29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"06" червня 2024 р. Справа № 924/396/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., за участю секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна”, Київ
до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз”, м. Шепетівка, Хмельницької області
про стягнення 16863848,52 грн., з яких: 11052914,59 грн. основний борг, 3754937,94 грн. - інфляційні втрати, 717533,45 грн. - 3% річних, 1338462,54 грн. - пеня
Представники сторін:
позивач: Овчарук О.О. - згідно довіреності (в режимі відеоконференції)
відповідач: Сташук М.О. - згідно ордера
Рішення ухвалюється 06.06.2024, оскільки в підготовчому засіданні 21.05.2024 та 29.05.2024 постановлялися ухвали про відкладення підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.04.2024 відкрито провадження у справі №924/396/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10:00 год. 21.05.2024, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті.
21.05.2024 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 15:00 год. 29.05.2024.
В підготовчому засіданні 29.05.2024 постановлено ухвалу про відкладення на 11:00 год. 06.06.2024. Дана ухвала занесена до протоколу судового засідання.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за типовим договором постачання природного газу постачальником „останньої надії”, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501. Звертає увагу, що договір постачання природного газу постачальником „останньої надії” є публічним та не потребує двостороннього підписання і вважається укладеним з дня визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника „останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Зазначає, що факт включення відповідача до реєстру споживачів позивача як постачальника „останньої надії” та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля позивача як постачальника „останньої надії” підтверджується: листом оператора ГТС від 25.11.2022 № ТОВВИХ-22-12812 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X370000000001К; інформацією до листа з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56X370000000001К в Реєстрі споживачів постачальників та остаточної алокації відборів споживача у лютому 2022.
Повідомляє, що з 01.11.2021 по 30.11.2021 позивач поставив відповідачу природний газ в обсязі 317,34875 м.куб. на суму 11052914,59 грн., який Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” не оплачений. Крім основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3754937,94 грн. інфляційних втрат, 717533,45 грн. - 3% річних, та 1338462,54 грн. пені.
Позиція відповідача.
Представником відповідача адвокатом Васильченко В.О. подана заява від 29.05.2024 про визнання позову, в якій зазначає, що на підставі проведеної звірки взаємних розрахунків стороною відповідача заборгованість підтверджується. Відповідач не має заперечень по сумі боргу та повідомляє про визнання Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” про стягнення 16863848,52 грн., з яких: 11052914,59 грн. основний борг, 3754937,94 грн. - інфляційні втрати, 717533,45 грн. - 3% річних, 1338462,54 грн. - пеня.
05.06.2024 до суду надійшла заява ПрАТ "Шепетівкагаз" про визнання позову за підписом керівника Турінського В.В., в якій вказує, що ПрАТ "Шепетівкагаз" визнає позов повністю у справі №924/396/24 про стягнення 16863848,52 грн. на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України", оскільки відповідач скористався процедурою врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу на підставі ЗУ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та включений до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, що підтверджується постановою НКРЕКП від 30.01.2024 № 203. Також просить здійснити розподіл витрат у порядку визначеному ч. 1 ст. 130 ГПК України, а саме вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні позову.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 2 ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п. 4 ст. 191 ГПК України).
Частиною 3 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Заява про визнання позову від 29.05.2024 підписана представником відповідача адвокатом Васильченко В.О. Як вбачається з ордера на надання правничої (правової) допомоги, виданого на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 21.05.2024, повноваження адвоката не обмежуються договором про надання правової (правничої) допомоги.
Заява про визнання позову від 05.06.2024 підписана керівником ПрАТ "Шепетівкагаз" Турінським В.В., повноваження якого підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявним в матеріалах справи.
Враховуючи, що керівник ПрАТ "Шепетівкагаз" Туринський В.В. та представник відповідача адвокат Васильченко В.О. не обмежені у повноваженнях на подання до суду заяви про визнання позову, а визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому підлягає прийняттю судом.
06.06.2024 до суду надійшла заява позивача про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” 50 відсотків суми судового збору сплаченого при поданні позову платіжним дорученням від 16.04.2024 №0000006445 у сумі 101183,09 грн. на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України, у зв'язку з поданням заяви відповідача від 05.06.2024 про визнання позову у повному обсязі у розмірі 16863848,52 грн.
Фактичні обставини, встановлені судом.
ТОВ "Нафтогаз України" (постачальник) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Типовий договір постачання природного газу постачальником останньої надії (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.
Згідно з пунктом 1.1 Договору цей типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
Пунктом 1.3 передбачено, що цей Договір є договором приєднання. При укладенні цього Договору зі Споживачем ураховуються вимоги статтей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника „останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього обсягах, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2. Договору).
Згідно з пунктом 4.1 Договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.
У пункті 4.3 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Приписами пункту 4.5 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 5.2 Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами Договору.
Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (пункт 6.1 Договору).
Згідно з п.п. 3, 4 п. 6.2. Договору постачальник зобов'язується: обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природній газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених правилами постачання та цим договором; протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання шляхом направлення письмового повідомлення на адресу споживача.
Приписами розділу 8 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством.
Пунктом 11.1 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
ТОВ „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” у позові зазначає, що 30.11.2021 направив відповідачу повідомлення у вигляді типового договору. В матеріалах справи наявна копія роздруківки з сайту АТ „Укрпошта”, з якого слідує, що відправлення №0600013388811 вручене особисто відповідачу.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” присвоєно ЕІС-код 56X370000000001К.
Згідно інформації ТОВ „Оператор газотранспортної системи України” щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56X370000000001К до Реєстру споживачів постачальника, ПрАТ по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” (ЕІС-код 56X370000000001К) був закріплений за постачальником ТОВ „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” у т. ч. у період листопад 2021 (з 01.11.2021 по 30.11.2021).
На адвокатський запит ТОВ „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” від 15.11.2022 (за підписом адвоката Євгена Літвінова, ТОВ „Оператор газотранспортної системи України” надав інформацію щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачем ПрАТ по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” (ЕІС-код 56X370000000001К) у вигляді витягів з інформаційної платформи щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56X370000000001К в реєстрі споживачів постачальників та інформації щодо остаточної алокації відборів споживача за періоди з 01.11.2021 по 30.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022 (лист від 25.11.2022 № ТОВВИХ-22-12812 з додатками).
Згідно інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X370000000001К в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказаний період становить 317348,75 м. куб.
На виконанням умов договору ТОВ "Нафтогаз України" як постачальник сформувало акт №23314 приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, згідно з яким протягом листопада 2021 року Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” передано 317,34875 тис. м.куб. природного газу на загальну суму 11057642,83 грн. і рахунок на оплату №36031 від 10.12.2021 на суму 11057642,83 грн. з ПДВ.
На підтвердження відправлення відповідачу вказаних документів позивачем долучено список рекомендованих листів та фіскальний чек від 06.01.2022 (в копіях).
23.12.2021 позивачем складено коригуючий акт №29006 до акта приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №23314, згідно якого остаточна вартість природного газу, спожитого у листопаді 2021 згідно акту приймання-передачі природного газу №23314 від 30.11.2021 з урахуванням коригування становить 11052914,59 грн. В даному акті зазначено, що він є підставою для проведення розрахунків згідно укладеного договору постачання природного газу.
На підтвердження відправлення відповідачу коригуючого акту №29006 від 23.12.2021 позивачем долучено список рекомендованих листів та фіскальний чек від 12.01.2022 (в копіях).
В матеріалах справи наявна довідка ТОВ "Нафтогаз України" про архів ціни постачальника останньої надії для не побутових споживачів, сформована позивачем 29.09.2022, зокрема і за період з 01.11.2021 по 31.11.2021.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 20.03.2024 заборгованість ПрАТ по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” перед ТОВ „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” становить 11052914,59 грн.
Також позивачем нараховано 3% річних за період з 01.01.2022 по 29.02.2024 в розмірі 717533,45 грн., інфляційні втрати за період з січня 2022 по лютий 2022 в розмірі 3754937,94 грн. та пеню за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 в розмірі 1338462,54 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
ТОВ "Нафтогаз України" (постачальник) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Відповідно до п. 26 ст. 1 Закону України „Про ринок природного газу” постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Згідно ст. 1 Закону України „Про ринок природного газу” споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Статтею 12 Закону України „Про ринок природного газу” визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Згідно з ст. 15 Закону України „Про ринок природного газу” (в редакції, що діяла у спірному періоді) договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії". Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до типового договору постачання постачальником "останньої надії". Ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", не повинна обмежувати конкуренцію на ринку природного газу і встановлюється на підставі правил для визначення ціни природного газу, що постачається постачальником "останньої надії", що затверджуються Регулятором. Регулятор затверджує правила для постачальника "останньої надії" і типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" після консультацій з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Постачальник, визначений Кабінетом Міністрів України як постачальник "останньої надії", веде окремий облік господарської діяльності постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" готує та розміщує на своєму веб-сайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника "останньої надії", який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника "останньої надії", загальний обсяг поставленого природного газу та середню тривалість постачання.
Відповідно до п. п. 1, 2 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (в редакції, що діяла у спірному періоді) постачальник „останньої надії” здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником „останньої надії”, затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником „останньої надії” укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника „останньої надії” та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником „останньої надії” не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник „останньої надії” зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником „останньої надії” і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника „останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник „останньої надії” зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником „останньої надії” не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником „останньої надії”.
Згідно п. п. 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз'яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.
Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднювати на своєму веб - сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об'єкта; кінцевий строк постачання природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи Оператор ГТС об'єми природного газу, спожитого відповідачем у листопаді 2021 року автоматично включив до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" і, відповідно спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Положеннями абз. 14 п. 2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що дата початку постачання природного газу споживачу постачальником „останньої надії” визначається в Реєстрі споживачів постачальника „останньої надії” на інформаційній платформі.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XIІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Згідно пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику „останньої надії” через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника „останньої надії”, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” присвоєно ЕІС-код 56X370000000001К.
Включення відповідача до реєстру споживачів позивача як постачальника „останньої надії” та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля позивача як постачальника „останньої надії” підтверджується: листом оператора ГТС від 25.11.2022 № ТОВВИХ-22-12812 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X370000000001К.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Згідно інформації ТОВ „Оператор газотранспортної системи України” щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56X370000000001К до Реєстру споживачів постачальника, ПрАТ по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” (ЕІС-код 56X370000000001К) був закріплений за постачальником ТОВ „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” у т. ч. у період листопад 2021 (з 01.11.2021 по 30.11.2021).
Пунктом 4.2. Договору визначено, що Об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Згідно інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X370000000001К в період з 01.11.2021 по 30.11.2021 обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказаний період становить 317348,75 м. куб.
Отже, факт споживання газу відповідачем із ресурсу постачальника "останньої надії" був підтверджений Оператором ГРМ та не спростований відповідачем.
У пункті 4.3 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб.
На виконанням умов договору ТОВ "Нафтогаз України", як постачальник, сформувало акт №23314 приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, згідно з яким протягом листопада 2021 року Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” передано 317,34875 тис. м.куб. природного газу на загальну суму 11057642,83 грн. і рахунок на оплату №36031 від 10.12.2021 на суму 11057642,83 грн. з ПДВ.
23.12.2021 позивачем складено коригуючий акт №29006 до акта приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 №23314, згідно якого остаточна вартість природного газу, спожитого у листопаді 2021 згідно акту приймання-передачі природного газу №23314 від 30.11.2021 з урахуванням коригування становить 11052914,59 грн. В даному акті зазначено, що він є підставою для проведення розрахунків згідно укладеного договору постачання природного газу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. 1, 7 ст.193 ГК України.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість поставленого позивачем у листопаді 2021 року природного газу до закінчення грудня 2021 року.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11052914,59 грн. основного боргу підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо 3% річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Як вбачається із розрахунку, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за період з 01.01.2022 по 29.02.2024 в розмірі 717533,45 грн.
Розрахунок 3% річних здійснений правомірно, тому вимоги позивача до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 717533,45 грн. підлягають задоволенню.
Щодо інфляційних втрат.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 та від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Позивачем правомірно здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з січня 2022 по лютий 2022 в розмірі 3754937,94 грн. із суми заборгованості 11052914,59 грн.
Тому заявлена до стягнення сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача.
Щодо пені.
У п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.
Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 4.5. Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 в розмірі 1338462,54 грн.
Враховуючи, що граничним терміном оплати вартості поставленого природного газу є 31.12.2021, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про правильність розрахунку пені у в зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1338462,54 грн. підлягають задоволенню.
З огляду на вище викладене, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Позивач у заяві від 06.06.2024 просить повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” 50 відсотків суми судового збору сплаченого при поданні позову платіжним дорученням від 16.04.2024 №0000006445 у сумі 101183,09 грн. на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України у зв'язку з визнанням відповідачем позову у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд, тому судовий збір із ціни позову сплачувався позивачем з урахуванням коефіцієнту 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”). Згідно платіжної інструкції №0000006445 від 16.04.2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 202366,18 грн. (16863848,52 х 1,5 % х 0,8).
Враховуючи задоволення позовних вимог та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків судового збору (101183,09 грн.), сплаченого при поданні позову покладається на відповідача та 50 відсотків судового збору (101183,09 грн.) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України „Про судовий збір, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” (30400, Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Економічна, буд. 29, код ЄДРПОУ 03361394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) 11052914,59 грн. (одинадцять мільйонів п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот чотирнадцять гривень 59 коп.) основного боргу, 3754937,94 грн. (три мільйони сімсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень 94 коп.) інфляційних втрат, 717533,45 грн. (сімсот сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять три гривні 45 коп.) 3% річних, 1338462,54 грн. (один мільйон триста тридцять вісім тисяч чотириста шістдесят дві гривні 54 коп.) пені, 101183,09 грн. (сто одну тисячу сто вісімдесят три гривні 09 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) з Державного бюджету судовий збір в розмірі 101183,09 грн. (сто одна тисяча сто вісімдесят три гривні 09 коп.), сплачений згідно платіжної інструкції №0000006445 від 16.04.2024 на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку визначеному ст. 257 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.06.2024.
Суддя О.Є. Танасюк
Копію ухвали направити. :
1 - до справи,
2 - ТОВ „Газопостачальна компанія” Нафтогаз Україна” надісл. до ел. кабінету
3 - адвокат Бернацька О.В. - надісл. до ел. кабінету
4 - Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Шепетівкагаз” - надісл. до ел. кабінету