Справа № 502/1040/24
07 червня 2024 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.
за участю:
секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.
позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до
Військової частини НОМЕР_1
про
скасування постанов про накладення адміністративного стягнення
Позивачі звернулися до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до військової частини НОМЕР_1 про скасування постанов № 178985 та № 178984 від 29.04.2024 р. за якими їх було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
В уточненому позові позивачі зазначили, що постановами старшого лейтенанта начальника групи моніторингу обстановки віпс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29 квітня 2024 року на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн на кожного за те, що 27 квітня 2024 року о 18 годині на відстані 1300 метрів від лінії ДКУ ОСОБА_2 підвозив в прикордонній смузі громадянку України ОСОБА_1 без документів що посвідчують особу, чим порушив прикордонний режим, а саме вимоги п. 12 "Положення про прикордонний режим" затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 p. тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП. ОСОБА_1 знаходячись в транспортному засобі під керуванням громадянина США в прикордонній смузі не мала в наявності документів що посвідчують особу, чим порушила прикордонний режим, а саме вимоги п. 7 "Положення про прикордонний режим" затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 p. тобто своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП. Позивачі вважають, що постанови про накладання адміністративного стягнення за вказані порушення є незаконними з наступних підстав. ОСОБА_1 громадянка України, 1985 р.н. 27 квітня 2024 року о 15 годині 45 хвилин їхала зі своїм чоловіком, ОСОБА_2 громадянином США 1976 р.н. та двома неповнолітніми дітьми на своєму приватному автомобілі працювати на свою земельну ділянку, що розташована на острові Кислицький. На поромі вони були зупинені двома прикордонниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для перевірки документів, що підтверджують особу. Після перевірки документів їм було відмовлено в перетині поромної переправи, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 не має з собою документа що посвідчує особу. Після цього прикордонники склали протоколи про адміністративне правопорушення на ім'я ОСОБА_1 та на ім'я її чоловіка ОСОБА_2 . Однак на переправі були два охоронця ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які знають позивачів та де вони проживають. Ці охоронці не підійшли до них для вияснення обставин, але були дописані до протоколів бо позивачі відмовились його підписувати знаючи, що позивачка щороку сплачує паром своєчасно. Позивачі вказували прикордонникам, що їх дії не є правомірними, оскільки на поромі немає знака "В'їзд заборонено" або знака "Прикордонна смуга", а є знак "Вьезд на о. Кислицкий по пропускам и членським книжкам". Наявність членської книжки, садово-виноградного товариства, на думку позивачів, достатньо для того, що потрапити через пором на острів.
На думку позивачів, прикордонники займаються вимаганням бо не є уповноваженими особами які мають право зупиняти транспортний засоби та складати протоколи, а саме: не мають документа який містить їх ім'я, дату, час, місце чергування та перелік дій які їм дозволені. Прикордонники, які зупинили позивачів не запросили для перевірки документи, що посвідчують особи їхніх дітей, які теж були у транспортному засобі, не запросили реєстраційний документ на транспортний засіб, та не запросили дати можливість оглянути транспортний засіб, - що підтверджує їх неправомірність зупиняти транспортний засіб та незаконну мету зупинки. ОСОБА_2 не підвозив громадянку України без документів до прикордонної смуги, а їхав на огород працювати на своєму приватному транспорті, який не є бізнес транспортом, зі своєю дружиною, та зі своїми дітьми. Позивачі вважають постанови № 178985 та № 178984 від 29 квітня 2024 року необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в зв'язку з неправомірними діями, неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права.
На підставі вищевказаного, позивачі просили скасувати постанови старшого лейтенанта начальника групи моніторінгу обстановки віпс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_7 серія №178985 та №178984 від 29 квітня 2024 року, якими ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 1 ст. 202 КУпАП, та ОСОБА_1 була притягнута до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 1 ст. 202 КУпАП.
В судовому засіданні позивачі підтримали заявлений адміністративний позов та просили його задовольнити. Відповідаючи на питання суд позивачі підтвердили, що позивач ОСОБА_1 не мала при собі документа, що посвідчує її особу. Крім того, позивачі пояснили, що протоколи про адміністративні правопорушення, на підставі яких були в подальшому винесені оскаржувані постанови, були складені у їх присутності та їм було повідомлено про час і місце розгляду справи, а також зазначено, що у разі їх неявки на розгляд, постанови будуть надіслані їм поштою. Вказані протоколи вони відмовилися підписувати, оскільки вважали дії прикордонників неправомірним, а на розгляд справ не з'явились, бажаючи отримати постанови поштою.
06.06.2024 р. до суду надійшов відзив від військової частини НОМЕР_1 , за змістом якого представник відповідача зазначив, що дії військовослужбовців відповідної військової частини вважає такими, що відповідають нормам чинного законодавства з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 р. № 1147 передбачено, що громадяни України, іноземці і особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
Перелік таких документів визначений ст. 5 Закону України «Про громадянство України»
Пунктом 12 статті 1 Закону України «Про прикордонний контроль» визначено, що паспортний документ - виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред'явника, дає право на в'їзд або виїзд з держави і визнаний Україною.
Громадянка ОСОБА_1 не заперечує факт перебування біля порому в прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу, а трактує норми законодавства України, як їй вигідно, та не приймає до уваги, що членська книжка товариства СВТ «Південний» не є документом, що посвідчує особу.
Щодо ОСОБА_2 , представник відповідача зазначив, що позивач 27.04.2024 р. перебуваючи в межах прикордонної смуги біля порому перевозив на автомобілі марки «Ніссан» громадянку України ОСОБА_1 , яка є його дружиною, даний факт не заперечує. Отже, ОСОБА_2 порушив п. 12 вищенаведеного Положення
Таким чином, позовні вимоги суперечать законодавству України з прикордонних питань, у зв'язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У додаткових поясненнях по справі представник відповідача зазначив, що відповідна поромна переправа розташована за межами населеного пункту Кілія та з'єднує острів Кислицький і польову дорогу, яка веде до населеного пункту. Поромна переправа розташована на відстані 1000 метрів від державного кордону (прикордонний знак № 1400), у зв'язку з чим дії посадових осіб прикордонної служби стосовно позивачів по справі були правомірними.
Заслухавши пояснення позивів, дослідивши подані сторонами заяви по суті справи і надані докази про справі, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:
Постановою старшого лейтенанта начальника групи моніторингу обстановки віпс “Кілія” Мінжирян Степана Радіоновіча № 178985 від 29 квітня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина США, було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн за те, що 27 квітня 2024 року о 18 годині 00 хвилин прикордонним нарядом в районі понтонної переправи на острові Кислицький на відстані 1000 м. до п.зн 1400 та 1300 м. від лінії ДК України, було виявлено та зупинено транспортний засіб марки “Nissan” д.н. НОМЕР_2 під керуванням гр. США ОСОБА_2 , який підвозив в прикордонній смузі гр. України ОСОБА_1 без документів, що посвідчують особу, чим порушив прикордонний режим, а саме вимоги п. 12 “Положення про прикордонний режим” затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 p. тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Постановою старшого лейтенанта начальника групи моніторингу обстановки віпс “Кілія” Мінжирян Степана Радіоновіча № 178984 від 29 квітня 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянку України, було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн за те, що 27 квітня 2024 року о 18 годині 00 хвилин прикордонним нарядом в районі понтонної переправи на острові Кислицький на відстані 1000 м. до п.зн 1400 та 1300 м. від лінії ДК України, було виявлено та зупинено транспортний засіб марки “Nissan” д.н. НОМЕР_2 під керуванням гр. США ОСОБА_2 , в якому знаходилась гр. України ОСОБА_1 , яка перебувала у прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу, чим порушила прикордонний режим, а саме вимоги п. 7 “Положення про прикордонний режим” затвердженого постановою КМУ №1147 від 27.07.1998 p. тобто своїми діями вчинила адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 202 КУпАП.
Відповідні постанови винесені на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складені 27.04.2024 р. за ч.1 ст. 202 КУпАП стосовно позивачів.
З доданої до адміністративного позову ксерокопії членської книжки вбачається, що позивач ОСОБА_1 є членом СВТ «Південне», а відповідно до долученої до позову фотографії, вбачається що перед поромною переправою встановлено оголошення про те, що в'їзд на острів Кислицький дозволяється за перепустками та членськими книжками.
При ухваленні рішення судом були застосовані наступні правові норми:
Стаття 202 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду-виїзду.
Відповідно до п. 1 Постанови КМ України від 27 липня 1998 року №1147 «Про прикордонний режим», встановлено вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд.
Згідно п. 7 Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою КМ України від 27 липня 1998 року №1147 (надалі - Положення), визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в'їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
А відповідно до п. 12 вказаного Положення водіям транспортних засобів забороняється підвозити у контрольований прикордонний район та прикордонну смугу і вивозити з них осіб, які не мають відповідних документів.
Згідно зі ст. 222-1 КУпАП, до компетенції уповноважених посадових осіб органів Державної прикордонної служби України віднесено розгляд адміністративних порушень, передбачених ст. 202 КУпАП.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 18.03.2013 № 898, щодо кожного факту вчинення адміністративного правопорушення, протидію якому віднесено до компетенції Держприкордонслужби, невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення в пункті пропуску через державний кордон України, або контрольному пункті в'їзду-виїзду, або контрольованому прикордонному районі особи, яка вчинила правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, за винятком випадків, передбачених статтею 258 КУпАП.
Згідно з п. 6 Розділу ІІІ згаданої Інструкції особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати письмові пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які викладаються в протоколі і засвідчуються її підписом. Письмові пояснення можуть додаватися до протоколу окремо, про що робиться відповідний запис у протоколі.
Згідно з вимогами п. 3, Розділу IV Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи та якщо від неї або її представника (адвоката) не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, але з урахуванням строків розгляду справ, визначених у пункті 2 цього розділу.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколи та оскаржувані постанови відповідно складено, винесено та підписано уповноваженою особою.
На розгляд справи позивачі не з'явились, оскільки бажали отримати постанови поштою, про що самі зазначили під час судового засідання. Також позивачі підтвердили факт відмови від підпису при складанні стосовно них проколів про відповідні адміністративні правопорушення.
На розгляд справи було виділено достатньо часу з моменту складання протоколів для реалізації позивачами передбачених ст. 268 КУпАП прав.
Під час розгляду справи в суді позивачі фактична підтвердили викладені в оскаржуваних постановах і своєму адміністративному позові факти перебування позивача ОСОБА_1 у прикордонній смузі без документів, що посвідчують особу, оскільки членський квиток члена садово-виноградного товариства таким документом у розмінні ст. 13 Закону України «Про державний демографічний реєстр» таким документом не є.
Обізнаність іншого позивача по справі - ОСОБА_2 про те, що він підвозить свою дружину у межах прикордонної смуги без документу, що посвідчує її особу, також не оспорюється відповідним позивачем.
Враховуючи вищевикладене у сукупності нормативних актів, які визначають режим в пунктах пропуску через державний кордон, який є особливо важливими для функціонування та безпеки держави, та обмеження, які застосовуються на ньому у мирний час та посилюються у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, зважаючи на доведеність та правильність кваліфікації дій позивачів за ст. 202 КУпАП, дотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про недоведеність заявлених позивачами позовних вимог
Оскаржувані постанови винесені уповноваженою на те особою, відповідають вимогам ст. 283 КУпАП, є законними та обґрунтованими, оскільки при їх винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства, та на підставі повного і всебічного з'ясування обставин вирішено справу, а тому постанови скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 77, 90, 139, 241-246, 268, 269, п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, ч. 1 ст. 202, ст. ст. 251, 268, КУпАП, суд-
Залишити оскаржувані постанови без змін, а адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников