Єдиний унікальний номер справи 235/438/22
Номер провадження 2/235/312/24
06 червня 2024 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючої судді: Кузнєцової А.С.,
за участю секретаря судового засідання: Нагорної К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої представником - адвокатом Крайнім Олександром Вікторовичем, до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
21.01.2022 року на розгляд суду пред'явлено вказану позовну заяву, в якій заявлено вимоги: визнати незаконним і скасувати наказ Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 124/Н-в-т від 21.12.2021 року «Про відсторонення від роботи бухгалтера 1 категорії відділу обліку господарських операцій Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» ОСОБА_1 » та допустити до роботи позивача ОСОБА_1 на займаній нею посаді. Зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , бухгалтеру 1 категорії відділу обліку господарських операцій Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ Укрзалізниця» - середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу незаконного відсторонення, тобто з 22.12.2021 року до дня ухвалення судового рішення, обраховану відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Сторони по справі перебувають в трудових відносинах. ОСОБА_1 працює з 01.04.2021 року бухгалтером 1 категорії Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Трудова діяльність ОСОБА_1 в структурному підрозділі «Служба електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»: 11.2007-10.2010р.: бухгалтер Красноармійської дистанції електропостачання Донецької залізниці; 10.2010-07.2020р.: бухгалтер 2 категорії структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; 07.2020-03.2021р.: бухгалтер 1 категорії структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»; 04.2021 по т.ч: бухгалтер 1 категорії Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». ОСОБА_1 за час трудової діяльності (понад 15 років) функціональні (робочі) обов'язки сумлінно виконувала, нарікань зі сторони керівництва не мала, до дисциплінарної відповідальності за порушення правил трудового розпорядку не притягувалася. В листопаді 2021 року кадровою службою Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» в усній формі до відома працівників, в тому числі і позивачу ОСОБА_1 доведено необхідність пройти обов'язкове щеплення від респіраторної хвороби Соvid-19, спричиненої коронавірусом SAPS-Соv-2. Така вимога роботодавця щодо обов'язкової вакцинації викликана внесенням працівників АТ «Укрзалізниця» до переліку професій, які підлягають обов'язковій вакцинації згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 2153 від 04.10.2021 року зі змінами згідно наказу МОЗ № 2393 від 01.11.2021 року. Відомості про зобов'язання здійснити профілактичне щеплення від респіраторної хвороби Соvid-19 відсутні в єдиному для працівників АТ «Укрзалізниця» колективному договорі, в посадовій інструкції, з якою ознайомлена ОСОБА_1 , в будь-якому іншому документі, який регламентує організаційно-правовий статус робітників і визначає їх права, обов'язки. 21.12.2021 року ОСОБА_1 . Наказом № 124/Н-в-т «Про відсторонення від роботи бухгалтера 1 категорії відділу обліку господарських операцій Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» ОСОБА_1 » керуючись ст. 46 КЗпП, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням» № 2153 від 04.10.2021 р. зі змінами, внесеними наказом МОЗ № 2393 від 01.11.2021 р., п. 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року відсторонили від роботи з 22.12.2021 року на час відсутності щеплення проти Соvid-19 або медичного висновку про наявність постійних чи тимчасових протипоказань до вакцинації, без збереження заробітної плати, до моменту усунення причин відсторонення або закінчення карантину. Прибувши на робоче місце ОСОБА_1 проінформували про необхідність ознайомитись зі змістом Наказу № 124/Н-в-т від 21.12.2021 року та отримати копію, фактично від цієї дати позивач відсторонена від роботи. ОСОБА_1 не згодна з даним наказом, та у зв'язку з чим звернулась за захистом порушених прав до суду.
Ухвалою суду від 26.01.2022 року порушено справу за правилами спрощеного позовного провадження (між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення судді); розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а.с. 28).
22.02.2022 року відповідачем АТ «Українська залізниця» на позовну заяву, в порядку ст. 278 ЦПК України, подано відзив, з якого вбачається, що відповідач вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними, необґрунтованими та такими, що не містять доказів щодо порушення прав і законних інтересів позивача. В задоволенні позовних вимог просять відмовити у повному обсязі (а.с. 43-50).
Згідно Розпорядження Голови Верховного Суду від 08.04.2022 №17/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської обл.) справу передано до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська. Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська віл 10.11.2023 року цивільну справу передано за підсудністю Красноармійському міськрайонному суду Донецької області (а.с. 84).
Ухвалою суду від 18.12.2023 року прийнято справу до розгляду та призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а.с. 86).
16.02.2024 року відповідачем АТ «Українська залізниця» на позовну заяву, в порядку ст. 278 ЦПК України, подано відзив, де зазначають, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та не містить доказів щодо порушення прав і законних інтересів позивача. Відсторонення позивача проведено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства та не свідчить про порушення трудових прав позивача. Так як позивач є працівником АТ «Укрзалізниця», не пройшла обов'язкове профілактичне щеплення проти Соvid-19, не має протипоказань до вакцинації, відповідач був зобов'язаний відсторонити позивача від роботи відповідно до діючого законодавства (згідно наказу №124/Н-в-т від 21.12.2021р.).
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України №2153 від 04.10.2021р. (з урахуванням змін і доповнень) «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням» на період дії карантину обов'язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники: - центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; - місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; - закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійнотехнічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; - підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; - установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; - підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року N 83.
Міністерство юстиції України зробило висновок, що наказ Міністерства охорони здоров'я України №2153 від 04.10.2021р. відповідає Конвенціі «Про захист прав людини і основоположних свобод», зокрема статті 8 Конвенції «Право на повагу до приватного і сімейного життя», а також практиці Європейського суду з прав людини, свідченням чого є реєстрація цього наказу Міністерством юстиції України. Державна реєстрація нормативно-правового акту полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акту, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.(п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28.12.1992 № 731).
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1236 від 09.12.2020 року керівники державних органів (державної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити: - контроль за проведенням обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов'язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я від 4 жовтня 2021 р. № 2153; - відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої ст. 12 закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ч.3 ст. 5 закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров'я. У відповідності до ст. 46 КЗпП, роботодавець може відсторонити працівника від роботи, якщо працівник: з'явився на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмовляється або ухиляється від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. До інших випадків, передбачених законодавством належить, зокрема відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов'язковим. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України №83 від 04.03.2021р., акціонерне товариство «Українська залізниця» віднесено до об'єктів державної власності, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Крім того відповідно до Статуту акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету міністрів України №735 від 02.09.2015р., товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності. Вищим органом товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України. Функції загальних зборів, які передбачені законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми документами товариства, виконуються Кабінетом Міністрів України одноосібно. З урахуванням викладеного, та відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №2153 від 04.10.2021р., працівники АТ «Укрзалізниця» підлягають обов'язковій вакцинації проти COVID-19. Так як позивач є працівником АТ «Укрзалізниця», не пройшов обов'язкове профілактичне щеплення проти ковід-19, не має протипоказань до вакцинації, відповідач був зобов'язаний відсторонити позивача від роботи відповідно до діючого законодавства. Що і було оформлено наказом №124/Н-в-т від 21.12.2021.
За інформацією структурного підрозділу «Служба електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», ОСОБА_1 на теперішній час знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати (на час воєнного стану до 18.11.2023 року). 22.12.2021 р. була відсторонена від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 або медичного висновку про наявність постійних або тимчасових протипоказань до вакцинації. З початком воєнної агресії РФ на території України було поновлено допуск вищезазначеного працівника до роботи (наказ № 18/Н-в-т від 09.03.2022 р.). Наказом від 10.03.2022 р. ОСОБА_1 було встановлено простій, так як від дистанційної роботи вона відмовилась з причин відсутності технічної можливості працювати вдома. Так як, центр бухгалтерського та податкового обліку господарства електропостачання продовжував виконувати свої функції (нарахування та виплата заробітної плати працівникам структурних підрозділів служби електропостачання, складання та здача фінансової звітності тощо), а ОСОБА_1 відмовлялась ходити на роботу, керівництвом служби було прийнято рішення припинити з нею дію трудового договору з 15.04.2022 р. (наказ №93/Н-ос від 15.04.2022 р.) Кількість прямих соціальних контактів працівника на робочому місці орієнтовно складає 4 осіб, 3 непрямих. На теперішній час соціальних контактів при виконанні трудових обов'язків немає (а.с.90-100).
Позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Крайній О. В., в судове засідання не з'явились надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, на здоволенні позову наполягають.
Представник відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» за довіреністю Малиновський М.А. в судове засідання не з'явився, у відзиві зазначив про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 16-).
Відповідно до копії посвідчення № НОМЕР_2 та біографічної довідки працює в АТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» на посаді бухгалтера 1 категорії Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (а.с. 18, 19).
Згідно копії Наказу № 124/Н-в-т «Про відсторонення від роботи бухгалтера 1 категорії відділу обліку господарських операцій Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» ОСОБА_1 » керуючись ст. 46 КЗпП, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням» № 2153 від 04.10.2021 р. зі змінами, внесеними наказом МОЗ № 2393 від 01.11.2021 р., п. 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року, ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 22.12.2021 року на час відсутності щеплення проти Соvid-19 або медичного висновку про наявність постійних чи тимчасових протипоказань до вакцинації, без збереження заробітної плати, до моменту усунення причин відсторонення або закінчення карантину. Підстава: повідомлення про обов'язкове профілактичне щеплення та відсторонення у випадку непроведення обов'язкового профілактичного щеплення проти Соvid-19 від 30.11.2021 року. ОСОБА_1 з наказом ознайомлена під підпис 22.12.2021 року, підтверджуючого документа про профілактичне щеплення/медичний висновок про наявність постійних чи тимчасових протипоказань до вакцинації не має (а.с. 20).
Відповідно до копії довідки № 5 від 17.01.2022 року, ОСОБА_1 постійно працює з 01.04.2021 року на посаді бухгалтер 1 категорії в АТ «Укрзалізниця»/Виробничий підрозділ «Служба електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», і дохід за останні 6 місяців становить 28864 гривень (а.с. 21).
Згідно копії Наказу № 18/Н-в5 від 09.03.2022 року «Про скасування наказу від 21.12.2021 року № 124/Н-в-т «Про відсторонення від роботи бухгалтера 1 категорії відділу обліку господарських операцій Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» ОСОБА_1 », скасовано вказаний наказ в частині відсторонення від роботи з 22.12.2021 року на час відсутності щеплення проти Соvid-19 або медичного висновку про наявність постійних чи тимчасових протипоказань до вакцинації без збереження заробітної плати, до моменту усунення причин відсторонення або закінчення карантину. Допущено до роботи бухгалтера 1 категорії відділу обліку господарських операції структурного підрозділу «Служба електропостачання» ОСОБА_1 з 09.03.2022 року. Підстава: наказ від 25.02.2022 року № 380МОЗ України та вказівка від 04.03.2022 року №НЗК-08/362 (а.с. 73).
Відповідно до копії Наказу № 93/Н-ОС від 15.04.2022 року «Про призупинення дії трудового договору з працівниками», призупинено дію трудового договору зі ОСОБА_1 з 15.04.2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування дії воєнного стану в Україні (а.с. 74-75).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
В наказі відповідач посилається на ст. 46 КЗпП України, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказ МОЗ «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 року №2153 зі змінами, внесеними наказом МОЗ від 01.11.2021 року №2393, пункту 41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 (а.с. 20).
Права і свободи людини і громадянина є природними та невід'ємними, надані їй від народження, визнаються найвищою цінністю і не мають вичерпного характеру.
Право на працю - це одне з фундаментальних прав людини, встановлене міжнародно-правовими актами й визнане міжнародним співтовариством. Воно належить до групи соціально-економічних прав і в загальному сенсі відбиває потребу людини створювати і здобувати джерела існування для себе та своєї сім'ї, реалізовувати власний творчий потенціал, виражати свою особистість.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 обіймає посаду бухгалтера 1 категорії Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» з 04.2021 року по теперішній час, що не заперечується сторонами.
Відповідача Акціонерне товариство «Українська залізниця» віднесено до підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; - установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; - підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року N 83.
Наказом № 124/Н-в-т «Про відсторонення від роботи бухгалтера 1 категорії відділу обліку господарських операцій Центру бухгалтерського та податкового обліку структурного підрозділу «Служба електропостачання» ОСОБА_1 » ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 22.12.2021 року на час відсутності щеплення проти Соvid-19 або медичного висновку про наявність постійних чи тимчасових протипоказань до вакцинації, без збереження заробітної плати, до моменту усунення причин відсторонення або закінчення карантину, на підставі: повідомлення про обов'язкове профілактичне щеплення та відсторонення у випадку непроведення обов'язкового профілактичного щеплення проти Соvid-19 від 30.11.2021 року.
Пунктами а, б ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено обов'язки громадян у сфері охорони здоров'я піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян, у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.
Відповідно ч. 1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається в разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
До інших передбачених законодавством випадків належить відмова або ухилення від профілактичних щеплень працівників професій, виробництв та організацій, для яких таке щеплення є обов'язковим.
Відсторонення працівника від роботи є призупиненням з ним трудових відносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою.
Тимчасове увільнення працівника від виконання трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та з підстав, встановлених законодавством, є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативним наслідкам.
Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників, або поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень ці працівники у порядку, встановленому законом, відсторонюються від виконання зазначених робіт.
Наказом Міністерства охорони здоров'я від 04.10.2021 року №2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням. Відповідно до цього Переліку обов'язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України цієї хвороби, підлягають працівники:
1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності;
4. Підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;
5. Установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;
6. Підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83;
7. Органів місцевого самоврядування;
8. Закладів охорони здоров'я державної та комунальної форми власності;
9. Комунальних підприємств, установ та організацій.
Під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов'язків та не може виконувати роботу, такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.
Законодавством не передбачено обов'язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв'язку з ухиленням чи відмовою від проведення обов'язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Пунктом 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка набрала чинності з 08.11.2021 року на керівників державних органів, керівників підприємств, установ та організацій покладено обов'язки забезпечити:
1) контроль за проведенням обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов'язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком №2153;
2) відсторонення від роботи працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком №2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, згідно з статтею 46 КЗпП України, ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, що виданий закладом охорони здоров'я;
3) взяти до відома, що на час відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням ч.1 ст.94 КЗпП України, ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» та ч.3 ст.5 Закону України «Про державну службу».
Відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу або підприємства, установи, організації з обов'язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються. Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.
Відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти на підставі, у межах повноважень, згідно закону. Керівник зобов'язаний ознайомити працівника з наказом, розпорядженням про відсторонення від роботи. У разі коли працівник відмовляється ознайомитися зі змістом наказу, розпорядження або поставити свій підпис на наказі, розпорядженні, керівник має скласти акт про відмову працівника ознайомитися з документом. На період відсторонення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) зазначено, що: «нагальна необхідність ужиття державою у 2021 році заходів для захисту здоров'я населення (зокрема, для попередження поширення коронавірусу SARS-CoV-2, мінімізації ризиків ускладнень і смертності у хворих на COVID-19) не викликає сумнівів. Проте слід з'ясувати, чи було нагально необхідним відсторонення позивачки від роботи та наскільки саме таке відсторонення сприяло досягненню зазначеної легітимної мети. За змістом Переліку № 2153 обов'язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 № 595. Отже, Перелік № 2153 передбачав низку винятків, пов'язаних зі станом здоров'я конкретної людини, із загального правила про обов'язкову вакцинацію зазначених груп працівників незалежно від того, чи є в них об'єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Критеріїв вибору підприємств, установ та організацій для включення до Переліку №2153 останній не містить.
За висновком суду у цій справі, відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов'язків, зокрема, оцінки об'єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо. Застосування до позивачки передбачених Переліком № 2153 та Законом № 1645-ІІІ заходів не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов'язків, зокрема об'єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми. Суди не встановили жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивачки від роботи. Відповідач не стверджував, що, обіймаючи посаду чергової по переїзду, позивачка могла спричинити поширення короновірусної інфекції серед працівників АТ «Укрзалізниця», учасників дорожнього руху тощо. Її відсторонили від роботи, позбавивши на час відсторонення заробітку, лише тому, що вона працювала в АТ «Укрзалізниця», всі працівники якого підлягали обов'язковому щепленню проти COVID-19 (тоді як для працівників підприємств багатьох інших галузей економіки України таке щеплення було добровільним). Таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров'я населення та самої позивачки.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов'язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як: кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих); форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим; умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження; контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.04.2019 у справі № 682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов'язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров'я, а також здоров'я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об'єктивні підстави та є виправданим. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд і в постановах від 10.03.2021 у справі № 331/5291/19 (провадження № 61-17335св20), від 20 березня 2018 року у справі № 337/3087/17 (провадження №К/9901/283/18), від 08 лютого 2021 року у справі № 630/554/19 (провадження № 61-6307св20).
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при розгляді подібних справ суди повинні враховувати, що суспільні інтереси превалюють над особистими, однак лише тоді, коли втручання у відповідні права особи має об'єктивні підстави (передбачене законом, переслідує легітимну мету, є нагально необхідним і пропорційним такій меті).
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, досліджені докази, суд приходить до висновку, що в позовних вимогах ОСОБА_1 слід відмовити за безпідставністю.
Відсторонення позивача ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати з 22.12.2021 року до усунення причин, що зумовили таке відсторонення, є законним і правомірним. Враховуючи вищевикладене інші вимоги позову про зобов'язання нарахувати та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню.
Відповідно до Конституції України, пунктів а, б ст. 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», статтею 12 «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу Міністерства охорони здоров'я від 04.10.2021 року №2153, яким затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, керуючись ст. ст. 46, 235 КЗпП України, ст. ст. 10, 13, 19, 88, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , поданої представником - адвокатом Крайнім Олександром Вікторовичем, до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду - 06.06.2024 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- відповідач: Акціонерне товариства «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815; адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5
Суддя А.С. Кузнецова