Справа № 165/2374/24
Провадження № 2/165/527/24
06 червня 2024 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Василюк А.В., оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та поділ спільного майна подружжя
встановив:
27 травня 2024 року адвокат Чернявський Р.І. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та поділ спільного майна подружжя.
Звертаю увагу на те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до п.3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки не призначена для мети визначення дійсної вартості майна.
Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Стандарт), містить загальні вимоги до складання звіту про оцінку.
Згідно з п.56 Стандарту, звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.
Звіт про оцінку майна має відповідати загальним вимогам, викладеним у Стандартах та повинен містити, зокрема, дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства. Звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання (п. 59 Стандарту).
Звіт, який не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний (п. 67 Стандарту). Надані стороною позивача довідки не відповідають наведеним вимогам.
Оскільки висновок (звіт) про оцінку спірного майна не був долучений до матеріалів справи, тому не виявляється можливим встановити суму судового збору та визначити чи вірно був сплачений позивачем судовий збір за вимоами майнового характеру при подачі позову до суду.
Також зазначаю, що згідно з п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовна заява ОСОБА_1 , що подана її представником ОСОБА_3 містить п'ять вимог немайнового характеру (визнання спільною сумісною власністю подружжя п'ять одиниць майна) та вимоги майнового характеру про виділ майна із складу спільного майна подружжя.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. за кожну вимогу немайнового характеру на загальну суму 6056 (1211,20 грн. х 5) та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Крім того, згідно з нормами частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, у тому числі виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно з п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна повинна містити, окрім іншого, також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в усіх учасників справи.
Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.22-24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання, а поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 Сімейного Кодексу України та ст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК).
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу, як на це вказує позивач, не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання вищевказаного рухомого майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також чим підтверджується (доказами, показами свідків) спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Вказані недоліки свідчать про невідповідність поданої позовної заяви вимогам ст.177 ЦПК України, у зв'язку з чим, в силу ст.185 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.175, ст.177, ст.185 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та поділ спільного майна подружжя, залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути зазначені недоліки та сплатити судовий збір (за вимоги немайнового характеру) всього у розмірі 6056(шість тисяч п'ятдесят шість) грн., зазначивши отримувача коштів ГУК у Волин.обл/м.Нововолинс./22030101, код отримувача 38009371,рахунок отримувача UA518999980313121206000003556 , МФО 899998, та зобов'язати позивача надати до суду у визначений строк оригінал квитанції або пред'явити документи про наявність пільг щодо сплати судового збору.
Надати позивачу та/або його представнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя підпис А.В. Василюк