Справа № 243/2614/24
Провадження № 1-кп/243/614/2024
07 червня 2024 року Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, яке проводилось в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали кримінального провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024053510000147 від 01.04.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Слов'янська Донецької області, одруженого, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_5 перебуває у шлюбі та спільно проживає з ОСОБА_4 , тобто ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є подружжям.
Так, 31.03.2024, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 знаходилися за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків трапилась сварка. Під час сварки у ОСОБА_5 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_5 31.03.2024, приблизно о 13 год. 10 хв., перебуваючи в кухні квартири АДРЕСА_3 , діючи умисно, протиправно, взяв зі стола кухонний розкладний ніж в праву руку та, стоячи обличчям до обличчя, наніс один удар ОСОБА_4 в область бічної поверхні черевної стінки зліва.
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 спричинено наступні тілесні ушкодження: колото-різана рана бічної поверхні черевної стінки зліва, яка відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки зазвичай загоюється більш, ніж за шість діб, але менш, ніж за три тижні.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме - в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
04.04.2024 між потерпілою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12024053510000417 від 01.04.2024 за ч. 2 ст. 125 КК України було укладено угоду про примирення, яка долучена до обвинувального акту.
Згідно з цією угодою підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю та беззаперечно визнав свою винуватість у зазначеному діянні, сприяв досудовому розслідуванню.
Претензії матеріального та морального характеру від потерпілої ОСОБА_4 до підозрюваного ОСОБА_5 відсутні. Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.
Сторони погоджуються, що, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належить, відповідно до вимог ст. 12 КК України, до кримінальних проступків, обставин вчинення кримінального правопорушення, відсутності тяжких наслідків від скоєного кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку, сукупність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин кримінального правопорушення, його перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального проступку, передбаченого за ч. 2 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин.
Обвинувачений ОСОБА_5 погодився із запропонованим видом та мірою покарання, про що свідчить його підпис в угоді.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав повністю за ч. 2 ст. 125 КК України, підтвердив, що, дійсно, 31.03.2024 за місцем мешкання, де вони з потерпілою ОСОБА_4 разом проживають, між подружжям виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 завдав дружині ножове поранення. Розкаявся, просив затвердити угоду про примирення.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні просила затвердили укладену між нею та обвинуваченим ОСОБА_5 угоду про примирення, підтвердила, що не має до обвинуваченого ОСОБА_5 претензій матеріального та морального характеру.
Прокурор в судовому засіданні підтримала укладену між обвинуваченим та потерпілою стороною угоду про примирення, не заперечувала проти її затвердження.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом з достовірністю встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 досягли угоди про примирення, підписали її, ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин. Між обвинуваченим та потерпілою була досягнута домовленість про призначення ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Суд розглянув справу відповідно до положень ст. 473, ч. 5 ст. 474 КПК України.
Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 474 КПК України, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер кожного обвинувачення;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.
Суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
Судом роз'яснено сторонам вимоги ч. 5 ст. 474 КПК України та наслідки, передбачені ст. 473 КПК України.
Обвинувачений та потерпіла обізнані з наслідками угоди, потерпіла цивільний позов не заявила, просила затвердити угоду.
Суд переконався у добровільності укладання сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що угоду належить затвердити, а ОСОБА_5 - визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме - у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, та призначити Бабаєву ДО. за ч. 2 ст. 125 КК України узгоджене сторонами покарання - у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити згідно зі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України,
Затвердити угоду про примирення, укладену 04.04.2024 між потерпілою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за участю захисника, адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024053510000147 від 01.04.2024.
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Речові докази, а саме - складний ніж чорного кольору, запакований у спецпакет № 1127408, який зберігається у камері схову речових доказів ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, - знищити після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1