29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"28" травня 2024 р. Справа № 924/232/22 (924/201/22)
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Проскурів" м. Хмельницький
до: 1. Дочірнього підприємства спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області
2. Фізичної особи - підприємця Яцишина О.В. м. Хмельницький
про 1) визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., який укладений між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем як новим кредитором.
2) Застосування наслідків недійсності правочинну до договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., укладеного між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем а саме:
- стягнення з дочірнього підприємства "Фірма "Торговий дім Проскурів" на користь фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича 5 000,00 грн. отриманих коштів за договором відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р.
- стягнути з фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" 46 016,42 грн., отриманих коштів в рахунок погашення заборгованості в межах ВП НОМЕР_1.
За участю представників сторін:
від позивача - Керницька О.В.
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - Ярош В.Ю.
У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2022р. (суддя Кочергіна В.О.) відкрито провадження у справі №924/232/22 про банкрутство ПАТ "Проскурів".
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області (суддя Виноградова В.В.) від 07.11.2022р. матеріали справи №924/201/22 передано для розгляду в межах справа №924/232/22 про банкрутство ПАТ "Проскурів". (судді Кочергіній В.О.)
Ухвалою суду від 28.11.2022р. вказану справу прийнято до розгляду суддею Кочергіною В.О., відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою від 24.02.2023р. задоволено відвід судді Кочергіної В.О. від розгляду справи №924/232/22 (924/201/22). Справу передано для вирішення питання про заміну відведеного судді в порядку ст.32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №924/232/22 (924/201/22) передано на розгляд судді Мусі М.Є.
Ухвалою від 06.03.2023р. справу прийнято до провадження суддею Мухою М.Є., призначено судове засідання у справі, та інше.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2023р. у справі № 924/232/22 (924/201/22) відмовлено у задоволенні вказаного позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Проскурів" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції 27.09.2023р. Публічне акціонерне товариство "Проскурів" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023р. та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2023р. у справі № 924/232/22(924/201/22).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023р. та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2023р. у справі №924/232/22 (924/201/22) задоволено частково.
Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.09.2023р. та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2023р. у справі №924/232/22 (924/201/22) скасовано.
Справу № 924/232/22 (924/201/22) направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям справу №924/232/22(924/201/22) за позовом Публічного акціонерного товариства «Проскурів», м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича, Дочірнього підприємства Спільного підприємства "Рудтранс -Інтернешнл" фірма "Торговий Дім Проскурів", м. Хмельницький про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. (новий розгляд), передано на розгляд судді Яроцькому А.М.
Ухвалою від 29.11.2023р. задоволено самовідвід судді Яроцькому А.М. від розгляду справи №924/232/22 (924/201/22). Справу передано для вирішення питання про заміну відведеного судді в порядку ст.32 ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №924/232/22 (924/201/22) передано на розгляд судді Заярнюку І.В.
Ухвалою суду від 04.12.2023р. справу №924/232/22(924/201/22) прийнято до провадження. Призначено підготовче засідання у справі №924/232/22(924/201/22) на 11год. 30 хв. 11 січня 2024 року.
25.12.2023р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2023р. про витребування матеріалів справи № 924/232/22(924/201/22) до суду касаційної інстанції.
Ухвалою від 26.12.2023р. зупинено провадження у справі №924/232/22(924/201/22) до повернення матеріалів справи до господарського суду Хмельницької області. Справу №924/232/22(924/201/22) направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
13.02.2024р. матеріали справи №924/232/22(924/201/22) повернулись до господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою суду від 16.02.2024р. поновлено провадження по справі №924/232/22(924/201/22) та призначено підготовче засідання на 11 год. 00 хв. 12 березня 2024р.
У підготовчому засіданні 12.03.2024р. суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 10:00 год. 02.04.24р.
20.03.2024р. на адресу суду надійшла заява представника позивача про зміну предмету позову.
У вказаній заяві представник позивача, просить суд змінити предмет позову та вважати позовні вимоги в наступній редакції:
1) Визнати недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. укладений між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та ФОП Яцишинним Олегом Володимировичем як новим кредитором;
2) Застосувати наслідки недійсності правочину до договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. укладеного між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" та ФОП Яцишинним Олегом Володимировичем, а саме:
- стягнути з Дочірнього підприємства "Фірма "Торговий дім Проскурів" на користь фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича 5 000,00 грн. отриманих коштів за договором відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р.
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Яцишина Олега Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" 46 016,42 грн. отриманих коштів в рахунок погашення заборгованості в межах ВП НОМЕР_1.
У підготовчому засіданні 02.04.2024р. суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошення перерви до 12:00 год. 11.04.2024р.
11.04.2024р. у підготовчому засіданні прийнято заяву ПАТ "Проскурів" про зміну предмету позову від 20.03.2024р. Підготовче засідання у справі №924/232/22(924/201/22) відкладено на 14 год. 30 хв. „02" травня 2024р.
У підготовчому засіданні 02.05.2024р. суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про встановлення відповідачу 2 строку на подання відзиву на позов до 08.05.2024р. та оголошення перерви до 12:30 год. 08.05.2024р.
У підготовчому засіданні 08.05.2024р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 15 год. 00 хв. „23" травня 2024р.
У судовому засіданні 23.05.2024р. суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 14:30 год. 28.05.2024р.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся із позовом до суду, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. який укладено між ДП СП "Рудтранс Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та ФОП Яцишиним О.В. як новим кредитором. Застосування наслідків недійсності правочинну до договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., укладеного між дочірнім підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та фізичною особою підприємцем Яцишиним Олегом Володимировичем а саме: стягнення з дочірнього підприємства "Фірма "Торговий дім Проскурів" на користь фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича 5 000,00 грн. отриманих коштів за договором відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. та стягнення з фізичної особи підприємця Яцишина Олега Володимировича на користь Публічного акціонерного товариства "Проскурів" 46 016,42 грн., отриманих коштів в рахунок погашення заборгованості в межах ВП НОМЕР_1.
В обґрунтування позову зазначає. 11.09.2018р. між ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" та ПАТ "Проскурів" укладено договір поворотно-фінансової допомоги за № 110, відповідно до умов якого позикодавець ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" передав позичальнику ПАТ "Проскурів" у власність кошти в сумі 500000 грн. 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги № 110 від 11.09.2018р. укладено додаткову угоду за №1. Так, сторони домовились доповнити Договір наступними пунктами: викласти їх в наступній редакції: "15. Відступлення права вимоги за цим Договором (заміна Кредитора) не допускається. Позикодавець не має права передавати свої права та обов'язки, що обумовлені Договором третім особам. 16. Обмін кореспонденцією (повідомленнями) здійснюється шляхом поштового направлення цінного листа з описом на офіційну юридичну адресу, яка зазначена у ЄДР. Відповідно до п. 2 вказаної Додаткової угоди ця додаткова угода є невід'ємною частиною Договору. Згідно п. 5 Сторони домовились, що всі інші пункти Договору залишаються без змін". 10.02.2022р. року засобами поштового зв'язку ПАТ "Проскурів" отримано повідомлення про відступлення права вимоги від 05.02.2022р. за договором поворотної фінансової допомоги № 110 від 11.09.2018р. новому кредитору ФОП Яцишину Олегу Володимировичу. До повідомлення долучено Договір про відступлення права вимоги (цесії) від 02 лютого 2022 року та акт прийому-передачі документів згідно Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022 року.
Згідно п.1 Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. первісний кредитор - ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" відступив новому кредитору - ФОП Яцишину О.В. право вимоги грошового зобов'язання боржника ПАТ "Проскурів" сплати 500000 грн., як повернення отриманої ним поворотної фінансової допомоги, та 7500 грн. судових витрат, що підтверджено рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020р. у справі № 924/506/20. Виходячи з наведеного, позивач вказує, що договором поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.2018р. заборонено відступлення права вимоги (заміну Кредитора). У зв'язку із чим, вважає, що зміст Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02 лютого 2022 року суперечить вимогам Цивільного кодексу України. Як на правову підставу позову зазначає ст.ст. 11, 626, 627, 204, 215, 512 ЦК України.
Крім цього, в обґрунтування заяви про зміну предмету позову позивач зазначає, що відповідно до п. 4 договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. за відступлене право вимоги новий кредитор має сплатити не пізніше семи днів з моменту підписання цього договору первісному кредитору 5000,00 грн., а також ще 100 000 грн. з моменту такого погашення боржником. За оспорюваним договором Дочірнє підприємством спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" від ФОП Яцишина О.В. отримало 5 000,00 грн.
Позивач зазначає, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 16.08.2021р. було відкрито виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області №924/506/20 від 03.08.2020р., де боржником є ПАТ "Проскурів", а стягувачем було ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" Фірма "Торговий дім Проскурів".
07.02.2022р. ПАТ "Проскурів" сплатило на рахунок приватного виконавця Лабчука Р.М. 50 750,00 грн. як основну винагороду за ВП НОМЕР_1, що підтверджується платіжним дорученням №17 від 07.02.2022р.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.02.2022р. у справі №924/506/21 заяву ФОП Яцишина О.В. про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та замінено сторону стягувача під час виконання судового рішення у справі №924/506/20 з дочірнього підприємства Спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" Фірма "Торговий дім Проскурів" на Фізичну особу-підприємця Яцишина Олега Володимировича.
Постановою про заміну сторони виконавчого провадження від 04.08.2022р. у ВП НОМЕР_1 замінено стягувача дочірнє підприємство Спільного підприємства "Рудтранс-Інтернешнл" Фірма "Торговий дім Проскурів" на Фізичну особу-підприємця Яцишина Олега Володимировича.
16.09.2023р. приватним виконавцем Лабчуком Р. М. було сплачено на рахунок ФОП Яцишина О.В. 46 016,42 грн. в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Проскурів" в межах ВП НОМЕР_1, що підтверджується платіжною інструкцією №5802 від 16.09.2022р. (призначення платежу - перерахування заборгованості стягнутої по наказу №924/506/20 від 03.08.2020р. ПАТ «Проскурів» код 30593842 ВП НОМЕР_1).
Позивач зауважує, що в межах ВП НОМЕР_1 в рахунок погашення заборгованості ФОП Яцишин О.В. отримав від ПАТ "Проскурів" 46 016,42 грн. Оскільки позивачем пред'являлася вимога про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії), тому для швидкого та ефективного відновлення правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину позивач вважає за необхідне застосувати двосторонню реституцію, зокрема пред'явити позовну вимогу про застосування наслідків недійсності договору відступлення права вимоги (цесії).
Відповідач 1 у письмових поясненнях від 02.05.2024р. з приводу позову вказав, що 08.05.2023р. засновником ДП "Торговий Дім Проскурів" ТОВ "Нерухомість Поділля» в особі директора Будзінського Віталія Вікторовича, що діє на підставі Статуту та рішення засновника від 01.05.2023р. було вирішено затвердити укладену між ПАТ "Проскурів" та ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірмою "Торговий дім "Проскурів" (правонаступником якого є ДП "Фірма "Торговий Дім Проскурів") додаткової угоди №1 від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.2018р.
Враховуючи вищевикладене, наголошує, що засновником ДП "Торговий Дім Проскурів" ТОВ "Нерухомість Поділля" відповідно до ст. 241 ЦК України було схвалено правочин укладений директором ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім "Проскурів" Будзінським Віктором Броніславовичем, а саме додаткову угоду №1 від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.2018р. Відповідач 1 зауважує, що між ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім "Проскурів" та ФОП Яцишином О.В. було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., який суперечить п. 15 Договору поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.2018р. в редакції Додаткової угоди №1 від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.2018р.
Крім цього, зазначає, що 07.02.2022р. на банківський рахунок ДП "Торговий Дім Проскурів" надійшли кошти у сумі 5 000,00 з призначенням платужу "оплата за договром відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., Яцишин Олег Володимирович .
З огляду на зазначене ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім "Проскурів" визнає позов та просить його задовольнити в повному розмірі.
Відповідач 2 у відзивах на позов проти позовних вимог заперечує. Вважає посилання боржника про незаконність укладання договору відступлення права вимоги від 02.02.2022р. через існування додаткової угоди від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.2018р. безпідставними, оскільки така додаткова угода укладена між сторонами однією особою - Будзінським В.Б., який був одночасно керівником і ДП СП "Рудтранс Інтернешнл "Торговий дім Проскурів" і ПАТ "Проскурів", а тому є досить вірогідні припущення, що така додаткова угода укладена "заднім числом", що може бути підтверджено судовою технічною експертизою давності документа і такі дії переслідується у кримінальному порядку беручи до уваги диспозиції ст.ст. 366, 358, 384 КК України. Крім цього, згідно п.3.3.10 Статуту ДП СП "Рудтранс Інтернешнл "Торговий дім Проскурів", укладання змін до договору від 11.09.2018р. повинно бути погоджено засновником - СП "Рудтранс Інтернешнл" доказів чого до матеріалів справи не додано. Посилаючись на норми ст.238, 243 ЦК України, відповідач 2 вказує, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб встановлених законом.
Таким чином, підсумовує, що оскільки вказаний вище договір не має ознак комерційного представництва, Будзінський В.Б. як керівник обох сторін додаткової угоди - юридичних осіб не мав права її укладати. Враховуючи викладене відповідач 2 зазначає, що така додаткова угода від 21.09.2018р. є неукладеною, оскільки вона підписана від імені її учасників однією і тією ж особою, і відсутні жодні докази її виконання.
Також звертає увагу суду на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022р. у справі №924/40/22 яка згадується у постанові КГС ВС від 31.10.2023р. у справі №924/232/22 (924/201/22) про те, що згідно п.3.3.10 Статуту ДП СП "Рудтранс Інтернешнл "Торговий дім Проскурів", укладання змін 21.09.2021р. до договору від 11.09.2018р. повинно бути погоджено засновником - СП "Рудтранс Інтернешнл", чого на доводи апелянта не було спростовано боржником.
Крім цього зазначає, що спірний договірі про відступлення права вимоги (цесії) укладено 02.02.2022р., а погодження додаткової угоди від 21.09.2018р. до договору повортної фінансової допомоги від 11.09.2018р., якою заборонено відступлення прав за спірним договором цесії було здійснено 26.06.2023р.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
11.09.2018р. між ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма Торговий дім Проскурів" (Позикодавець) та ПАТ "Проскурів" (Позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги №110.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, вказаного договору, в порядку та на умовах визначених цим договором Позикодавець передає Позичальнику у власність кошти в сумі 500 000 грн. Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю в строк та на умовах передбачених цим Договором, суму коштів, отриману відповідно до п.1 цього Договору. Повернення коштів у гривні здійснюється відповідно до офіційного курсу НБУ на день повернення коштів. Позичальник зобов'язаний погасити всю суму позики, визначену у п.1 цього Договору за першої вимоги".
Додатковою угодою №1 від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги №110 сторони доповнили договір п.15-17 такого змісту: "15. Відступлення права вимоги за цим договором (заміна кредитора) не допускається. Позикодавець не має права передавати свої права та обов'язки, що обумовлені договором третім особам. 16. Обмін кореспонденцією (повідомленнями) здійснюється шляхом поштового направлення цінного листа з описом на офіційну юридичну адресу, яка зазначена у ЄДР. 17. Зміни до цього договору укладаються сторонами виключно за згодою вищого органу управління Позичальника та Позикодавця."
02.02.2022р. між ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма Торговий дім Проскурів" (Первісний кредитор) та ФОП Яцишиним О.В. (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (цесії).
Відповідно до п.1 вказаного договору від 02.02.2022р., первісний кредитор відступає та передає новому кредитору, а останній набуває та приймає право вимоги грошового зобов'язання боржника публічного акціонерного товариства "Проскурів" сплатити 500000 грн., як повернення отриманої ним поворотної фінансової допомоги, та 7500 грн. судових витрат, що підтверджено рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020р. у справі №924/506/20, і на виконання чого видано наказ від 03.08.2020р. та відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1.
Згідно до п. 2 вищезазначеного договору право вимоги, що відступається первісним кредитором, засвідчується договором поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.18р., платіжним дорученням від 11.09.18р. №269 на суму 500000 грн., а також підтверджене, шляхом дослідження цих документів, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020р. у справі №924/506/20.
Копії та оригінали документів, визначених у п. 2 цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає первісний кредитор за цим договором, передаються останнім новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною. За відступлене право вимоги Новий кредитор має сплатити не пізніше семи днів з моменту підписання цього договору первісному кредитору 5000 грн., а також ще 100000 грн. після повного отримання коштів за зобов'язанням боржника не пізніше десяти днів з моменту такого погашення боржником (п. п. 3, 4 договору відступлення права вимоги).
У п. 8 договору відступлення права вимоги зазначено, що він вважається укладеним і набирає чинності, а право вимоги, що є його предметом, - набутим новим кредитором, з моменту підписання сторонами цього договору та затвердження засновником первісного кредитора.
16.05.2023р. відповідачем 1 до матеріалів справи додано рішення засновника ДП "Фірма "Торговий дім "Проскурів" від 08.05.2023р. яким затверджено укладену між ПАТ "Проскурів" та ДП СП "Рудтранс - Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" додаткової угоди №1 від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.2018р.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частковою (Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.02.2020 у справі №910/16236/18).
Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов'язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.
Виходячи із змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.06.2019 у справі №904/3169/18, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).
Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) та застосування наслідків недійсності правочину до договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
У статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 01.12.2021р. у справі № 908/3467/19 зробив висновок, що у частині третій статті 238 Цивільного кодексу України міститься заборона на вчинення представником правочинів з самим собою ("у своїх інтересах") або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, оскільки, у такому разі представник діє в умовах очевидного конфлікту інтересів, який презюмується, тобто не потребує доведення.
У свою чергу у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя. Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною третьою статті 238 Цивільного кодексу України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. При цьому, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019р. у справі № 904/10956/16).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. (Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №924/1351/20 (924/1175/21)).
Як встановлено матералами справи 11.09.2018р. між ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма Торговий дім Проскурів" (Позикодавець) та ПАТ "Проскурів" (Позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги №110 про наступне: "1. В порядку та на умовах визначених цим договором Позикодавець передає Позичальнику у власність кошти в сумі 500000грн. 2. Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю в строк та на умовах передбачених цим Договором, суму коштів, отриману відповідно до п.1 цього Договору. Повернення коштів у гривні здійснюється відповідно до офіційного курсу НБУ на день повернення коштів. 3.Позичальник зобов'язаний погасити всю суму позики, визначену у п.1 цього Договору за першої вимоги".
Додатковою угодою №1 від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги №110 сторони доповнили договір, зокрема п.15 яким передбачили, що відступлення права вимоги за цим договором (заміна кредитора) не допускається. Позикодавець не має права передавати свої права та обов'язки, що обумовлені договором третім особам.
02.02.2022р. між ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма Торговий дім Проскурів" (Первісний кредитор) та ФОП Яцишиним О.В. (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) за п.1 якого первісний кредитор відступає та передає новому кредитору, а останній набуває та приймає право вимоги грошового зобов'язання боржника публічного акціонерного товариства "Проскурів" сплатити 500000 грн., як повернення отриманої ним поворотної фінансової допомоги, та 7500 грн. судових витрат, що підтверджено рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2020р. у справі №924/506/20, і на виконання чого видано наказ від 03.08.2020р. та відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1.
Позивач просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. який укладено між ДП СП "Рудтранс Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" як первісним кредитором та ФОП Яцишиним О.В. як новим кредитором, оскільки додатковою угодою №1 від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.2018р. передбачено заборону відступлення права вимоги за цим договором третім особам.
Відповідно до п.3.3.10 Статуту ДП СП "Рудтранс Інтернешнл "Торговий дім Проскурів", затвердження угод, укладених на суму, що перевищує суму еквівалентну 1000 доларів США за курсом Національного банку України на момент укладання угоди (такі угоди набирають чинність лише після цього затвердження) засновником - СП "Рудтранс Інтернешнл".
Спірний договір про відступлення права вимоги (цесії) укладено 02.02.2022р., а погодження Додаткової угоди від 21.09.2018р. до Договору поворотної фінансової допомоги №110 від 11.09.2018р. якою заборонено відступлення прав за спірним договором цесії було здійснено на підставі рішенням засновника від 08.05.2023р.
Отже, Додаткова угода №1 від 21.09.2018р. якою заборонено відступлення прав за спірним договором цесії погоджена засновником 08.05.2023р., тобто після укладання спірного договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р.
Таким чином, оскільки положення Додаткової угоди від 21.09.2018р. до договору поворотної фінансової допомоги від 11.09.2018р. не породжує правових наслідків при укладанні договору відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р., а підстави позовних вимог грунтуються на цих положеннях, то у позові про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. слід відмовити.
Доводи позивача про те, що правомірність договору відсуплення права вимоги (цесії) від 02.02.2022р. неодноразово розглядалося в межах справи №924/40/22 та №924/232/22 судом до уваги не приймається, з огляду на висновки Верховного суду у складі Касаційного господарського суду викладених у постанові від 31.10.2023р. по дані справі.
З огляду на відмову у задоволені основної вимоги, суд не вбачає підстав для задоволення доповнених позовних вимог.
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Крім того, судом береться до уваги висновок Касаційного цивільного суду у складі Об'єднаної палати Верховного Суду України зроблений у постанові від 10.04.2019р. у справі № 390/34/17 про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у позові необхідно відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати із сплати судового збору покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 07.06.2024р.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддруковано 3 прим.
1- примірник до справи.
2) позивачу ПАТ "Проскурів" (proskuriv.pat@gmail.com)
3) представнику позивача - Керницькій О.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
4) відповідачу 1 ДП СП "Рудтранс-Інтернешнл" фірма "Торговий дім Проскурів" 29021, м. Хмельницький, вул. В.Глушенкова, 11 код (21335874) та на ел. (rudtrans1301@gmail.com),
5) відповідачу 2 ФОП Яцишину О.В. АДРЕСА_1 (кодНОМЕР_2) та на ел. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
6) арбітражному керуючому Глеваському В.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 )
7) кредитору ПАТ "Хмельницьке АТП 16854" ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ),
8) кредитору ТОВ "Технопарк Проскурів" (ІНФОРМАЦІЯ_4)