Справа № 947/18275/24
Провадження № 2-о/947/365/24
07.06.2024 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
06.06.2024 року до Київського районного суду м. Одеси и надійшла заява ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи, справу за вказаною заявою в порядку окремого провадження розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглянувши вказані матеріали справи, суддя дійшла до наступного.
Вимоги до змісту заяви про видачу обмежувального припису передбачено статтею 350-4 ЦПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно зі статтею 350-4 ЦПК України, у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено зокрема ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс; обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Як вбачається, заявником зазначено власне місце проживання за адресою у АДРЕСА_1 .
Однак, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження місця проживання чи перебування, у тому числі реєстрації за даною адресою, заявника по справі.
У відповідності до положень статті 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Отже, відсутність доказів на підтвердження місця проживання заявника за визначеною у заяві адресою, позбавляє суд можливості визначити територіальну юрисдикцію даної справи за поданою заявою.
У зв'язку з чим, заявникові необхідно надати до суду докази на підтвердження зареєстрованого/задекларованого місця проживання/перебування заявника.
Згідно з ч.1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що заявником не додано до заяви її копії, з копіями поданих до заяви додатків, для вручення заінтересованій особі.
Приймаючи викладене, заявникові необхідно також надати до суду копії заяви, з копіями усіх додатків доданих до заяви, в одному примірнику для заінтересованої особи.
Також суд зазначає, що згідно з ч.ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163:2020), який прийнято та набрано чинності на підставі наказу Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01.
Відповідно до вказаного пункту 5.26, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Приклад: «Згідно з оригіналом Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім'я ПРІЗВИЩЕ Дата Відбиток печатки». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Оглянувши матеріали справи, суддею встановлено, що заявником до заяви надані копії паспортів громадян України виданих на ім'я заявника та заінетерсованої особи, в якості додатків до заяви, які в порушення вищевказаного порядку не засвідчені належним чином.
За наслідком чого, заявникові необхідно належним чином засвідчити усі копії поданих до суду документів, в якості додатків до заяви.
Роз'яснити заявникові, що у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, у разі надання додаткових документів до суду, заявник повинен надати їх копії, у відповідності до кількості заінтересованих осіб.
Отже, заявникові необхідно виправити вищевказані недоліки.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявників, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на суд не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки встановлено не відповідність заяви вимогам ст. 175, 177, 350-4 ЦПК України, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, підлягає залишенню без руху та слід надати заявникові строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 293, 294, 318 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - залишити без руху.
Надати заявникові строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявникові, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.