Справа № 243/3240/24
Провадження № 2/243/998/2024
про зупинення провадження у справі
і надання сторонам строку для примирення
05 червня 2024 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Дюміна Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
29 квітня 2024 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 14 травня 2024 провадження у зазначеній справі було відкрито. Судове засідання було призначено 05 червня 2024 року о 08-00 год.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
21 травня 2024 року від представника відповідачки адвоката Люта Я.Я. надійшло клопотання про надання сторонам строку для примирення тривалістю в 6 місяців. Обґрунтовуючи свої доводи, представник відповідачки зазначає, що в обґрунтуваннях позовних вимог позивач зазначає, що шлюбні відносини між нами були припинені, разом не проживаємо. Дана інформація не відповідає дійсності, оскільки проживання окремо зумовлене лікуванням малолітньої дитини подружжя ОСОБА_4 , який потребує постійних медичних обстежень та візитів лікарів. Тому, на деякий час вимушена була поїхати з дитиною в інше місто. Жодних заходів для примирення позивач не вживав. До того ж, з його слів, у подружжя зникло взаєморозуміння та взаємоповага. На зазначені вище твердження відповідач повідомляє, що з початку укладання шлюбу, так і по сьогоднішній день вона прикладає зусилля щодо збереження шлюбу, щодо врегулювання спірних питань між ними без застосування надмірних емоцій, намагаюсь всі непорозуміння врегулювати мирним шляхом. Відповідач вважає, що усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. У подружжя є спільні діти і відповідач хоче, щоб вони росли в повноцінній родині.
Дослідивши позовну заяву, клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до положень статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року за № 11 роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Суду слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Тобто, зі змісту вказаних норм слідує, що надання строку на примирення є обов'язком, а не правом суду за наявності заперечення сторони проти розірвання шлюбу, крім випадків коли надання такого строку буде суперечити моральним засадам суспільства. Думка сторін враховується судом лише при визначенні строку на примирення.
Як передбачено пунктом 4 частиною 1 статті 251 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Таким чином, врахувавши заяву відповідачки про надання строку для примирення, яка бажає зберегти шлюб з позивачем, наявність у сторін двох малолітніх дітей та незначний проміжок часу, який пройшов з моменту припинення між сторонами шлюбних стосунків, суд, вважає за необхідне клопотання представника відповідачки про надання сторонам строку для примирення задовольнити частково та надати сторонам строк для примирення тривалістю 3 місяці. Приходячи до зазначених висновків судом не встановлено будь-яких обставин, що суперечили б моральним засадам суспільства та не відповідали інтересам сторін при визначенні строку на примирення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Керуючись ст. ст. 251, 253 ЦПК України, суд,
Клопотання представника відповідачки про надання сторонам строку для примирення - задовольнити частково.
Надати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк для примирення тривалістю три місяці, а саме до 05 вересня 2024 року.
Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зупинити до закінчення визначеного судом строку для примирення - до 05 вересня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена сторонами протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвала підлягає оскарженню лише в частині зупинення провадження по справі, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2024.
Суддя Н.О. Дюміна