05.06.2024 року м.Дніпро
Справа № 904/2902/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Жукова Тараса Григоровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 (прийняте суддею Золотарьовою Я.С.) у справі № 904/2902/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП"
до Фізичної особи - підприємця Жукова Тараса Григоровича
про стягнення заборгованості 122 246,58 грн
1. Короткий зміст заявлених вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Жукова Тараса Григоровича і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 122 246,58 грн, з яких: 62 919,52 грн - основна заборгованість, 16 726,84 грн - пеня, 4 455,83 грн - 3% річних, 33 740,02 грн - інфляційні втрати, 4 404,37 грн - штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7 % від суми простроченого платежу та судовий збір.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 у цій справі, позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Жукова Тараса Григоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" основний борг у розмірі 62 919, 52 грн, пеню у розмірі 16 726, 57 грн, 3% річних у розмірі 4 455, 79 грн, інфляційні втрати у розмірі 33 740, 02 грн, штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченого товару за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів у розмірі 4 404, 37 грн та судовий збір у розмірі 2 683,99 грн; в іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 62 919, 52 грн у зв'язку із порушеннями умов Договору про постачання природного газу №Д/2018/180 від 13.12.2018. На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.
Також судом стягнуто з відповідача заявлені позовні вимоги зі сплати 3% річних, інфляційних втрат та пені.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Фізична особа - підприємець Жуков Тарас Григорович подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 у справі № 904/2902/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про існування заборгованості відповідача за поставку природного газу за цим договором у розмірі 62 919,52 грн та не оспорює таку заборгованість. Окрім того, відповідачем перевірено та не оспорюються розрахунки щодо 3% річних у розмірі 4 455,79 грн, інфляційних втрат у розмірі 33 740, 02 грн.
Однак на думку відповідача позивачем невірно здійснено розрахунок пені. Окрім того, на думку відповідача, до вимог щодо стягнення пені слід застосувати строки позовної давності.
Так, апелянт вказує, що у зв'язку зі зверненням позивачем із позовом у даній справі 07.06.2023 строк позовної давності по стягненню пені, нарахованої на заборгованість, що виникла у січні, лютому, березні та квітні 2022 року, обчислюється щодо кожного дня окремо за попередній рік до дати звернення та не застосовується до 07.06.2022.
Скаржник вважає, що періодами нарахування пені, по яким не пропущено строк позовної давності є наступні періоди: за заборгованостями за січень 2022 року: з 07.06.2022 по 06.07.2022 (за Актом приймання-передачі природного газу № 00000002703 від 31.01.2022); за заборгованостями за лютий 2022 року: з 07.06.2022 по 07.08.2022 (за Актом приймання-передачі природного газу № 00000005064 від 28.02.2022); за заборгованостями за березень 2022 року: з 07.06.2022 по 07.09.2022 (За Актом приймання-передачі природного газу № 00000009383 від 31.03.2022); за заборгованостями за квітень 2022 року: з 07.06.2022 по 05.10.2022 (за Актом приймання-передачі природного газу № 00000012446 від 30.04.2022).
З урахуванням наведеного, відповідач вважає за необхідне заявити про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені в апеляційній скарзі.
Також апелянт вказує, що відповідач вже давно перебуває у складному фінансовому становищі. Значна частина приміщень пустує, обладнання майже не використовується.
Однак з лютого 2022 року ситуація ще більше погіршилась. З початком військового стану кількість орендарів зменшилась ще більше, оскільки значна частина підприємств перейшли на віддалену роботу або припинили існування. В той же час Відповідач намагається в першу чергу вчасно здійснювати розрахунки з бюджетом, платити податок на землю та нерухомість аби не допустити заборгованостей перед Державою.
Природний газ, що купувався у позивача, використовувався для обігріву приміщень, що використовувались для здачі в оренду, однак заборгованість, що виникла перед позивачем, зумовлена в т.ч. несвоєчасними розрахунками орендарів з відповідачем. Наразі з ними ведеться претензійна робота, вживаються заходи щодо стягнення заборгованостей. Більшість з орендарів фактично зупинили підприємницьку діяльність та не мають на рахунках коштів для погашення заборгованостей перед відповідачем.
Окрім того, на утриманні відповідача знаходиться 4 неповнолітніх дітей та непрацююча дружина.
Скаржник наголошує, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідачем не оспорюється наявність заборгованості за поставку природного газу перед позивачем в зазначених позивачем обсягах та періодично здійснюються платежі на погашення вказаної заборгованості. Однак нарахована позивачем сума пені та штрафу є дуже значною для відповідача. Стягнення обрахованих позивачем сум пені та штрафу призведе до фінансового колапсу, втрати спроможності виконувати обов'язки щодо сплати податків, а також поставить під загрозу здійснення підприємницької діяльності взагалі, оскільки розмір пені та штрафу є дуже значними для відповідача.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно поданого відзивупозивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі від 12.06.2023 була надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів. Також з метою належного повідомлення відповідача, судом опубліковано оголошення про розгляд справи №904/2902/23 на офіційному сайті "Судова влада".
Тому твердження представника апелянта, що "неповідомлення відповідача про розгляд вказаної справи позбавило можливості відповідача надати відзив по справі та пояснення" спростовуються вказаними діями Господарського суду Дніпропетровської області.
Також позивач вказує на відсутність підстав для застосування позовної давності до позовної вимоги про стягнення з ФОП Жуков Тарас Григорович пені у розмірі 16 726, 57 грн, у зв'язку з тим, що з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни до розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнено пунктом 7 такого змісту: "7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
За таких обставин, з огляду на продовження строку, визначеного статтею 232 ГК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" вважає, що має право на нарахування пені за визначені в позовній заяві періоди.
Позивач вважає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки враховується не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто необхідно враховувати інтереси обох сторін. Так, ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та має важливе значення для галузей національної економіки відповідно до Наказу Міністерства економіки України № 1900 від 05.04.2023.
Позивач наголошує, що незважаючи на те, що відповідач визнає заборгованість за поставку природного газу, перевірив та не оспорює розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат - ним не здійснено жодних платежів на погашення існуючої заборгованості.
На переконання позивача, відсутність коштів у боржника не є підставою для звільнення від відповідальності, а зменшення розміру неустойки у цій справі нівелює саме значення пені як відповідальності за порушення відповідачем зобов'язання, що має на меті захист прав та інтересів позивача у зв'язку з порушенням його права на своєчасне проведення розрахунків.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Жукова Тараса Григоровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 у справі № 904/2902/23; вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (далі - Постачальник, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Жуковим Тарасом Григоровичем (далі - Споживач, Відповідач) укладено Договір про постачання природного газу №Д/2018/180 від 13.12.2018 (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку передбачених договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірі, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.
У підпункті 1.1.1. договору споживач зазначає перелік комерційних вузлів обліку газу за визначеною формулою:
Вказані обсяги природного газу є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися в порядку, передбаченому п. 1.5. договору (п. 1.2.1. договору).
Відповідно до пункту 1.4 Договору постачання/споживання природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється нерівномірно. Відхилення від середньодобової норми - яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу природного газу на кількість днів протягом цього місяця - допускається + - 5,0%.
Зменшення/збільшення/анулювання обсягу природного газу здійснюється на підставі письмових заявок Споживача, які подаються факсимільним зв'язком та/або електронною поштою не пізніше 15 числа місяця, що передує місяцю поставки. Дані заявки є невід'ємною частиною договору (п.1. 5 договору).
Пунктом 2.1. договору встановлено, що загальна вартість договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність споживачу у відповідному місяці протягом строку дії договору.
Ціна природного газу за 1 000,00 куб м визначається сторонами договору у додатковій угоді до договору (п. 2.2. договору).
Відповідно до п. 2.3. договору, ціна природного газу за 1000,00 куб.м може змінюватися протягом строку дії договору. Зміна ціни природного газу за 1000,00 куб.м узгоджується сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди.
Збільшення ціни природного газу за 1000,00 куб.м, що відбувається у зв'язку із набранням чинності відповідних нормативно-правових актів органів державної влади України, які впливають на ціну природного газу, в тому числі граничного рівня цін на природний газ та тарифів на транспортування і розподіл природного газу, є встановленою для споживача, їм погодженою та обов'язковою для розрахунків між сторонами за даним договором (п. 2.6. договору).
Пунктом 2.7. договору встановлено, що датою належного виконання споживачем обов'язку щодо оплати вартості поставленого природного газу у відповідному місяці поставки вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
У відповідності до п. 3.1. договору споживач зобов'язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці споживача, а за відсутності заявки споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п. 1.2. договору, на рахунок постачальника у такому порядку:
- 100% передплата вартості природного газу до 05 числа місяця поставки.
Згідно п. 4.3. договору приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є невід'ємною частиною цього договору, і які є підставою для проведення споживачем остаточних розрахунків за поставлений природних газ у звітному місяці.
Для складання Актів приймання-передачі природного газу, Споживач до 03 числа місяця наступного за місяцем постачання природного газу, зобов'язаний надати Постачальнику належним чином завірену підписом уповноваженої особи та печаткою Споживача копію акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу, складеного між Споживачем та Оператором ГРМ та Оператором ГТС (пп.4.3.1 договору).
Споживач протягом 2 (двох) днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі природного газу (пункт 4.4 Договору).
У випадку невиконання обов'язку, передбаченого пунктом 4.4 Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ до врегулювання розбіжностей відповідно до Договору або в судовому порядку (пункт 4.5 Договору).
Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ відповідно до умов договору (п. 5.2.1. договору).
У відповідності до п. 6.1. договору постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в випадку: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; перевитрат добової норми відповідно до п. 1.4. договору нерівномірної подачі природного газу та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу п. 1.6. договору; розірвання договору постачання природного газу; відмови від підписання відповідного Акту приймання-передачі природного газу без відповідного письмового обґрунтування такої відмови; настання заходів, передбачених правилами про безпеку постачання природного газу, що діють відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про ринок природного газу" та поширюються на споживачів, що не є захищеними.
Відповідальність сторін за порушення умов Договору, визначена у розділі 7 Договору. Так, у пункті 7.2 визначено, що у випадку порушення Споживачем розміру або строку (пункт 3.1.1. Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.
Цей договір є укладеним з дати його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31.12.2019 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде направлено іншій стороні письмове повідомлення про припинення строку дії договору.
25.10.2021 Сторони уклали Додаткову Угоду № 2021/11/01 до Договору № Д/2018/180 про постачання природного газу від 13.12.2018, якою узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатися з 01 листопада 2021 року за 1 000,00 куб. м. встановлюється в національній валюті України - гривні і складає без урахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) 31 488,42 грн. Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування податку на додану вартість 124,16 грн за 1 000,00 куб. м. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед - 1,1, що складає без урахування податку на додану вартість 136,58 грн за 1 000,00 куб. м. Крім того ПДВ в розмірі 20 % становить 6 325,00 грн, а разом за 1 000,00 куб. м. - 37 950,00 грн (арк.с.35).
24.12.2021 Сторони уклали Додаткову Угоду № 2022/01/02 до Договору № Д/2018/180 про постачання природного газу від 13.12.2018, якою узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатися з 01 січня 2022 року за 1 000,00 куб. м. встановлюється в національній валюті України - гривні і складає без урахування ПДВ 52 500,00 грн. Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування податку на додану вартість 124,16 грн за 1 000,00 куб. м. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед - 1,1, що складає без урахування податку на додану вартість 136,58 грн за 1 000,00 куб. м. Крім того ПДВ в розмірі 20 % становить 10 527,32 грн, а разом за 1 000,00 куб. м. - 63 163,90 грн (арк.с.36).
25.01.2022 Сторони уклали Додаткову Угоду № 2022/02/01 до Договору № Д/2018/180 про постачання природного газу від 13.12.2018, якою узгодили, що ціна на природний газ, який буде постачатися з 01 лютого 2022 року за 1 000,00 куб. м. встановлюється в національній валюті України - гривні і складає без урахування ПДВ 37 170,00 грн. Крім того, компенсація вартості послуг замовленої потужності (транспортування), яка складає без урахування податку на додану вартість 124,16 грн за 1 000,00 куб, м. До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений НКРЕКП для замовлення потужності на добу наперед - 1,1, що складає без урахування податку на додану вартість 136,58 грн за І 000,00 куб. м. ПДВ в розмірі 20 % становить 7 461,32 грн, а разом за 1 000,00 куб. м. - 44 767,90 грн (арк.с.37).
Так, на виконання Договору Постачальник поставив, а Споживач прийняв природний газ:
-у січні 2022 року в об'ємі 1,42115 тис. мЗ на загальну суму 89 765,38 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі природного газу № 00000002703 від 31.01.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача) (арк.с.39);
-у лютому 2022 року в об'ємі 1,02016 тис. мЗ на загальну суму 45 670,42 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі природного газу № 00000005064 від 28.02.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача) (арк.с.40);
-у березні 2022 року в об'ємі 0,01823 тис. мЗ на загальну суму 816,12 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі природного газу № 00000009383 від 31.03.2022 - не підписаний уповноваженим представником Відповідача) (арк.с.41);
-у квітні 2022 року в об'ємі 0,01277 тис. мЗ на загальну суму 495,48 грн (Акт приймання-передачі природного газу № 00000012446 від 30.04.2022 - не підписаний уповноваженим представником Відповідача) (арк.с.42);
-у квітні 2022 року Постачальником понесені витрати за відключення від мереж газопостачання газових приладів Споживача у розмірі 2 236,34 грн (Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 78995387 від 22.04.2022 - підписаний уповноваженим представником АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз") (арк.с.43).
В матеріалах справи містяться платіжні доручення, відповідно до яких відповідач здійснив оплату:
-04.01.2022 у сумі 7 000,00 грн - платіжне доручення № @2РL857880 від 04.01.2022;
-21.01.2022 у сумі 25 000,00 грн - платіжне доручення № @2РL238770 від 21.01.2022;
-09.02.2022 у сумі 5 000,00 грн - платіжне доручення № @2РL255424 від 09.02.2022;
-22.02.2022 у сумі 25 000,00 грн - платіжне доручення № @2РL771078 від 22.02.2022;
-23.02.2022 у сумі 10 000,00 грн - платіжне доручення № @2РL803721 від 23.02.2022;
Зазначені вище платежі на суму 7 000,00 грн від 04.01.2022; на суму 25 000,00 грн від 21.01.2022; на суму 5 000,00 грн від 09.02.2022 та на суму 25 000,00 грн від 22.02.2022 зараховані Позивачем у рахунок погашення заборгованості за спожитий газ у 2021 році, а платіж на суму 10 000,00 грн від 23.02.2022 було розподілено на два платежі, з яких сумою в розмірі 1 181,78 грн було повністю погашено заборгованість за спожитий природний газ у 2021 році, а залишок в розмірі 8 818,22 грн зараховано в рахунок сплати за спожитий природний газ у 2022 році. Борг за спожитий газ у 2021 році відсутній.
У 2022 році Постачальник поставив Споживачу у період січень - квітень 2022 року природний газ в об'ємі 2,47231 тис.м3. на загальну суму 136 747,40 грн.
За поставлений Позивачем природний газ у 2022 році Відповідач мав сплатити за січень 2022 року - 89 765,38 грн (у т.ч. ПДВ) - до 05-го січня 2022 року. Відповідач здійснив оплату:
-23.02.2023 у сумі 8 818,22 грн - по платіжному дорученню № @2РL803721 від 23.02.2022);
-21.04.2022 у сумі 5 000,00 грн - платіжне доручення № @2РL255424 від 09.02.2022;
-22.04.2022 у сумі 10 000,00 грн - платіжне доручення № @2РL883286 від 22.04.2022;
-09.03.2023 у сумі 15 000,00 грн - платіжна інструкція № @2РL006288 від 09.03.2023;
-30.03.2023 у сумі 18 623,00 грн - платіжна інструкція № @2РL35856 від 30.03.2023;
-10.04.2023 у сумі 18 623,00 грн - платіжна інструкція № D2PN0410ASQРР.1 від 30.03.2023. Борг у розмірі 13 701,16 грн.
За лютий 2022 року у сумі 45 670,42 грн (у т.ч. ПДВ) до 05-го лютого 2022 року Відповідачем оплати не здійснено.
За березень 2022 року у сумі 816,12 грн (у т.ч. ПДВ) до 05-го березня 2022 року відповідачем оплати не здійснено.
За квітень 2022 року у сумі 495,48 грн (у т.ч. ПДВ) до 05-го квітня 2022 року відповідачем оплати не здійснено.
За понесені витрати за відключення (відновлення) від мереж газопостачання газових приладів Споживача у розмірі 2 236,34 грн (у т.ч. ПДВ) 16 травня 2022 року Відповідачем оплати не здійснено.
Відтак у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 62 919, 52 грн у зв'язку із порушеннями умов Договору.
На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами склались правовідносини поставки природного газу.
Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого природного газу. Відповідно до пункту 3.1 договору, строк оплати поставленого природного газу є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газу у розмірі 62 919, 52 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4 455, 83 грн за період з 06.01.2022 по 22.05.2023 та інфляційні втрати за період з січня 2022 по квітень 2023 на суму 33 740,02 грн.
Враховуючи пункт 3.1 договору судом встановлено, що за Актом приймання-передачі природного газу № 00000012446 від 30.04.2022 на суму 495, 48 грн позивач мав здійснювати нарахування 3% річних з 06.04.2022.
Здійснивши перерахунок 3% річних за допомогою додатку "Ліга360" судом першої інстанції встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає до стягнення з відповідача за Актом приймання-передачі природного газу № 00000012446 від 30.04.2022 становить 16,78 грн.
Суд першої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок, дійшов висновку, що сума 3% річних, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 4 455, 79 грн, а сума інфляційних втрат у розмірі 33 740, 02 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що не заперечує щодо наявності вказаної заборгованості і вважає її обґрунтованою.
Разом з тим, скаржник не погоджується із стягнутою на користь позивача пенею у розмірі 16 726, 57 грн та штрафом у розмірі 4 404, 37 грн.
Скаржник вказує, що судом не було враховано присічного строку позовної давності в один рік, а також вказує на наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 16 726, 84 грн пені за загальний період прострочення з 06.01.2022 по 05.10.2022 та 4 404, 37 грн штрафу у розмірі 7% від вартості неоплаченого товару за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів.
За Актом приймання-передачі природного газу № 00000002703 від 31.01.2022 на суму 89 765,38 грн позивач нарахував пеню з урахуванням часткових оплат з 06.01.2022 по 06.07.2022 на загальну суму 9 446, 19 грн.
За Актом приймання-передачі природного газу № 00000005064 від 28.02.2022 на суму 45 670, 42 грн позивач нарахував пеню за період з 07.02.2022 по 07.08.2022 на суму 7 032,00 грн.
За Актом приймання-передачі природного газу № 00000009383 від 31.03.2022 на суму 816, 12 грн позивач нарахував пеню за період з 07.03.2022 по 07.09.2022 на суму 147, 79 грн.
За Актом приймання-передачі природного газу № 00000012446 від 30.04.2022 на суму 495, 48 грн позивач нарахував пеню за період з 05.04.2022 по 05.10.2022 на суму 100, 86 грн.;
У відповідності до п. 3.1. договору споживач зобов'язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці споживача, а за відсутності заявки споживача, місячного обсягу природного газу (планового), зазначеного у п. 1.2. договору, на рахунок постачальника у такому порядку:
- 100% передплата вартості природного газу до 05 числа місяця поставки.
Враховуючи пункт 3.1 договору судом встановлено, що за Актом приймання-передачі природного газу № 00000012446 від 30.04.2022 на суму 495, 48 грн позивач мав здійснювати нарахування пені з 06.04.2022.
Здійснивши перерахунок пені за допомогою додатку "Ліга360" судом встановлено, що сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача за Актом приймання-передачі природного газу № 00000012446 від 30.04.2022 становить 100, 59 грн.
Так, у пункті 7.2 визначено, що у випадку порушення Споживачем розміру або строку (пункт 3.1.1. Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від суми простроченого платежу.
Враховуючи те, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення оплати поставленого природного газу, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.
Суд першої інстанції перевіривши розрахунок пені за допомогою додатку "Ліга360", з чим погоджується і суд апеляційної інстанції встановив, що він має помилку при визначенні періоду нарахування пені за актом приймання-передачі природного газу № 00000012446 від 30.04.2022.
Відтак, сума пені, що підлягає до стягнення з відповідача становить 16 726, 57 грн.
Також, перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 7% від вартості неоплаченого товару за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів, суд першої інстанції встановив, що він є правильним. Тому визнав, що вимога щодо стягнення штрафу у розмірі 4 404,37 грн підлягає задоволенню.
Доводи скаржника стосовно застосування строків позовної давності є безпідставними, з огляду на наступне.
За визначенням статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами 1, 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Водночас суд враховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України був доповнений, зокрема пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Зазначений Закон України набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Отже на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені.
Постановою № 211 з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин. Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України. Станом на дату перегляду вказаної справи постановою від 25.04.2023 № 383 Кабінет Міністрів України карантин на всій території України продовжено до 30 червня 2023 року. В подальшому його дія не продовжувалась.
Відмітка відділення поштового зв'язку Укрпошта свідчить про те, що із позовною заявою позивач звернувся до суду 30.05.2023.
З огляду на норми статей 257, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, дату звернення позивача із даним позовом до суду - 30.05.2023, позовна давність щодо вимог про стягнення пені не пропущена.
Згідно з частиною 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За частиною 2 статті 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Подібні норми також містить частина третя статті 551 ЦК України, яка визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку.
Отже, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 ЦК України), господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22).
У питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, що водночас мають узгоджуватись з положенням статті 233 ГК України і частині 3 статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватись судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.
Такий підхід є усталеним у судовій практиці та знайшов відображення у численних постановах Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, ураховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), суд має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
Саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 03.03.2019 у справі № 925/74/19; від 02.06.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/2455/20) та інші), та визначення розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, що вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 у справі № 905/1742/18; від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та інші).
Розглянувши доводи скаржника щодо зменшення розміру пені та штрафу, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не навів належні та допустимі докази на підтвердження обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При цьому, суд врахуває довготривале невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого газу, у тому числі і на дату подання апеляційної скарги; відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Встановивши відсутність обставин, необхідних для застосування приписів статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України до спірних правовідносин, колегія суддів відмовляє у зменшенні пені та штрафу, нарахованих позивачем до стягнення зі скаржника.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Жукова Тараса Григоровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 у справі № 904/2902/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 у справі № 904/2902/23 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Фізичну особу-підприємця Жукова Тараса Григоровича.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко