Справа 22ц- 566/07 Головуючий по І інстанції - Селіщева Л.І.
Категорія -33 Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.
22 березня 2007 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючого Козаченка В.І.
суддів Данилової О.О., Довжук ТС.
при секретарі Гапєєвій ТВ.
за участю прокурора Коробченка Д.М.
відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом
Прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах Миколаївської міської ради
до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
У листопаді 2005 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва звернувся з позовом в інтересах Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки площею 5,5 кв.м, яку відповідачка зайняла самовільно, прибудувавши балкон до квартири №4, розташованої на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві.
До участі у справі як відповідачів залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2006 року позов прокурора задоволено. Відповідачів зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 5,5 кв.м АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку у придатний для використання стан.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на те, що суд не дав належну оцінку всім обставинам справи та вирішив спір, який не може бути розглянуто до вирішення іншої цивільної справи, просили рішення скасувати та ухвалити нове рішення.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та члени її сім'ї прибудували до квартири №4, розташованої на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Миколаєві, балкон площею 5,5 кв.м, і, таким чином, самовільно зайняли земельну ділянку відповідного розміру, яка знаходиться у комунальній власності. В листопаді 2006 року відповідачі звернулись з позовом до Миколаївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, яке було самочинно збудовано.
Задовольняючи позов прокурора, суд виходив з того, що відповідачі не набули право власності чи користування земельною ділянкою під прибудованою будівлею у порядку, встановленому ст. 125 ЗК України, а тому відповідно до ст. 212 ЗК України мають повернути самовільну зайняту земельну ділянку власнику або землекористувачу та привести у придатний до використання стан. При цьому суд виходив з того, що вирішення питання про повернення земельної ділянки за предметом не пов'язане з вирішенням питання про право власності на прибудову, яке вирішується у судовому порядку.
Але з таким висновком суду погодитися не можна.
По-перше, суд не звернув належної уваги, що за змістом ст.212 ЗК України самовільно зайнята земельна ділянка має повертатися власнику чи землекористувачу, а тому не з'ясував правовий статус цієї ділянки, а саме, чи відноситься вона до прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, порядок використання якою може визначатися співвласниками приватизованих квартир.
При цьому суд фактично не залучив до участі у справі орган, який розпоряджується землею у містах. Представник міської ради, як позивач, ні у попереднє судове засідання, ні у судове засідання не викликався і його ставлення до позову не з'ясовувалося.
Таке порушення вимог процесуального законодавства позбавило суд можливості визначити, чи має право цей орган передавати таку ділянку у власність чи користування, чи надавав цей орган дозвіл на таке використання землі, чи не заперечує він у нинішній час проти таких дій відповідачів.
Крім того, не можна погодитися і з висновком суду, що спір про повернення земельної ділянки не пов'язано з визначенням правового статусом прибудови, яка там розташована. Звільнення спірної ділянки та приведення її у попередній стан, про що зазначено у рішенні, неможливе без вирішення питання про знесення самочинного будівництва, а умови такого обов'язку передбачені ст.376 ЦК України. Але таких позовних вимог прокурор не заявляв.
За таких обставин висновок суду про обов'язок відповідачів провести у придатний для використання стан та повернути земельну ділянку є передчасним, оскільки не з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи. Цей недолік є підставою для скасування судового рішення.
Оскільки суд фактично вирішив питання про права і обов'язки органу місцевого самоврядування, який не брав участі у справі, цивільна справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.311, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.