Справа № 303/3123/24
2/303/554/24
30 травня 2024 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, вказуючи, що вона та відповідач уклали шлюб 06.08.2016. У шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб бажає розірвати через те, що між ними склались такі відносини, які ґрунтуються на повній недовірі один до одного, зникло порозуміння, внаслідок чого вони проживають окремо. Спільного господарства не ведуть, між ними відсутні будь-які відносини. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам. Крім того, відповідач не надає достатньо коштів на утримання дітей. Дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя обома батьками. Діти проживають разом з нею та перебувають на її повному утриманні. Просила шлюб між нею та відповідачем розірвати, після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі по 3000,00 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.04.2024 відкрито провадження по даній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.
Судом проведено заочний розгляд справи, оскільки встановлено наявність умов, що передбачені ч.1 ст.280 ЦПК України для такого порядку розгляду.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 06.08.2016 Виконавчим комітетом Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис №3.
Ст. 105 СК України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини між подружжям, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
У судовому засіданні встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, оскільки судом встановлено, що між подружжям склалися такі взаємини, які призвели до розпаду сім'ї.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 5 ст. 295 ЦК України прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.
Згідно ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки, позивачка у позовній заяві зазначила, що після розірвання шлюбу має намір повернути собі дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 », суд приходить до висновку про задоволення її вимог в цій частині, оскільки таким чином вона скористалася наданим їй правом вибору, що закріплено в ч.1 ст. 113 СК України.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, слід зазначити наступне.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків, що передбачений ч.2 ст.51 Конституції України і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі; розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше; за заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період; той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
З копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 16.06.2017 та серії НОМЕР_2 від 23.08.2019 вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є позивач та відповідач по даній справі.
Визнання позову відповідачем і його позиція про згоду сплачувати аліменти у сукупності з наданими суду доказами свідчать про усвідомлення батьком свого обов'язку з утримання дітей, вказують на його спроможність надавати їм матеріальне утримання.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що кожний з батьків повинен приймати участь в утриманні дитини в однаковому розмірі та враховуючи обставини, що зазначені в ст. 182 СК України вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, ініціативної позиції відповідача щодо сплати аліментів, динаміки значення базового соціального стандарту та маючи на увазі забезпечення тривалого та достатньо стабільного матеріального утримання дітей аліменти у твердій грошовій сумі по 3000,00 гривень на кожну дитину протягом тривалого часу забезпечуватимуть грошове утримання в розмірі, який відповідатиме інтересам дітей, покриватиме суттєву частину витрат на них. Такий розмір аліментів забезпечуватиме тривалу, реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дітей та зважаючи на фактичні обставини не порушуватиме правила щодо дотримання загалом паритету батьків у виконанні обов'язку з матеріального утримання дитини.
Також суд звертає увагу, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, та інше, а також вирішувати питання про аліменти на дитину відповідно до положень ст. ст. 189, 190 СК України.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по оплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 141, 258-261, 273, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 113, 180, 181, 182, 191 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу, стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 06 серпня 2016 року Виконавчим комітетом Пархомівської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис №3, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 3000,00 гривень (три тисячі гривень, 00 копійок) на кожну дитину щомісячно, але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 05.04.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривні (одна тисяча двісті одинадцять гривень, двадцять копійок).
Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя