Справа № 308/9533/24
1-кс/308/3268/24
05 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12024071030000818 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Івано-Франківської області, Рожнятівського району, с. Князівка, одруженого, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання,-
Слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні № 12024071030000818 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування клопотання вказує на те, що уході досудового розслідуванням встановлено, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 квітня 2022 року продовжено строком на 30 діб, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Після чого Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, згідно якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Так, ОСОБА_4 , 28.03.2024 приблизно о 12 годині 00 хвилин перебуваючи в магазині «Євро одяг», яка розташований за адресою: АДРЕСА_3 , обирав собі речі, після відправився в примірочну кімнату, вищевказаного магазину.
Надалі, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та цілеспрямовано в цілях власної наживи, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, будучи в примірочній кімнаті вищевказаного магазину, побачив на підлозі мобільний телефон у корпусі білого кольору, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, з підлоги примірочної кімнати викрав мобільний телефон марки Apple моделі «Iphone 13 ( 128 GB)» вартістю згідно висновку експерта 16467 грн. 00 коп. Після чого місце події покинув, а викраденим товаром розпорядився на власний розсуд.
Слідчий зазначає, що своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 16467 грню 00 коп. Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
У клопотанні вказано на те, що 30 травня 2024 року ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду відеозапису від 30.03.2024, протоколом проведення слідчого експерименту від 31.05.2024 року тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Відповідно до ст. 176 КПК України до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.2 та п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України про те, що підозрюваний ОСОБА_4 , може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які не встановлені органом досудового розслідування; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення;
Слідчий зазначає, що дії підозрюваного викликають необхідність контролю за його поведінкою. А тому, з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 , сприяння не ухиленню від слідства та суду, не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-179, 181, 184, 194 КПК України, слідчий просить: застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Івано-Франківської області, Рожнятівського району, с. Князівка, одруженого, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) Не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду. 3) Повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього відповідні обов'язки.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував. Підозрюваний у судовому засіданні, просив про розгляд поданого клопотання в даному судовому засіданні, захищати бажає себе самостійно.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Згідно ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Як передбачено ч.2 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1ст.194 КПК України. Відповідно до вимог п.9 ч.2 ст.131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження. Підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва Ужгородської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024071030000818 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
30 травня 2024 року ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду відеозапису від 30.03.2024, протоколом проведення слідчого експерименту від 31.05.2024 року тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Відповідно до ст. 176 КПК України до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, вважає що на підставі доказів які містяться в матеріалах клопотання, є наявні переконливі підстави для висновку, про обґрунтовану підозру та ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину.
Разом із тим при розгляді даного клопотання слідчий суддя не вирішує питання про доведеність підозрюваній особі вини та остаточність кваліфікації його дій, що є наступними стадіями кримінального процесу.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого, ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у його вчиненні.
Щодо існування ризиків наведених слідчим у клопотанні, то на переконання слідчого судді підозрюваний може з огляду на тяжкість покарання здійснити спробу переховування від органу досудового розслідування чи суду.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду обвинувачених.
При цьому жодних обставин, що дають підстави для висновку, що підозрюваний може: знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які не встановлені органом досудового розслідування; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення слідчим у клопотанні та прокурором при його розгляді у судовому засіданні, не доведено.
Слідчим та прокурором не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що підозрюваний має намір чи може незаконно впливати на потерпілого, збирається перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому яким саме чином перешкоджати або чинити тиск, або які саме документи спотворити або сховати, не вказується, та не мотивується.
Крім того, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_4 , громадянин України, одружений, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, який не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей, який не є інвалідом, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З врахуванням сукупності викладених висновків, а також даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 , наслідків, які настали внаслідок злочину та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто є обґрунтовані підстави вважати, що останній, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, а саме що відносно підозрюваного слід застосувати, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України та за допомогою нього може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Згідно ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено. Так, на ОСОБА_4 слід покласти обов'язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за необхідне встановити строк дії запобіжного заходу - до 22.07.2024 року.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12024071030000818 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,- задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Івано-Франківської області, Рожнятівського району, с. Князівка, одруженого, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст.179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на слідчого.
Відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, встановити строк дії обов'язків покладених на підозрюваного до 22.07.2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1