29.05.2024 Справа № 5015/2060/11
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича, місто Новий Розділ Львівська область
на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича, місто Львів
у справі №5015/2060/11
за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», місто Київ, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», місто Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича, місто Новий Розділ Львівська область
про стягнення 1 017 937,09 грн (128 289,29 доларів США).
За участю представників:
від скаржника (боржника/відповідача): Репак В.В. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1269128 від 19.03.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001128 від 29.08.2018);
від стягувача (позивача): не з'явився;
від приватного виконавця: Кусий А.В. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1257431 від 26.03.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001364 від 20.02.2019).
На розгляд Господарського суду Львівської області представником фізичної особи-підприємця Цюрою Андрієм Степановичем подано скаргу б/н від 17.04.2024 (вх.№1526/24 від 18.04.2024) з вимогами: 1) Визнати неправомірними рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича щодо недотримання співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, зокрема вчинення приватним виконавцем дій щодо реалізації земельної ділянки загальною площею 2,0405 га кадастровий номер 6122684300:01:001:0555 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться Погрібецька селищна рада Тернопільська область, Тернопільський район, що належить ОСОБА_1 на праві власності.
Крім того, у скарзі заявлено вимогу про стягнення з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
Ухвалою суду від 23.04.2024 прийнято скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича (б/н від 17.04.2024 (вх.№1526/24 від 18.04.2024)) до розгляду та призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 08.05.2024 на 12:30 год.
23.04.2024 до суду надійшла ухвала Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі №5015/2060/11 про витребування матеріалів справи у зв'язку з оскарженням ФОП Цюрою Андрієм Степановичем ухвали Господарського суду Львівської області від 02.04.2024 про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця.
Відтак матеріали справи були надіслані до Західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою від 24.04.2024 суд постановив зупинити провадження у справі та відкласти розгляд скарги (вх.№1526/24 від 18.04.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича у справі №5015/2060/11 після повернення матеріалів справи на адресу Господарського суду Львівської області.
До Господарського суду Львівської області від представника фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича надійшла заява/клопотання б/н від 01.05.2024 (вх.№11925/24 від 02.05.2024) про зупинення стягнення, що здійснюється на підставі судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 року Господарським судом Львівської та зупинення реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів до набрання законної сили судовим рішенням по суті спору в цій справі.
Супровідним листом від 16.05.2024 суд просив направити Західний апеляційний господарський суд на адресу Господарського суду Львівської області матеріали справи №5015/2060/11, у зв'язку із зверненням представника ФОП Цюри Андрія Степановича з клопотанням про невідкладний розгляд скарг та клопотання про зупинення стягнення та зупинення реалізації арештованого майна.
При супровідному листі Західного апеляційного господарського суду вих.№09-01/784/24 від 21.05.2024 до Господарського суду Львівської області повернулись матеріали справи №5015/2060/11.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.05.2024 поновлено провадження у справі та призначено розгляд скарги (вх.№1526/24 від 18.04.2024) в судовому засіданні на 29.05.2024 на 09:45 год.
28.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника скаржника ФОП Цюри А.О (адвокат Репак В.В.) надійшла заява б/н від 28.05.2024 (вх.№2066/24) про стягнення з приватного виконавця витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Представник скаржника (відповідача) в судове засідання 29.05.2024 з'явився, підтримав скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, з підстав наведених у скарзі. Крім того, просив стягнути з приватного виконавця витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Представник приватного виконавця в судове засідання 29.05.2024 з'явився, в судовому засіданні подав клопотання про закриття провадження у справі, яке в подальшому було зареєстроване канцелярією суду за вх.№14387/24 від 29.05.2024. У поданому клопотанні представник приватного виконавця повідомив суд про те, що виконавче провадження №74461035 повернуто без виконання за заявою стягувача.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання не заявлено.
В судовому засіданні 29.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Аргументи учасників справи.
Правова позиція скаржника (стягувача).
Скарга мотивована тим, що 15.03.2024 в застосунку «Дія» Цюрі Андрію Степановичу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження № 74461035 від 14.03.2024 винесена приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем щодо примусового виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 Господарським судом Львівської області про стягнення з фізичної особи-підприємця Цюри А.С. на користь ПАТ «Комерційний банк» Надра» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп») заборгованості за кредитним договором №45/МБ-22 від 31.02.2008 в сумі 792 965,91 грн (99 936,47 доларів США), 196 966,10 грн (24823,38 доларів США) заборгованості по відсотках, 9 559,64 грн (1 204,79 доларів США) нараховані відсотки, 143 49,99 грн (1808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4 095,45 грн (516,14 доларів США) штрафу, 10 179,37 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Скаржник зазначає, що 12.04.2024 із сайту Прозоро (посилання - https://zakupivli.pro/auctions-dgf/auctions/LAP001-UA-20240328-50784) йому стало відомо, що приватним виконавцем Білецьким Ігором Мироновичем на примусову реалізацію шляхом проведення земельних торгів передано земельну ділянку загальною площею 2,0405 га кадастровий номер 6122684300:01:001:0555 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться Погрібецька селищна рада Тернопільська область, Тернопільський район, що належить ОСОБА_1 на праві власності.
Зокрема зазначає, що разом із декларацією про доходи та майно боржника фізичної особи ОСОБА_1 подав приватному виконавцю Білецькому Ігору Мироновичу заяву в якій, у відповідності до положення частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», просив виконавця реалізувати в першу чергу нерухоме майно, а саме: Корпус №2 з галереєю нежитлової будівлі колишньої дитячої установи №3 загальною площею 819,7 м2, реєстраційний номер 449785246108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в іпотеці ПАТ «Комерційний банк» Надра» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»).
Однак, як стверджує скаржник, приватний виконавець Білецький Ігор Миронович жодним чином не відреагував на подану ОСОБА_1 заяву, а натомість вирішив у примусову порядку звернути стягнення на земельну ділянку та реалізувати її шляхом проведення земельних торгів.
На думку скаржника, ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 свідчить про недотримання приватним виконавцем вказаних приписів закону. Оскільки в ОСОБА_1 відсутні готівкові кошти та кошти на банківських рахунках, в тому числі банківські вклади, для погашення заборгованості згідно рішення суду, але наявне на праві власності зазначене вище нерухоме майно, що перебуває в іпотеці стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», тому боржник просив приватного виконавця в пергу чергу реалізувати заставне майно.
Скаржник зазначає, що вартість предмета іпотеки повністю покриває заборгованість згідно судового наказу, а тому на думку скаржника, вказане майно має бути реалізовано приватним виконавцем Білецьким Ігором Мироновичем в першу чергу.
Крім того, скаржник зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2018 ОСОБА_1 придбав у Територіальної громади міста Новий Розділ в особі Новороздільської міської ради земельну ділянку що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер №4610800000:01:002:0027, загальною площею 0,1583 га для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови. Зазначений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2018 ОСОБА_1 надав приватному виконавцю Білецькому Ігору Мироновичу та повідомив його про обставини, що унеможливлюють самостійну реєстрацію ним земельної ділянки в державному реєстрі.
На думку скаржника, оскільки вказана земельна ділянка призначена для обслуговування нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а саме: нежитлової будівлі колишньої дитячої установи №3 загальною площею 819,7 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому така земельна ділянка повинна бути реалізована разом із предметом іпотеки.
Крім того, скаржник зазначає, що приватний виконавець звернувся до суду із поданням про надання дозволу про звернення стягнення на нерухоме майно у виконавчому провадженні № 74461035. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.04.2024 року подання приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно задоволено та звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме земельну ділянку що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер №4610800000:01:002:0027, загальною площею 0,1583 га для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови.
Однак не дочекавшись визначення вартості іпотечного майна та вирішення питання надання судом дозволу на звернення стягнення земельної ділянки, приватний виконавець Білецький Ігор Миронович передчасно вирішив реалізовувати земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ринкова ціна якої абсолютно не покриває розмір заборгованості згідно виконавчого документа.
На думку скаржника, враховуючи те, що загальна сума заборгованості згідно судового наказу становить 1 028 352, 46 грн, відтак, для погашення боргу достатньо зазначеного вище нерухомого майна, яке було передано ОСОБА_1 в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору заборгованість по якому стягнуто згідно судового рішення, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича.
На думку скаржника, реалізація земельної ділянки вартістю 74 500, 00 грн не покриває суми заборгованості згідно виконавчого документа, а приватний виконавець в подальшому змушений буде передати іпотечне майно на примусову реалізацію.
Скаржник стверджує, що реалізація нежитлової будівлі, що є предметом іпотеки, без земельної ділянки значно вплине на вартість нерухомого майна, а також може створити труднощі у користуванні нерухомим майном для особи, яка придбає таке майно на прилюдних торгах.
На думку скаржника, рішення та дії приватного виконавця не відповідають засадам виконавчого провадження, зокрема співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, справедливості, неупередженості та об'єктивності, верховенства права.
З огляду на вказане скаржник просить суд: 1) визнати неправомірними рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича щодо недотримання співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, зокрема вчинення приватним виконавцем дій щодо реалізації земельної ділянки загальною площею 2,0405 га кадастровий номер 6122684300:01:001:0555 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться Погрібецька селищна рада Тернопільська область, Тернопільський район, що належить ОСОБА_1 на праві власності.
Крім того, представник скаржника просить покласти на приватного виконавця витрати скаржника на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Правова позиція приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Мироновича письмових пояснень по суті скарги не подав. Представник приватного виконавця в судовому засіданні усно заперечив проти поданої скарги та просив закрити провадження по розгляду даної скарги, у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Правова позиція стягувача (ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (правонаступник позивача)).
Стягувач письмових пояснень по суті скарги не подавав.
Розглянувши матеріали скарги, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2011 позов задоволено повністю. Постановлено стягнути з Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” заборгованості за договором кредитної лінії № 45/МБ-22 від 31.02.2008 в сумі 792 965,91 грн (99 936,47 доларів США), 196 966,10 грн (24 823,38 доларів США) заборгованості по відсотках, 9 559,64 грн (1 204,79 доларів США) нараховані відсотки, 14 349,99 грн (1 808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4 095,45 грн (516,14 доларів США) штрафу, 10 179,37 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Фізичній особі-підприємцю Цюрі Андрією Степановичу, відповідно до умов договору кредитної лінії № 45/МБ-22 від 31.02.2008, кредит був наданий в іноземній валюті - доларах США.
Вказане рішення в апеляційному порядку не переглядалось, відтак набрало законної сили 04.07.2011.
На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2011 Господарським судом Львівської області 25.07.2011 видано наказ у справі №5015/2060/11 (бланк №0025439).
Ухвалою від 30.08.2023 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Львівської області у справі №5015/2060/11 від 25.07.2011, шляхом заміни стягувача його правонаступником та замінив стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок 2, офіс 205; ідентифікаційний код юридичної особи 40696815) у наказі Господарського суду Львівської області від 25.07.2011 у справі № 5015/2060/11 виданому на виконання рішення Господарського суду від 23.06.2011 року.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 30.08.2023 залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024.
Ухвалою від 29.02.2024 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про видачу дублікату виконавчого листа (вх.№478/24 від 05.02.2024) у справі №5015/2060/11 та постановив видати ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 25.07.2011 у справі №5015/2060/11 про стягнення з фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за договором договору кредитної лінії № 45/МБ-22 від 31.02.2008 в сумі 792 965,91 грн (99 936,47 доларів США), 196 966,10 грн (24 823,38 доларів США) заборгованості по відсотках, 9 559,64 грн (1 204,79 доларів США) нараховані відсотки, 14 349,99 грн (1808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4 095,45 грн (516,14 доларів США) штрафу, 10 179,37 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
ТзОВ ФК «Дніпрофінансгруп», як правонаступник стягувача, 14.03.2024 подало на примусове виконання дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 05.10.2009 по справі № 5015/2060/11 про стягнення заборгованості з боржника - фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича.
14.03.2024 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №74461035 з виконання наказу №5015/2060/11 виданого 25.07.2011 Господарським судом Львівської області про стягнення з фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за договором договору кредитної лінії № 45/МБ-22 від 31.02.2008 в сумі 792 965,91 грн (99 936,47 доларів США), 196 966,10 грн (24 823,38 доларів США) заборгованості по відсотках, 9 559,64 грн (1 204,79 доларів США) нараховані відсотки, 14 349,99 грн (1808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4 095,45 грн (516,14 доларів США) штрафу, 10 179,37 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Скаржник зазначає про те, що загальна сума заборгованості згідно судового наказу становить 1 028 352, 46 грн, відтак, для погашення боргу достатньо зазначеного вище нерухомого майна, яке було передано ОСОБА_1 в іпотеку для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору заборгованість по якому стягнуто згідно судового рішення, що перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Білецького І.М.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2018 ОСОБА_1 придбав у Територіальної громади міста Новий Розділ в особі Новороздільської міської ради земельну ділянку що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер №4610800000:01:002:0027, загальною площею 0,1583 га для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови. Зазначений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 21.12.2018 ОСОБА_1 надав приватному виконавцю Білецькому Ігору Мироновичу та повідомив його про обставини, що унеможливлюють самостійну реєстрацію ним земельної ділянки в державному реєстрі.
В матеріалах справи міститься звіт (на замовлення - приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича) від 21.03.2024 про експертну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер №4610800000:01:002:0027, відповідно до якого визначено величини вартості:
- ринкова вартість домоволодіння (житлового будинку та земельної ділянки), станом на дату оцінки, без врахування ПДВ становить - 2 763 700,00 грн (два мільйони сімсот шістдесят три тисячі сімсот) гривень;
- ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0,0982 га станом на дату оцінки, без врахування ПДВ становить - 291 100,00 грн (двісті дев'яносто одна тисяча сто) гривень;
- ринкова вартість земельних покращень (житлового будинку загальною площею 20 м2), станом на дату оцінки без врахування ПДВ становить - 2 472 600,00 грн (два мільйони чотириста сімдесят дві тисячі шістсот) гривень.
В матеріалах справи міститься довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості (додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (пункт 5 розділу ІІІ) від 05.04.2024 (201-20240405-0007608694 - унікальний реєстраційний номер), згідно якої оціночна вартість об'єкта оцінки переданого ОСОБА_1 в іпотеку майна становить 25 999 746,87 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.04.2024 року подання приватного виконавця Білецького Ігоря Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно задоволено та звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме земельну ділянку що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер №4610800000:01:002:0027, загальною площею 0,1583 га для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови.
Таким чином, оскільки вказана земельна ділянка кадастровий номер №4610800000:01:002:0027, загальною площею 0,1583 га призначена для обслуговування нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а саме: нежитлової будівлі колишньої дитячої установи №3 загальною площею 819,7 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відтак, як стверджує скаржник, така земельна ділянка повинна бути реалізована разом із предметом іпотеки в першу чергу.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 19.03.2024 з якою він звертався до приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича (вх.№3321 від 19.03.2024) з проханням відповідно до положення частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» реалізувати в першу чергу нерухоме майно, а саме: Корпус №2 з галереєю нежитлової будівлі колишньої дитячої установи №3 загальною площею 819,7 м2, реєстраційний номер 449785246108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в іпотеці ПАТ «Комерційний банк» Надра» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»).
Факт отримання вказаної заяви підтверджується проставленим відбитком печатки приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича за вх.№3321 від 19.03.2024.
Проте, вказана заява ОСОБА_1 залишена приватним виконавцем Білецьким Ігором Мироновичем без відповіді та задоволення.
Водночас приватний виконавець Білецький Ігор Миронович вирішив у примусову порядку звернути стягнення на іншу земельну ділянку кадастровий номер 6122684300:01:001:0555 загальною площею 2,0405 га та реалізувати її шляхом проведення земельних торгів.
В матеріалах справи міститься звіт від 19.03.2024 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що перебуває у власності громадянина ОСОБА_1 за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, Погрібецька сільська рада, кадастровий номер 6122684300:01:001:0555 - оціночна (ринкова) вартість земельної ділянки загальною площею 2,0405 га без врахування ПДВ становить 71 500,00 грн.
На думку скаржника ненадання відповіді на заяву ОСОБА_1 свідчить про недотримання приватним виконавцем вказаних приписів закону, а рішення та дії приватного виконавця не відповідають засадам виконавчого провадження, зокрема співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, справедливості, неупередженості та об'єктивності, верховенства права, оскільки реалізація нежитлової будівлі, що є предметом іпотеки, без земельної ділянки значно вплине на вартість нерухомого майна, а також може створити труднощі у користуванні нерухомим майном для особи, яка придбає таке майно на прилюдних торгах.
З огляду на вказане скаржник просить суд визнати неправомірним рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича щодо недотримання співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, зокрема вчинення приватним виконавцем дій щодо реалізації земельної ділянки загальною площею 2,0405 га кадастровий номер 6122684300:01:001:0555 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться Погрібецька селищна рада Тернопільська область, Тернопільський район, що належить ОСОБА_1 на праві власності.
Крім того, представник скаржника просить стягнути з приватного виконавця витрати скаржника на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців, інших посадових осіб органів державної виконавчої служби та приватних виконавців під час виконання судових рішень врегульовано розділом VІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Господарського процесуального кодексу України (статті 339-345).
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Такі випадки і порядок, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме статті 10, якою передбачено заходи примусового виконання рішень, серед яких є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами. Порядок звернення стягнення на майно боржника чітко регламентований статтями 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження». В даному випадку, порядок застосування таких заходів порушений, що призводить до примусової реалізації майна боржника поза його волею та в супереч порядку, наведеному в законі, а саме з порушенням процедури проведення опису майна і як наслідок безпідставного подальшого призначення суб'єкта оціночної діяльності для проведення його оцінки.
В силу норм частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
14.03.2024 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №74461035 з виконання наказу №5015/2060/11 виданого 25.07.2011 Господарським судом Львівської області про стягнення з фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за договором договору кредитної лінії № 45/МБ-22 від 31.02.2008 в сумі 792 965,91 грн (99 936,47 доларів США), 196 966,10 грн (24 823,38 доларів США) заборгованості по відсотках, 9 559,64 грн (1 204,79 доларів США) нараховані відсотки, 14 349,99 грн (1808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4 095,45 грн (516,14 доларів США) штрафу, 10 179,37 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Згідно з частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 19.03.2024 з якою він звертався до приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича (вх.№3321 від 19.03.2024) з проханням відповідно до положення частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» реалізувати в першу чергу нерухоме майно, а саме: Корпус №2 з галереєю нежитлової будівлі колишньої дитячої установи №3 загальною площею 819,7 м2, реєстраційний номер 449785246108, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває в іпотеці ПАТ «Комерційний банк» Надра» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»).
Факт отримання вказаної заяви підтверджується проставленим відбитком печатки приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича за вх.№3321 від 19.03.2024.
Проте, вказана заява ОСОБА_1 залишена приватним виконавцем Білецьким Ігором Мироновичем без відповіді та задоволення.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.04.2024 року подання приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича про звернення стягнення на нерухоме майно задоволено та звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме земельну ділянку що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер №4610800000:01:002:0027, загальною площею 0,1583 га для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови.
Таким чином, оскільки вказана земельна ділянка кадастровий номер №4610800000:01:002:0027, загальною площею 0,1583 га призначена для обслуговування нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а саме: нежитлової будівлі колишньої дитячої установи №3 загальною площею 819,7 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відтак, така земельна ділянка повинна бути реалізована разом із предметом іпотеки в першу чергу. Що забезпечить реальне виконання рішення суду та не позбавить боржника усього наявного у нього майна.
Водночас приватний виконавець Білецький Ігор Миронович вирішив у примусову порядку звернути стягнення на іншу земельну ділянку кадастровий номер 6122684300:01:001:0555 загальною площею 2,0405 га та реалізувати її шляхом проведення земельних торгів, ринкова ціна якої 71 500,00 грн, а не 74 500,00 грн., як помилково вказує скаржник, не покриває розмір заборгованості згідно виконавчого документа.
Як вбачається з матеріалів справи, із сайту Prozorro.Продажі (посилання - https://zakupivli.pro/auctions-dgf/auctions/LAP001-UA-20240328-50784) приватним виконавцем Білецьким І.М. на примусову реалізацію шляхом проведення земельних торгів передано земельну ділянку загальною площею 2,0405 га кадастровий номер 6122684300:01:001:0555 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться Погрібецька селищна рада Тернопільська область, Тернопільський район/ тип власності - приватна, згідно зазначеної інформації про наявні обтяження, виконавцем зазначено- арешт на підставі акта опису майна боржника №74461035 від 15.03.2024 виданий приватним виконавцем Білецьким І.М.
Рішення та дії приватного виконавця щодо реалізації у примусовому порядку шляхом проведення земельних торгів на іншу земельну ділянку ринкова вартість якої не покриває заборгованості за виконавчим документом не відповідають засадам виконавчого провадження, зокрема співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, справедливості, неупередженості та об'єктивності, верховенства права, оскільки реалізація нежитлової будівлі, що є предметом іпотеки, без земельної ділянки значно вплине на вартість нерухомого майна, а також може створити труднощі у користуванні нерухомим майном для особи, яка придбає таке майно на прилюдних торгах.
Відповідно до положень статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до положень наведеної норми процесуального права за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи скаржника правомірними і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними або доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
З урахуванням наведеного, суд розглянувши подану скаргу дійшов висновку, що наведені скаржником доводи є підставними та підлягають до задоволення.
Щодо клопотання представника приватного виконавця про закриття провадження у справі по розгляду скарги, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На момент розгляду скарги виконавчий документ повернуто стягувачеві, про що приватний виконавець прийняв постанову у виконавчому провадженні № 74461035 від 22.05.2024 року.
Водночас повернення виконавчого документа стягувачеві не спростовує та не усуває порушень допущених приватних виконавцем, оскільки такі існували станом на дату звернення боржника із скаргою. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 925/2073/13.
Відтак провадження по розгляду скарги не підлягає закриттю.
Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги.
Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У даному випадку першою заявою по суті є скарга на дії та рішення приватного виконавця (вх.№1526/24 від 18.04.2024). У вказаній скарзі, представник ОСОБА_1 - адвокат Репак Віталій Валерійович зазначив, про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 очікує понести у зв'язку із поданням та розглядом скарги в суді першої інстанції становить 15 000,00 грн. В подальшому ОСОБА_1 буде подано заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами частин 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
28.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника скаржника ФОП Цюри Андрія Степановича адвоката Репака Віталія Валерійовича надійшла заява б/н від 28.05.2024 (вх.№2066/24) про стягнення з приватного виконавця витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
Як встановлено з матеріалів справи, 18.03.2024 року між Адвокатським бюро «Віталія Репака», в особі керуючого Репака Віталія Валерійовича, який діє на підставі Статуту (надалі - адвокатське бюро) та Цюрою Андрієм Степановичем (надалі - клієнт) укладено договір №5 про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1. договору сторони погодили, що клієнт доручає, а бюро приймає на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу клієнту в будь-яких цивільних, господарських та адміністративних справах.
Згідно п.2.1. договору адвокатське бюро зобов'язане надати клієнту правову допомогу.
Відповідно до п. 3.1. договору клієнт зобов'язується, зокрема, у встановлені даним договором строки оплачувати послуги по наданню правової допомоги.
Згідно п.4.1. договору сторони погодили, що за надання правової допомоги, передбаченої цим договором, клієнт виплачує адвокатському бюро гонорар, розмір якого визначається відповідно до акта прийому-передачі наданих правничих послуг, що підписується обома сторонами або на підставі наданих адвокатським бюро рахунків за надані правничі послуги.
Відповідно до п. 4.2. договору при розрахунку вартості правової допомоги враховується час, витрачений адвокатським бюро, адвокатом, що призначений адвокатським бюро для надання правової допомоги клієнту за цим договором.
Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що для визначення розміру гонорару сторони використовують наступний спосіб:
- підготовка, складання та/або подання: позовної заяви, заяви, скарги, клопотання, заперечення, письмові пояснення, відзиву на позов, відповідь на відзив, заперечень на відповідь, апеляційної скарги та/або відзиву на апеляційну скаргу, доповнення до апеляційної скарги, письмових пояснень на апеляційну скаргу та/або додаткових письмових пояснень до апеляційної скарги, касаційної скарги та/або відзиву на касаційну скаргу, доповнення до касаційної скарги, письмових пояснень на касаційну скаргу та/або додаткових письмових пояснень до касаційної скарги; збір та подання доказів, подання адвокатського запиту, пошук, аналіз та вивчення судової практики Верховного Суду, в тому числі практики ЄСПЛ, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз та вивчення документів, консультування клієнта застосовується погодинна оплата згідно з тарифікацією часу, що витрачений адвокатським бюро, адвокатом, що призначений адвокатським бюро для надання правової допомоги клієнту за цим договором, для надання клієнту правової допомоги, з розрахунку 1 000,00 (одна тисяча гривень) грн за 1 (одну) годину роботи адвокатського бюро, адвоката, що призначений адвокатським бюро для надання правової допомоги клієнту за цим договором;
- участь адвоката, що призначений адвокатським бюро для надання правової допомоги клієнту за цим договором, в судових засіданнях в суді першої інстанції, який знаходиться в межах міста Львова - 2 000,00 (дві тисячі гривень) грн за 1 (одне) судове засідання;
- участь адвоката, що призначений адвокатським бюро для надання правової допомоги клієнту за цим договором, в судових засіданнях в суді першої інстанції, який знаходиться за межами міста Львова - 3 000,00 (три тисячі гривень) грн за 1 (одне) судове засідання;
- участь адвоката, що призначений адвокатським бюро для надання правової допомоги клієнту за цим договором, в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції - 3 000,00 (три тисячі гривень) грн за 1 (одне) судове засідання.
Згідно п.4.5. договору сторони погодили, що підписання акта прийому-передачі наданих адвокатським бюро клієнту послуг не є необхідним.
Відповідно до п. 8.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і буде діяти протягом 3 (трьох) років з дати його підписання.
27.05.2024 між адвокатським бюро та клієнтом підписано та скріплено печаткою адвокатського бюро акт прийому-передачі наданих правничих послуг на підставі договору про надання правової допомоги №5 від 18.03.2024. У вказаному акті зазначено перелік послуг з правничої допомоги, що передбачені пунктами 1.1. та 4.3. договору із зазначенням видів послуг, орієнтовні витрати часу, годин та вартість в гривнях, а саме:
1) аналіз та вивчення документів, консультування клієнта, підготовка, складання та подання в Господарський суд Львівської області скарги на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Біленького Ігора Мироновича в рамках виконавчого провадження №74461035 щодо виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 року Господарським судом Львівської області (надалі - скарга б/н від 17.04.2024 (вх. №1526/24 від 18.04.2024) - 6 годин, що становить до оплати - 6 000,00 грн (шість тисяч гривень);
2) аналіз судової практики Верховного Суду для підготовки та складання скарги на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича в рамках виконавчого провадження № 74461035, по скарзі б/н від 17.04.2024 (вх. №1526/24 від 18.04.2024) - 1 година, що становить до оплати - 1 000,00 (одна тисяча гривень).
Відповідно до пункту 2 акта сторони погодили, що розмір гонорару станом на 27.05.2024 за надання клієнту правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги № 5 від 18.032024 складає 7 000,00 (сім тисяч) грн.
Пунктом 3 акта сторони погодили, що цим актом клієнт підтверджує отримання від адвокатського бюро рахунку № 4 за правничі послуги від 27.05.2024, що надані на підставі договору про надання правової допомоги № 5 від 18.03.2024.
Підписуючи цей акт сторони підтвердили, що адвокатським бюро надано послуги відповідно до доручення клієнта, претензій та зауважень у клієнта немає.
Адвокатське бюро «Віталія Репака», в особі керуючого Репака Віталія Валерійовича виставило Цюрі Андрію Степановичу рахунок №4 від 27.05.2024 за правничі послуги, що надані на підставі договору про надання правової допомоги №5 від 18.03.2024 на загальну вартість 7 000,00 грн.
Представником скаржника на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано: договір № 5 про надання правової допомоги від 18.03.2024; акт прийому-передачі наданих правничих послуг від 27.05.2024 на підставі договору № 5 про надання правової допомоги від 18.03.2024; рахунок №4 від 27.05.2024 за правничі послуги.
Повноваження адвоката Репака Віталія Валерійовича підтверджуються ордером серія ВС №1276110 від 17.04.2024 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 на підставі договору №5 про надання правової допомоги від 18.03.2024; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №001128 від 29.08.2018, виданим Головою Ради адвокатів Львівської області Павлишин Б.Я., відповідно до рішення Ради адвокатів Львівської області від 07.08.2018 №90.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Приватним виконавцем не заявлено клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу. Водночас представник приватного виконавця усно заперечував проти суми витрат з огляду на неспівмірність.
Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 - частиною 7, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених скаржником ( ОСОБА_1 ) до стягнення з приватного виконавця витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На думку суду, наявні у матеріалах справи договір №5 про надання правової допомоги від 18.03.2024; акт прийому-передачі наданих правничих послуг від 27.05.2024 на підставі договору № 5 про надання правової допомоги від 18.03.2024; рахунок №4 від 27.05.2024 за правничі послуги не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Як вбачається із акта прийому-передачі наданих правничих послуг від 27.05.2024 на підставі договору № 5 про надання правової допомоги від 18.03.2024 такий містить перелік та вартість наданих послуг скаржнику ( ОСОБА_1 ) за договором про надання правової допомоги №5 від 18.03.2024.
Так, згідно п. 1 вказаного акта, адвокатом зазначено, що останнім витрачено 6 годин на аналіз та вивчення документів, консультування клієнта, підготовка, складання та подання в Господарський суд Львівської області скарги на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича в рамках виконавчого провадження №74461035 щодо виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 року Господарським судом Львівської області (надалі - скарга б/н від 17.04.2024 (вх. №1526/24 від 18.04.2024).
Проте суд, не може погодитись з таким розрахунком часу витраченого адвокатом, з огляду на те, що аналіз та вивчення документів, консультування клієнта, підготовка, складання та подання в Господарський суд Львівської області скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича в рамках виконавчого провадження №74461035 щодо виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 року Господарським судом Львівської області (надалі - скарга б/н від 17.04.2024 (вх. №1526/24 від 18.04.2024) не потребувало затрати такої кількості часу, відтак суд вважає, що на аналіз та вивчення документів, консультування клієнта, підготовку, складання та подання в суд скарги на дії приватного виконавця адвокатом могло бути витрачено не більше 3 годин.
Ознайомившись із поданими скаржником документами, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що з приватного виконавця на користь скаржника підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн, які складаються з наступного:
1) аналіз та вивчення документів, консультування клієнта, підготовка, складання та подання в Господарський суд Львівської області скарги на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Біленького Ігора Мироновича в рамках виконавчого провадження №74461035 щодо виконання судового наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011 року Господарським судом Львівської області (надалі - скарга б/н від 17.04.2024 (вх. №1526/24 від 18.04.2024) - 3 години, що становить до оплати - 3 000,00 грн (три тисячі гривень);
2) аналіз судової практики Верховного Суду для підготовки та складання скарги на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича в рамках виконавчого провадження № 74461035, по скарзі б/н від 17.04.2024 (вх. №1526/24 від 18.04.2024) - 1 година, що становить до оплати - 1 000,00 (одна тисяча гривень).
Отже враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку що розумна та адекватна вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 4 000,00 грн, які підлягають стягненню з приватного виконавця. У задоволенні решти витрат слід відмовити.
Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Таким чином, відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на приватного виконавця.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 234, 235, 339-343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича (вх.№1526/24 від 18.04.2024) задовольнити.
2. Визнати неправомірними рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича щодо недотримання співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, зокрема вчинення приватним виконавцем дій щодо реалізації земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, загальною площею 2,0405 га кадастровий номер 6122684300:01:001:0555 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться у Погрібецькій селищній раді, Тернопільського району, Тернопільської області.
3. Заяву фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
4. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Грабовського, будинок 11, офіс 104; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. У задоволенні решти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
6. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням суду законної сили.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначенні статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст ухвали
складено 03.06.2024.
Суддя Сухович Ю.О.