про відмову у видачі судового наказу
"07" червня 2024 р. м. ОдесаСправа № 916/2479/24
Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши матеріали заяви Національного університету “Одеська політехніка” про видачу судового наказу щодо стягнення з Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості в сумі 102393,00 грн. у порядку ст.ст. 147-156 ГПК України, -
04.06.2024 року до Господарського суду Одеської області через систему “Електронний суд” ЄСІТС надійшла заява Національного університету “Одеська політехніка” про видачу судового наказу про стягнення з Одеського квартирно-експлуатаційного управління (боржника) заборгованості за договором № 471 від 09.11.2023 року про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію в розмірі 102393,00 грн. Заяву обґрунтовано невиконанням з боку Одеського квартирно-експлуатаційного управління умов вказаного договору щодо здійснення оплати за спожиті Військовою академією (м. Одеса) комунальні послуги.
Так, наказне провадження, відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктами 3 та 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 3-4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Як вказує заявник, Національний університет “Одеська політехніка” (сторона-1), Військова академія (м. Одеса) (сторона-2) та Одеське квартирно-експлуатаційне управління, враховуючи наказ № 13/02-08 - ДСК від 05.06.2023 року “Про встановлення військово-квартирної повинності” та окремого доручення Командування Сил логістики ЗСУ № 370/2/1685 від 30.03.2022 року, уклали договір № 38/13/02-08, відповідно до умов якого сторона-1 надає стороні-2 можливість на спільне безоплатне користування нерухомим майном: комплексом будівель сторони-1, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщенням адміністративно-учбової будівлі, загальною площею 1610,9 кв.м, приміщенням гуртожитку № НОМЕР_1 , загальною площею 1341 кв.м.
При цьому заявник зазначає, що відповідно до розділу 3 зазначеного договору спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі. Сторона-3 зобов'язана відшкодувати стороні-1 всі витрати за комунальні послуги, які були спожиті стороною-2 за час дії цього договору. Всі відшкодування за отримані комунальні послуги стороною-2 за цим договором сплачуються стороною-3 за щомісячними актами спожитих комунальних послуг, погодженими стороною-2. Підставою для відшкодування стороною-3 за сторону-2 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги стороні-1. З метою відшкодування комунальних послуг сторона-1 зобов'язана виставити рахунки стороні-3 та надати копії рахунків, що виставлені стороні-1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги. Сторона-3 не відповідає за зобов'язаннями сторони-2, крім тих зобов'язань, що визначені у цьому договорі.
Таким чином, за ствердженнями заявника, враховуючи обов'язок боржника сплатити за спожиті Військовою академією (м. Одеса) комунальні послуги, між заявником та боржником 09.11.2023 року був укладений договір № 472 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, згідно з положеннями якого відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України цей договір набрав чинності з 01.03.2023 року та діє 31.12.2023 року. При цьому заявник зауважує, що ним вчасно були надані Військовій академії (м. Одеса) комунальні послуги, про що підписаний акт фіксації показників лічильника електричної енергії, відповідно до якого Військова академія спожила 13129 кВт/год. на загальну суму 102393,42 грн. Між тим заявник додає, що боржник на підставі зазначеного акту підписав акт звірки без зауважень, за яким загальна сума боргу дорівнює 102393,42 грн.
Наразі Національним університетом “Одеська політехніка” на підтвердження правомірності заявлених вимог до суду надано: копії договору № 38/13/02-08 від 07.07.2023 р., акту приймання-передачі без дати до договору № 38/13/02-08 від 07.07.2023 р., договору № 472 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії від 09.11.2023 р., акту фіксації показників лічильника електричної енергії до договору № 472 від 09.11.2023 р. про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії (адмінбудівля) 2023 року, акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2023 р. по 01.01.2024 р. між Національним університетом “Одеська політехніка” та Військовою академією (м. Одеса) за договором № 472 від 09.11.2023 р.
Розглянувши заяву Національного університету “Одеська політехніка” про видачу судового наказу, господарський суд дійшов наступних висновків.
З наданих на підтвердження правомірності заявлених вимог Національного університету “Одеська політехніка” вищенаведених доказів вбачається, що позивачем до матеріалів поданої заяви надано копію договору № 472 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії від 09.11.2023 р., однак в прохальній частині поданої заяви університет просить стягнути з Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованість за іншим договором, зокрема, саме за договором № 471 від 09.11.2023 р. про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію. Однак, вказаний договір № 471 від 09.11.2023 р. про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, заборгованість за яким заявник просить стягнути з боржника, Національним університетом “Одеська політехніка” до матеріалів поданої заяви не додано.
За таких обставин, за відсутності договору № 471 від 09.11.2023 р. про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, за яким університет просить стягнути з квартирно-експлуатаційного управління заборгованість, суд вважає недоведеним факт існування у боржника обов'язку щодо оплати вартості спожитої електричної енергії за вказаним договором у загальному розмірі 102393,42 грн.
Відповідно до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Відтак, зважаючи на те, що заявником не надано належних документів на підтвердження обставин, якими обґрунтовано заявлену грошову вимогу, та, відповідно, не доведено виникнення або порушення права такої вимоги, господарський суд доходить висновку про відмову Національному університету “Одеська політехніка” у видачі судового наказу щодо стягнення з Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості за спожиту електричну енергію за договором № 471 від 09.11.2023 року у розмірі 102393,42 грн. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
1. Відмовити Національному університету “Одеська політехніка” у видачі судового наказу за поданою заявою про стягнення з Одеського квартирно-експлуатаційного управління заборгованості в сумі 102393,42 грн.
2. Повідомити заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя В.С. Петров