Справа № 212/4367/24
2/212/2282/24
07 червня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг, -
Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказував, що за договором від 21.12.2012 р. про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об'єкт 4), ТОВ «Житлокомцентр» було визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків (об'єкт 4) та прибудинкової території 01.04.2013 року по теперішній час. Так до переліку будинків об'єкту 4, яким надаються управителем послуги з утримання будинку та прибудинкової території, входить будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «Житлокомцентр» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та надає своєчасно житлово-комунальні послуги для забезпечення потреб мешканців, вимагаючи у свою чергу оплати наданих послуг від споживачів. Оскільки відповідачі зареєстровані в кв. АДРЕСА_2 , то вони є споживачами житлово-комунальних послуг, що надавались позивачем за такою адресою, та несуть солідарну відповідальність з оплати за надані послуги. Однак в період з 01.06.2019 року по 31 березня 2023 року у відповідачів перед ТОВ «Житлокомцентр» за надані послуги утворилась заборгованість в сумі 17704,87 грн. Згідно із ст. 625 ЦК за період з 01.06.2019 року по 01.02.2022 року, та з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року відповідачі також повинні сплатити позивачу борг з 3% процентів річних в сумі 1065,83 грн. та інфляційні втрати в сумі 4787 грн. При цьому 01.08.2023 р. судом було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за вказаною адресою. Додавав, що на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVІD-19), строки, визначені, зокрема, ст. 257 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було встановлено з 12.03.2020 р. на всій території України карантин, та був продовжений Крім того на підставі п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року) вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Тому позовні вимоги у даній справі заявлені в межах позовної давності. На підставі викладеного просив суд стягнути солідарно на користь ТОВ «Житлокомцентр» з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 заборгованість за послуги по АДРЕСА_3 у сумі 17704,87 грн., 3% річних в сумі 1065,83 грн., інфляційних втрат в сумі 4787 грн., а всього 23557,71 грн., а також витрати з оплати судового збору в сумі 3028 грн., та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 08 травня 2024 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
Представник позивача, адвокат Зарівна С. В., не заперечувала проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи.
Відповідачі, будучи повідомленими про наявність позову ТОВ «Житлокомцентр» до них про стягнення боргу за надані послуги, своїми правами на подання відзиву на позов не скористались.
Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Суд зазначає, що за ч. 1 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, витрати на сплату винагороди управителю та інші витрати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком.
За ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Згідно із визначеннями, що містяться у п. 6, 13, 14 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
На підставі ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
За ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що у ст. 625 ЦК визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року по справі № 686/21962/15-ц.
Встановлено, що за договором від 21.12.2012 р. про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об'єкт 4), укладеним Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради та ТОВ «Житлокомцентр», позивача було визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, спорудою або групою будинків (об'єкт 4) та прибудинкової території, починаючи з 01.04.2013 року з можливістю пролонгації.
Відповідно до додаткової угоди від 11.11.2013 року до вказаного договору від 21.12.2012 р. про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Жовтневому районі (об'єкт 4) було визначено, що такий договір діє безстроково.
На підставі переліку житлових будинків Жовтневого району (об'єкт 4), яким надаються ТОВ «Житлокомцентр» послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до акту прийому-передачі від 21.12.2012 р. вбачається, що до такого переліку входить будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «Житлокомцентр» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , надаючи послуги з управління багатоквартирним будинком для забезпечення потреб мешканців, вимагаючи від споживачів у свою чергу оплати наданих послуг.
Суд зазначає, що за інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру та Центру надання адміністративних послуг «Віза» вбачається, що в АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 зареєстрована з 18.12.2003 року, а ОСОБА_1 з 10.05.2002 року.
На підставі наданої суду представником позивача довідки боргу по кв. АДРЕСА_2 з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01 червня 2017 року по 31 березня 2024 року вбачається, що відповідачі заборгували ТОВ «Житлокомцентр» - 17704,87 грн., а також борг з 3 % річних - 1065,83 грн. та з інфляційних втрат - 4787 грн., що підтверджується розрахунком боргу з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на вказане житло, а також розрахунками боргу з 3 % річних та з інфляційних втрат.
Таким чином суд погоджується із розрахунками представника позивача щодо боргу відповідачів за спірний період з оплати ними внесків за утримання будинку по АДРЕСА_3 та нарахованих на таку заборгованість сум за ч. 2 ст. 625 ЦК.
При цьому суд дійшов переконання, що підтвердженні в судовому засіданні вимоги позивача до відповідачів підлягають стягненню з останніх в солідарному порядку, виходячи з положень ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Суд також зауважує, що за ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ст. 253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30 червня 2023 року.
Законом України від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Крім того на підставі п. 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції з 17 березня 2022 року) вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Так у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5-30 год. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.
Врахувавши наведені норми, суд дійшов переконання, що для заявлених позивачем вимог за період з 12.03.2017 року по 31.12.2023 року строки загальної позовної давності не спливли, оскільки Законами України були внесені зміни до ЦК щодо продовження строків за ст. 257 ЦК на час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 1 грудня 2021 року по справі № 373/651/20.
Отже, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги ТОВ «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості з наданих послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_3 , а також з 3 % річних та з інфляційних втрат слід задовольнити повністю шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за період з 01.06.2019 року по 31 березня 2024 року включно за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 17704 грн. 87 коп., а також за період з 01.06.2019 року по 01.02.2022 року, та з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року борг з 3% процентів річних в сумі 1065,83 грн. та інфляційні втрати в сумі 4787 грн., що загалом становить 23557,71 грн.
Стосовно вимоги про стягнення з відповідачів судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До матеріалів справи додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача з якого вбачається, що витрати по сплаті судового збору становить 3028 грн. Розмір витрат про надання професійної правничої допомоги буде надано до прийняття рішення у справі, або протягом п'яти днів після прийняття рішення.
На підставі ст. 141 ЦПК з відповідачів підлягає стягненню на користь ТОВ «Житлокомцентр» понесені позивачем витрати з оплати судового збору при зверненні до суду із таким позовом в сумі 3028 грн., тобто по 1514 грн. з кожного відповідача.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, -
ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу з житлово-комунальних послуг - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» заборгованість за період з 01 червня 2019 року по 31 березня 2024 року включно з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком в сумі 17704,87 грн., за період з 01.06.2019 року по 01.02.2022 року, та з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року борг з 3% процентів річних в сумі 1065,83 грн. та інфляційні втрати в сумі 4787 грн., що загалом становить 23557 ( двадцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн..,71 коп.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» витрати з оплати судового збору в сумі 3028 грн., тобто по 1514 грн. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 07 червня 2024 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», ЄДРПОУ: 37665038, розташоване в м. Кривий Ріг по вул. Руденка 2.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована в АДРЕСА_3
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , зареєстрована в АДРЕСА_3 .
Суддя: Д. О. Козлов