Справа № 308/9670/24
1-кс/308/3326/24
07 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024071030001068, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2024 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чаплине, Синельниківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024071030001068, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2024 року, відносно ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Так, 08.05.2024 о 16:32 годині, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зайшов в приміщення магазину «Єва» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Знаходячись в приміщенні вказаного магазину у ОСОБА_4 виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення товару з приміщення магазину.
Реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 , 08.05.2024 о 16:32 годині, скориставшись моментом, коли за його діями ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу викрав зі стелажу розташованому у вищевказаному магазині одну упаковку чоловічої туалетної води «Dolce Gabbana K» об'ємом 100 мл вартістю без ПДВ 1500 гривень 69 копійок.
Після чого, ОСОБА_4 сховав вищевказаний товар під куртку надягнену на нього та не розрахувавшись на касі за вищевказаний товар, покинув приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », чим спричинив матеріальний збиток ТОВ «Руш» на суму 1500 гривень 69 копійок, а викраденим товаром розпорядився на свій розсуд.
04.06.2024 ОСОБА_4 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Слідчий стверджує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками представнику потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом огляду відеозапису від 30.05.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог п.4 ч.1. ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може:
- переховуватись від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, санкція за вчинення якого, згідно ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов'язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним;
- незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний
ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з представником потерпілого та свідками, будь-яким чином впливати на них з метою зміни показів, що може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не має будь-яких офіційних джерел заробітку коштів, що свідчить про те, що він надалі може вчиняти корисливі кримінальні правопорушення для власного збагачення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, відсутність міцних соціальних зв'язків у ОСОБА_4 , зокрема те, що останній не працює, а також те, що останній скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від 5 до 8 років, враховуючи те, що з метою забезпечення виконання
ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду, вчинити інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою відмови їх від дачі правдивих свідчень, а також враховуючи те, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу у слідства не має, а менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання або особиста порука не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, слідчий просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив таке задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 не з'явився, проте подав заяву, в якій просив розглянути дане клопотання без його участі та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
У судовому засіданні підозрюваний не заперечував проти розгляду даного клопотання без захисника та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризиків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.
Як встановлено слідчим суддею, Ужгородським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024071030001068, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У межах здійснення кримінального провадження №12024071030001068, 04.06.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та обґрунтованість підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме: протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками представнику потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом огляду відеозапису від 30.05.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ..
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що домашній арешт вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 104). Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Основними ризикам, на які посилається сторона обвинувачення у даному клопотанні є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає доведеними існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду має місце при обставинах, за яких підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у результаті визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення може переховуватись від слідства та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на представника потерпілого та свідків, то слідчий суддя бере до уваги той факт, що підозрюваний може вступати з потерпілою стороною та свідками у поза процесуальні відносини, тим самим схиляти їх до дачі слідству показань.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає необґрунтованим.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд врахував наявність ризиків, передбачених пунктами п. п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 в тому числі особу підозрюваного, те що останній має постійне місце проживання, визнання ним вини, є внутрішньо переміщеною особою.
З огляду на вказане слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає до задоволення і щодо підозрюваного ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби - з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня з покладенням на підозрюваного обов'язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України, без застосування електронних засобів контролю.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12024071030001068, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2024 року, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби - з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, строком до 03.08.2024 року.
Покласти на ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області, прокурора Ужгородської окружної прокуратури, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не залишати місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду;
- утримуватись від спілкування з представником потерпілого та свідками в даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - до 07.08.2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді доручити начальнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 07 червня 2024 року о 16 год. 40 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1