07 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10287/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Вронської Г.О., Губенко Н.М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Князьков В.В.)
від 06.07.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуюча - Демидова А.М., судді - Ходаківська І.П., Євсіков О.О.)
від 06.02.2024
у справі за позовом ОСОБА_1
до: 1. Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни;
2. ОСОБА_2
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Екос-53-А";
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 ,
про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії.
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни (далі - Державний реєстратор, відповідач-1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви, просила суд:
- визнати незаконним рішення Державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних записів № 10661050004011553 від 23.06.2018 (зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників) та № 10661070005011553 від 23.06.2018 (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи) та зобов'язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про визнання недійсним реєстраційного запису № 10661050004011553 від 23.06.2018 (зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників) та № 10661070005011553 від 23.06.2018 (зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи);
- визнати дії ОСОБА_2 , які полягають у поданні для державної реєстрації невідповідаючих дійсності відомостей про виключення ОСОБА_1 із числа фізичних осіб засновників юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Самоврядна громада "Жукова 53-А" (далі - ОСББ) - протиправними.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024, позов залишено без задоволення.
3. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги до державного реєстратора заявлені до неналежного відповідача, а у частині позовних вимог до ОСОБА_4 , то такі вимоги не відповідають критерію ефективності, а їх задоволення взагалі ніяким чином не могло б призвести до поновлення прав позивачки, тому підстави для задоволення зазначених вимог відсутні.
4. 15.04.2024 позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 06.05.2024 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржниці строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
6. 21.05.2024 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, до якої скаржниця додала нову редакцію касаційної скарги.
7. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржниця визначає пункти 1 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
8. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України позивачка зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову через неналежність відповідача, оскільки неправильно застосували норми, зокрема:
- статей 1, 6, 10, 14, 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", відповідно до яких реєстраційну дію шляхом внесення запису до ЄДР проводить державний реєстратор, а не ОСББ, тому, на думку заявниці, саме державний реєстратор є належним відповідачем у цій справі, і не врахували висновки, викладені у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 304/284/18, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги; у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18, від 19.08.2020 у справі № 639/6295/16-ц, від 14.07.2020 у справі № 686/23977/18, від 08.07.2020 у справі № 612/808/18, щодо критеріїв визначення судом належного відповідача;
- пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, пункту 7 частини третьої статті 2 ГПК України (як основних засад судочинства), та не прийнято до уваги подібних положень щодо обов'язковості судових рішень, встановлених статтею 129-1 Конституції України, статей 18, 157 ЦПК України, статей 18, 326 ГПК України, частин другої та сьомої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та проігноровано рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012, і не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.09.2018 у справі № 826/14632/17 та від 10.04.2018 у справі № 820/9811/13-а, щодо незаконності реєстраційних записів, здійснених у період дії судової заборони.
9. Скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно послався на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі 910/15792/20, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до справи, яка переглядається.
10. Позивачка стверджує, що оскаржувані судові рішення порушують її право на доступ до правосуддя, що гарантоване частиною другою статті 8, статтями 55, 124, 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., суперечить практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, у справах "Белле проти Франції", "Делкорт проти Бельгії", "Вайт і Кеннеді проти Німеччини", "Чахал проти Сполученого Королівства", "Буланов та Купчик проти України") та правовим позиціям Конституційного Суду України (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення КСУ від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
11. Скаржниця також зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги частини першої статті 86 ГПК України (не дослідив докази, що стосуються вказаних аргументів і фактів, якими обґрунтовано апеляційну скаргу, зокрема, протоколи загальних зборів співвласників ОСББ від 22.05.2018), частини п'ятої статті 236 ГПК України (стосовно ухвалення рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи), частини першої та другої статті 269 ГПК України (не перевірив законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення), пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України, оскільки не зазначив мотиви їх відхилення, виклавши в судовому рішенні припущення, про те, що рішення щодо виключення позивачки з числа засновників ОСББ було прийнято загальними зборами (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
12. Також скаржниця заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
13. В обґрунтування поважності причин пропуску зазначає, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції позивачка отримала в електронному вигляді 26.03.2024 на електронну пошту та 01.04.2024 на Укрпошті належним чином завірену копію, на підтвердження чого надає докази.
14. Верховний Суд розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та виходить з наступного.
15. Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
16. Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 06.02.2024 (повний текст якої складено 19.02.2024), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 11.03.2024.
17. Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
18. Враховуючи, що скаржниця отримала оскаржувану постанову 26.03.2024 (на електронну пошту) та 01.04.2024 (засобами поштового зв'язку) і скаргу подала протягом двадцятиденного строку (15.04.2024), Суд дійшов висновку, що наведені скаржницею підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є поважними, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.
19. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
20. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись нормами статей 119, 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 у справі № 910/10287/21.
2. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/10287/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024.
3. Призначити до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 910/10287/21 на 16 липня 2024 року о 10:20 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
5. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 42 ГПК України, до 28 червня 2024 року.
6. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему
7. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/10287/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд