Справа № 947/13147/24
Провадження № 1-кс/947/7085/24
04.06.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024164220000029 від 02.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України,-
Як вбачається з клопотання, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024164220000029 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.04.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Прокурор у клопотанні зазначає про те, що громадянин ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - дозиметриста 1 групи ІПС віпс впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України, у військовому званні «солдат», незважаючи на обізнаність з вимогами законодавства про порядок перетину особами державного кордону який здійснюються у пунктах пропуску через державний кордон, та про те, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема про заборону виїзду за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, враховуючи обізнаність про місце розташування офіційних пунктів пропуску через державний кордон України, шляхи патрулювання державного кордону працівниками ДПС України в зоні відповідальності, місця де можливо найбільш безперешкодно незаконно перетнути державний кордон, у зв'язку з проходженням військової служби в Державній прикордонній службі України, використовуючи своє службове становище, володіючи службовою інформацією про час та місця виконання прикордонними нарядами відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » обов'язків військової служби, як наслідок - розуміючи найбільш оптимальний та безпечний час, місце, спосіб незаконного перетину особами Державного кордону України, в межах відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у період часу з 31.03.2024 року по 25.04.2024 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у Білгород - Дністровському районі Одеської області, організував незаконне переправлення громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через державний кордон України до Республіки Молдова, керував їх діями та сприяв вчиненню злочину порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за грошову винагороду при обставинах викладених у клопотанні.
Приблизно о 13:55 25.04.2024 року під час отримання грошових коштів у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США на території автостанції за адресою: АДРЕСА_1 за незаконне переправлення громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через державний кордон України, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена, а його затримано у порядку передбаченому ст. 208 КПК України.
Одразу після фактичного затримання ОСОБА_4 25.04.2024 року у період часу 14:58 - 15:24 старшим слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді, у зв'язку із невідкладними випадками, пов'язаними із врятуванням майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, було проведено обшук автомобіля ЗАЗ «Таврія», державний номерний знак НОМЕР_2 НОМЕР_3 .
За результатом проведеного обшуку автомобіля ЗАЗ «Таврія», державний номерний знак НОМЕР_4 було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 10S» темно-голубого кольору, пароль НОМЕР_5 , з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_6 та мобільний телефон OPPO A74, темно-голубого кольору, пароль НОМЕР_7 , з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_8 та з сім-картою оператора «Вадафон» НОМЕР_9 та пластикову картку жовтого кольору з символікою ДПСУ та написом «ДПСУ 25 прикз id: НОМЕР_10 ».
Вказані 2 телефони та пластикову картку слідчим було вилучено та запаковано до сейф-пакету № В1018327.
Того ж дня вищевказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Оскільки у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучене під час обшуку автомобіля майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, оскільки можуть містити у собі інформацію щодо здійснення незаконного перетину державного кордону особами, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Керівник Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 подав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі та задовольнити. Також зазначив про те, що представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 було повідомлено про дату, час та розгляд клопотання засобом телефонного зв'язку.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся прокурором про дату, час та місце розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приймаючи до уваги заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42024164220000029 від 02.004.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України за фактом неправомірних дій службових осіб службових осіб ДПСУ, які вимагають та отримують неправомірну від особи за не створення штучних перешкод у реалізації її законних прав.
Приблизно о 13:55 25.04.2024 року під час отримання грошових коштів у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США на території автостанції за адресою: АДРЕСА_1 за незаконне переправлення громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через державний кордон України, протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена, а його затримано у порядку передбаченому ст. 208 КПК України.
Одразу після фактичного затримання ОСОБА_4 25.04.2024 року у період часу 14:58 - 15:24 старшим слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 , на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді, у зв'язку із невідкладними випадками, пов'язаними із врятуванням майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, було проведено обшук автомобіля ЗАЗ «Таврія», державний номерний знак НОМЕР_2 НОМЕР_3 .
За результатом проведеного обшуку автомобіля ЗАЗ «Таврія», державний номерний знак НОМЕР_4 було виявлено та вилучено: мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 10S» темно-голубого кольору, пароль НОМЕР_5 , з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_6 та мобільний телефон OPPO A74, темно-голубого кольору, пароль НОМЕР_7 , з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_8 та з сім-картою оператора «Вадафон» НОМЕР_9 та пластикову картку жовтого кольору з символікою ДПСУ та написом «ДПСУ 25 прикз id: НОМЕР_10 ».
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було надано дозвіл на проведення невідкладного обшуку вказаного автомобіля.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчим своєчасно було подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, проте за результатом розгляду такого клопотання слідчим суддею було винесено ухвалу про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, визначивши строк для їх усунення в 72 години.
Після чого, прокурор, усунувши недоліки клопотання, своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Відповідно до чого слідчий суддя вважає поважними причини пропуску строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, яке має ознаки речового доказу, не позбавляє таке майно доказової сили в кримінальному провадженні, а тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.
Сплив процесуального строку виконання обов'язку вжити заходи до збереження речових доказів не припиняє необхідності виконати цей обов'язок стороною обвинувачення і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов'язкової дії. (Аналогічна правова позиція щодо правових наслідків пропуску строку виконання обов'язку детально висвітлена в Постанові Верховного Суду від 08.04.2020 року у справі № 63/15845/2019).
Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучене майно може містити у собі інформацію щодо вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження, зокрема, у вилучених мобільних телефонах, належних ОСОБА_4 , який може бути причетним до незаконного переправлення осіб через державний кордон України, може міститися спілкування з особами з приводу організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, спілкування з потенційними клієнтами щодо незаконного переправлення через державний кордон України, документи з приводу підготовки до вчинення злочину та інша інформація, яка може мати значення для кримінального провадження та може бути використана в якості речових доказів в рамках кримінального провадження.
За таких обставин, мобільні телефони потребують детального огляду для встановлення обставин, які можуть мати значення в рамках кримінального провадження.
Вилучена картка могла використовуватися для реалізації незаконного перенаправлення осіб через державний кордон України.
Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що вилучене під час обшуку майно було визнано слідчим речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого та потребує додаткового дослідження та огляду з метою встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження.
Отже, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки може містити в собі відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження.
Оскільки вилучене майно визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливої зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою збереження речових доказів, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлена особа в порядку ст. 174 КПК України має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024164220000029 від 02.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 25.04.2024 року в ході проведення обшуку автомобіля ЗАЗ «Таврія», державний номерний знак т НОМЕР_3 , а саме на:
-мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 10S» темно-голубого кольору, пароль НОМЕР_5 , з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_6 ;
-мобільний телефон OPPO A74, темно-голубого кольору, пароль НОМЕР_7 , з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_8 з сім-картою оператора «Вадафон» НОМЕР_9 ;
-пластикову картку жовтого кольору з символікою ДПСУ та написом «ДПСУ 25 прикз id: НОМЕР_10 ».
Виконання ухвали покласти на заступника керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1