Справа № 175/8365/24
Провадження № 1-кс/175/2533/24
2024 рік
07 червня 2024 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: слідчої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисника: адвоката ОСОБА_4
за участю підозрюваного: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 , погоджене прокурором - начальником Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 62024050010003719 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 ..
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: так, 05 червня 2024 року, приблизно о 10 годині 15 хвилин, старший сержант ОСОБА_5 , знаходячись у с. Рівне Покровського району Донецької області, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, порушуючи установлений порядок підлеглості, відкрито відмовився виконати наказ начальника - бойове розпорядження командира НОМЕР_1 окремої єгерської бригади військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 від 05 червня 2024 року № 675 ОКП-Селидове про прибуття до 15 години 00 хвилин 05 червня 2024 року в район зосередження 2 єгерського батальйону м. Селидове по маршруту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та перехід в оперативне підпорядкування командира 2 єгерського батальйону для виконання бойового завдання по обороні позицій в батальйонний рубіж оборони 2 єгерського батальйону щодо виконання завдань оборонного бою, недопущення подальшого просування противника, створення умов для подальших дій, яке було йому доведено тимчасово виконуючим обов'язки заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення - начальником відділення морально-психологічного забезпечення капітаном ОСОБА_9 .. Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, проходячи військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді сержанта резерву 44 запасної роти у військовому званні - старший сержант, в порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи в умовах воєнного стану, 05 червня 2024 року, приблизно о 10 годині 15 хвилин, вчинив непокору, тобто відкрито відмовився виконати наказ начальника.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010003719, правова кваліфікація правопорушення - ч. 4 ст. 402 КК України.
Тобто, в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, яке кваліфікується як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Підозра у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного вище кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами: витягами з наказів; витягом з бойового розпорядження; показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису.
05 червня 2024 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
05 червня 2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
В клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, зазначаючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, крім того, підозрюваний є військовослужбовцем, він стійких соціальних зв'язків не має, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання матиме можливість переховуватися від органу досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також слідчий посилається на те, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із взяттям ОСОБА_5 під варту, не забезпечить належної поведінки підозрюваного в ході розслідування кримінального провадження і в процесі розгляду провадження в суді, а також не забезпечить виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні.
Суд, вислухавши пояснення прокурора, який вважає необхідним задовольнити клопотання, думку захисника та підозрюваного, які не заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню за такими підставами.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 8 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені положеннями цієї статті.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено в ході судового розгляду, підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України. При цьому суд враховує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінального провадження по суті. Так, подані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість такої підозри.
Також суд приймає до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце мешкання, він є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується задовільно, продовжує рахуватися у тій самій військовій частині, однак він міцних соціальних зв'язків не має, йому відомі місця проходження військової служби свідків у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, враховує й інші зазначені в клопотанні обставини, в першу чергу такі, як серйозність і характер обвинувачення. Так, за вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, цей злочин посягає на встановлений порядок несення військової служби. Також суд зважає на обставини цього злочину, зокрема на його вчинення військовослужбовцем в умовах воєнного стану. Тому вбачається, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом із цим, в обґрунтування такого ризику, як-от: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, прокурором зазначені по суті лише припущення, які не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки жодні докази на підтвердження реальності існування вказаного ризику в матеріалах клопотання відсутні. Не було надано таких доказів і в ході судового розгляду клопотання.
Крім того, суд зважає і на положення ч. 8 ст. 176 КПК України, які чітко вказують на те, що до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 402 - 405, 407, 408, 429 КК України, може бути застосовано запобіжний захід лише у виді тримання під вартою.
Отже, з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (злочину), тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, віку і стану здоров'я підозрюваного, відсутності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, суд вважає доцільним обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування такого запобіжного заходу, судом не встановлено.
Крім того, суд зауважує, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 182 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст.ст. 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 КК України. Так, суд враховує стадію перебігу досудового розслідування цього кримінального провадження, в якому вже проведена переважна більшість слідчих дій, процесуальну поведінку і позицію підозрюваного. Тому суд, згідно з положеннями ст. 182 КПК України, вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 242240 гривень 00 копійок, а також покласти на підозрюваного такі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із одночасним визначенням розміру застави та покладенням на підозрюваного передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, так як саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочину та його наслідкам, а також зможе як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 03 серпня 2024 року.
Строк затримання рахувати з 19 години 30 хвилини 05 червня 2024 року, з часу фактичного затримання.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 242240 гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці, починаючи з дня внесення застави, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному невідкладно після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя: