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 185-10 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явилася. Про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, так оголошення про його виклик на розгляд справи та інформацію щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0712. Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід повернути для належного оформлення, виходячи з наступного.
За змістом ст. ст.254 і 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги. Зокрема такий у ньому має містись: дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положення статті 256 КУпАП визначають основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. У ньому, окрім іншого, повинні бути викладені: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Зміст складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вищенаведеним вимогам.
Як вбачається з фабули протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185-10 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст.185-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
У протоколі вказано на те, що правопорушник «на неодноразову законну вимогу прикордонного наряду припинити відео зйомку на особистий мобільний телефон відповідав відмовою та нецензурно висловлювався». Також в протоколі при викладі суті правопорушення вказано на те, що ОСОБА_1 «в подальшому без дозволу представників підрозділу охорони державного кордону здійснив спробу залишити зону прикордонного контролю і територію пункту пропуску».
Так, зазначаючи у протоколі про «законну вимогу прикордонного наряду» та «без дозволу представників підрозділу охорони державного кордону» не конкретизовано особу чи осіб військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України, який або які винесли такі розпорядження чи вимогу. У матеріалах справи відсутні дані про те, що працівники прикордонного наряду та підрозділу охорони державного кордону знаходилися під час виконання службових обов'язків, до протоколу не додані письмові пояснення вказаних осіб з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення, не зазначено свідків правопорушення.
До матеріалів протоколу додано відеозаписи на 4-х DVD дисках, кожен із яких містить по декілька файлів, (від 4-х до 5-ти), з записами з камер спостереження в приміщенні, в міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Чоп- Страж», відеозаписи не містять аудіо фіксації, на таких зафіксовано період часу з 18.00 год. до 21.00 год., відомості який з цих записів стосується саме подій зазначених в протоколі відсутні.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей, які є необхідними для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Вищевказані недоліки, допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, позбавляють суд можливості неупередженого та об'єктивного розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, повно та об'єктивно з'ясувати всі фактичні обставини, що мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення, за наявності вищеописаних недоліків для суду не представляється можливим встановити об'єктивну істину у справі.
З постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року випливає, що спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, є неприйнятним, у зв'язку з чим практика повернення протоколів про адміністративні правопорушення, які складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення є правильною.
З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, зокрема встановити достовірно суть правопорушення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256,278 КУпАП України, -
Справу про адміністративне правопорушення№308/8940/24 відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 185-10 КУпАП, повернути до ВПС "Соломоново"віпс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України для належного оформлення та виконання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015року в справі № 2-рп/2015, оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Фазикош О.В.