Справа № 175/9365/23
Провадження № 3/175/4053/23
15 січня 2024 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
16.10.2023 року приблизно о 21.00 год. ОСОБА_1 за адресою проживання: АДРЕСА_2 висловлювався в адресу своєї дружини ОСОБА_2 образливими словами, принижував та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого вона вимушена була втекти із дому, чим скоїв домашнє насильство психологічного характеру, за що передбачено адміністративну відповідальність ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Розгляд справи в суді призначено на 15.01.2024 року, про що ОСОБА_1 повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про визнання своєї вини та проханням розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 173-2КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №976755 від 17.10.2023, ОСОБА_1 висловлювався в адресу своєї дружини ОСОБА_2 образливими словами, принижував та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого вона вимушена була втекти із дому.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.173-2 КУпАП підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №976755 від 17.10.2023, рапортом, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) ОСОБА_2 від 17.10.2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та письмовими поясненнями ОСОБА_2 ..
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.173-2 КУпАП та доведеності його винуватості, так як внаслідок його дій могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у зв'язку з чим ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в мінімальному розмірі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст. 173-2, 251, 251, 280 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В. О. Заборський