№ 207/36/24
№ 2/207/499/24
30 травня 2024 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бистрової Л.О.,
при секретарі Пономаренко В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське за участі позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,
Звернувшись з даним позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 08 січня 2024 року.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог вказала, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є непрацездатною за віком та станом здоров'я, має третю групу інвалідності від загального захворювання з 22 серпня 2013 року, безстроково.
Відповідач по справі ОСОБА_4 , є її єдиним сином, інших дітей не має також не має чоловіка чи інших членів сім'ї, які могли б їй допомагати, в том числі і матеріально.
Допомоги вона потребує, бо в силу тяжкого захворювання, виживає завдяки тому, що постійно приймає призначені лікарями медпрепарати, проходить курси стаціонарного лікування та реабілітаційні програми, а все це потребує значних матеріальних вкладень.
З моменту призначення їй групи інвалідності до теперішнього часу її стан здоров'я значно погіршився, в діагнозі має захворювання: двусторонний остеоартроз 2 ступеню, СПО тотальне ендопротезування лівого кульшового суглобу, лівобічний коксартроз III ст., контрактура лівого колінного суглоба, зростаючий перелом в/з лівої плечевої кістки після МОС, контрактура лівого плечового суглоба.
Вона знаходиться під постійним наглядом лікаря ортопеда-травматолога, перенесла 11-хірургічних операцій, в тому числі і ендопротезування, декілька разів протягом року проходить стаціонарне лікування в травматологічному відділенні КПП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги».
Дорогостоячі обстеження, такі як МРТ, ендопротезування кульшового та колінного суглобів, для якого придбавались сертифіковані системи та імпланти, вартістю 85 000 грн., 13 850 грн., ліки для постійного приймання, вартість від декілька сотень до декілька тисяч гривень, повністю виснажили її матеріально, вже витрачені всі накопичення та збереження, банківські кредити, з оглядом на вік, вона не може отримати інших джерел доходу, ніж пенсія в розмірі 4 574 грн. 97 коп., вона не має.
Крім ортопедичного захворювання, вона має також серцево-судинні хвороби: кардіосклероз, гіпертонічну хворобу та знаходиться на «Д» обліку у сімейного лікаря-терапевта, приймає ліки, рекомендовані до постійного щоденного приймання.
Перебуває також на обліку у лікаря-психіатра КЗ «Перша Кам'янська міська психіатрична лікарня» ДОР» з діагнозом: змішаний тривожно-депресивний розлад, адже всі фізичні страждання, і які вона переносить значний час, не могли не позначитись на її психологічному і психічному стані, стабілізувати який можливо за допомогою медпрепаратів, рекомендованих лікарем.
В силу викладених обставин їй життєво необхідна допомога та підтримка сина, але на великий жаль, взагалі їх не отримує, хоча завжди турбувалась про нього та допомагала.
Протягом останніх 7-8 років син взагалі припинив спілкування із нею. Хоч вони і мають на праві спільної часткової власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де і зареєстровані, але він мешкає із сім'єю за іншою адресою, і нею взагалі не опікується, не цікавиться, як вона виживає, заощаджуючи навіть на продуктах харчування, як оплачую комунальні платежі, в тому числі, і за нього, бо як співвласник квартири, він не приймає участі в оплаті.
Розходи на придбання медпрепаратів та лікування є непомірною для нею платою за можливість житини, чи, скоріше, виживати....
Важко усвідомлювати, що хвора та немічна, вона не потрібна сину. На її прохання про допомогу, вона отримує від сина відмови, грубі, цинічні відповіді....
Сподівань на те, що з'являться чи проявляться людські почуття до матері, вона вже не має, нужденність вимушує її звертатись до суду, на законних підставах просити про стягнення аліментів з відповідача, який за станом здоров'я, своїм сімейним та матеріальним положенням має змогу надавати допомогу матері з інвалідністю, але в добровільному порядку відмовляється таку допомогу надавати.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Просили відмовити в їх задоволенні, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Згідно статті 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.
Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч.1 ст. 204 СК України.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 25 травня 2000 року, перебуває на обліку в Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 23.03.2000 року довічно та отримує пенсію за віком та станом здоров'я. (а.с.7)
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності від загального захворювання, а також: двусторонний остеоартроз 2 ступеню, СПО тотальне ендопротезування лівого кульшового суглобу, лівобічний коксартроз III ст., контрактура лівого колінного суглоба, зростаючий перелом в/з лівої плечевої кістки після МОС, контрактура лівого плечового суглоба, знаходиться під постійним наглядом лікаря ортопеда-травматолога, перенесла 11-хірургічних операцій, в тому числі і ендопротезування, декілька разів протягом року проходить стаціонарне лікування в травматологічному відділенні КПП КМР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», має кардіосклероз, гіпертонічну хворобу та знаходиться на «Д» обліку у сімейного лікаря-терапевта, також перебуває на обліку у лікаря-психіатра КЗ «Перша Кам'янська міська психіатрична лікарня» ДОР» з діагнозом: змішаний тривожно-депресивний розлад, а отже це є ряд захворювань, які слід підтримувати медикаментозно та витрачати кошти на лікування (а.с.14-33). Тобто, дані обставини, які склались, свідчать про той факт, що позивачка по справі потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до довідки про доходи №1796 7975 0577 1757 від 02.11.2023 року ОСОБА_1 за період з 01.05.2023 року по 31.10.2023 року перебуваючи на обліку в Кам'янському об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області отримує пенсію за віком на загальну суму 27 449,82 грн. (по 4574,97 грн. на місяць). (а.с.10).
Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.01.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають на праві спільної часткової власності в рівних частинах квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 12).
Разом з тим, суд вважає необґрунтованим розмір аліментів, заявлений позивачем.
Відповідно до статті 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Відповідачем не надано до суду відомостей щодо перебування на його утриманні непрацездатних осіб, наявності інших аліментних зобов'язань. Натомість, позивачка по справі потребує допомоги, оскільки вона є непрацездатною, отримує пенсію, більшу частину з якої витрачає на придбання продуктів харчування та ліків. Коштів, необхідних для забезпечення її життєдіяльності, позивачці не вистачає. А тому, зважаючи на скрутне матеріальне становище, позивачка по справі потребує матеріальної допомоги, яку має можливість надавати її повнолітній син.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Із наданої ОСОБА_1 довідки про доходи вбачається, що розмір пенсії станом на жовтень 2023 становить суму в розмірі 4 574 грн. 97 коп., що є не нижчим від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тобто, на момент розгляду цієї справи позивачка отримує пенсією у розмірі, що забезпечує їй прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність. Однак, з урахуванням похилого віку позивачки та того, що вона мешкає сама, суд допускає витрати позивача на ліки та речі, вартість яких перевищує розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачка не надала доказів на підтвердження розміру витрат на лікування.
Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на наведене, а також враховуючи, що відповідач позовні вимоги не визнав, суд вважає необхідним та достатнім стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 08 січня 2024 року - довічно.
Відповідно до статті 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позовної заяви.
Розподіляючи судові витрати, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»), а тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 79, 175, 202, 204, 205 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання непрацездатної матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_3 , на її користь у розмірі 1/8 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 08 січня 2024 року.
Рішення суду у межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
В задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено та підписано 07 червня 2024 року.
Суддя Л.О.Бистрова