про відмову в забезпеченні позову
07.06.2024м. СумиСправа № 920/1481/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву б/н від 05.06.2024 (вх.№2673 від 05.06.2024) представника Селянського (фермерського) господарства «Лан» про забезпечення позову
за позовом: Селянського (фермерського) господарства «Лан» (41715, вул. Солдатенка, буд. 50, с. Слобода, Конотопський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 31264508),
до відповідача: Буринської міської ради (41700, вул. Першотравнева, буд 1, м. Буринь, Конотопський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 04058025),
про поновлення договору оренди землі,
05.06.2024 представником Селянського (фермерського) господарства «Лан» подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
1) заборонити відповідачу - Буринській міській раді (код ЄДРПОУ 04058025, місцезнаходження: 41700, Сумська область, Конотопський район, місто Буринь, вулиця Першотравнева, буд. 1) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти будь-які дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 гектара розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області;
2) заборонити органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень», державним кадастровим реєстраторам Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 площею 3,9196 гектара, розташованої на території Буринської міської ради Конотопського району (колишньої Слобідської сільської ради Буринського району) Сумської області.
Заява про забезпечення позову відповідно до положень частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (до такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20, від 19.10.2020 у справі № 916/30/20 від 16.12.2020 у справі № 915/2460/19).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заява про забезпечення позову обґрунтована зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).
Тому заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову, повинен належним чином обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
У той же час, у заяві представника позивача міститься посилання на потенційне порушення прав.
Мотивуючи заяву про забезпечення позову заявник посилається на те, що 16.05.2024 відповідачем - Буринською міською радою прийняті рішення, а саме: щодо припинення дії договору оренди землі від 27.16.2016, що укладений між сторонами справи, та щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251 на вісім земельних ділянок.
04.06.2024 Позивачу стало відомо, що в реєстр речових прав на нерухоме майно, відносно земельної ділянки кадастровий номер - 5920986000:06:002:0251, на підставі рішення Буринської міської ради від 16.05.2024 внесено зміни, а саме: припинення договору оренди земельної ділянки.
Вважає, що у разі задоволення позовної вимоги у даній справі про поновлення вищезазначеного договору оренди землі позивач буде вимушений звертатися з окремим позовом про скасування рішень відповідача від 16.05.2024, а також скасування 8 реєстраційних дій/записів реєстратора, вчинених в результаті поділу.
В обгрунтування вищевказаного заявник додає наступні документи:
1. Інформацію станом на 04.06.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер - 5920986000:06:002:0251;
2. Інформацію станом на 20.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер - 5920986000:06:002:0251;
3. Витяг станом на 13.08.2009 про реєстрацію права власності на нерухоме майно - ангар, що знаходиться за адресою: Сумська область, Буринський район, с. Слобода, вул. Конотопське шосе, буд. 3;
4. скріншот з сайту Буринської міської ради щодо результатів поіменного голосування за період з 13.02.2024 по 16.05.2024;
5. проекти рішень Буринської міської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251, щодо припинення дії договору оренди землі від 27.16.2016 та щодо реєстрації права комунальної власності на землі у межах території Буринської міської ради Сумської області.
6. Лист Буринської міської ради від 19.12.2023 № 3315 про відмову в поновленні договору оренди землі від 27.16.2016.
7. Витяги з результатів поіменного голосування Буринської міської ради від 16.05.2024.
8. Договір від 23.07.2009 купівлі-продажу позивачем нежитлового приміщення - ангару, що знаходиться за адресою: Сумська область, Буринський район, с. Слобода, вул. Конотопське шосе, буд. 3.
Дослідивши зазначені докази, суд вважає, що вищенаведеним заявником не доведено наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Так, проаналізувавши зміст проекту рішення Буринської міської ради щодо припинення дії договору оренди землі від 27.16.2016, а саме: зазначення у ньому про припинення дії договору оренди землі від 27.16.2016 "у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено", судом вбачається, що ухвалення рішення з таким формулюванням, так само, як й ухвалення рішення щодо реєстрації права комунальної власності на землі у межах території Буринської міської ради Сумської області (на підставі чого здійснено записи, що відображені у Інформації станом на 04.06.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер - 5920986000:06:002:0251) є діями відповідача щодо впорядкування його повноважень як органу, що здійснює представництво інтересів власника відповідної земельної ділянки - територіальної громади.
Суд звертає увагу, що укладення договору оренди на певний строк - 7 років, як і припинення його у зв'язку із закінченням цього строку, передбачені безпосередньо його умовами (п.8 та п.33 відповідного Договору). Умови щодо пролонгації у договорі сторонами не зазначені. При цьому предметом позову у даній справі є визнання укладеною додаткової угоди до зазначеного договору та його поновлення внаслідок цього відповідно до положень законодавства, а не спір щодо строку, на який укладено договір згідно його умов. За таких обставин, позивач у разі задоволення його вимог має право здійснити відповідні реєстраційні дії щодо свого права оренди саме на підставі їх задоволення та факту укладення додаткової угоди.
Судом вбачається, що за змістом проекту рішення Буринської міської ради щодо припинення дії договору оренди землі від 27.16.2016, а саме з огляду на зазначення у ньому про припинення дії договору оренди землі від 27.16.2016 "у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено", так само, як й ухвалення рішення щодо реєстрації права комунальної власності на землі у межах території Буринської міської ради Сумської області, не свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнення його виконання у цій справі, а тому доводи заявника в цій частині суд вважає безпідставними.
Щодо посилання заявника на проект рішення Буринської міської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5920986000:06:002:0251, то суд з приводу цього виснував в цій справі в ухвалі від 21.05.2024 про відмову в забезпеченні позову, зазначивши заявнику, що відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 308/10112/16-а визначено, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є лише стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18)).
Вказана ухвала суду в цій справі від 21.05.2024 про відмову в забезпеченні позову, як й ухвала про відмову в забезпеченні позову від 28.12.2023, позивачем в апеляційному порядку не оскаржувались.
Таким чином, доводи заявника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подає заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення.
З огляду на викладене, наведені у заяві про забезпечення позову від 05.06.2024 доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до потенційного порушення прав і охоронюваних законом інтересів, не можуть бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову в цій справі.
У заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності забезпечення позову при збереженні балансу інтересів сторін спору, а також прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 136, 137, 138-140, 233, 234, 235 та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 05.06.2024 (вх.№2673 від 05.06.2024) представника Селянського (фермерського) господарства «Лан» про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 07.06.2024.
3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
4. Надіслати копію ухвали учасникам справи.
Суддя Ю.А. Джепа