Ухвала від 22.03.2007 по справі 22ц-418/2007

Справа №22ц-418/07 Суддя першої інстанції Коваль В.І.

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Довжук Т.С., Галущенка О.І.,

при секретарі судового засідання Гапєєвій Т.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_3 та представника відповідачки - ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2006 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИЛА:

14 листопада 2006 р. ОСОБА_2 подав до Заводського районного суду вказану позовну заяву, вимагаючи визнати місцем проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком.

Ухвалою від 17 листопада 2006 р. суддя Заводського районного суду прийняв зазначе­ний позов до провадження суду і відкрив провадження по такій справі.

Вважаючи, що при винесенні вказаної ухвали суддею порушені правила, встановлені ч. 1 ст. 109 ЦПК України про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, відпові­дачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просила ухвалу судді скасувати, а позов повернути позивачу для звернення до за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва за міс­цем її проживання.

Вислухавши суддю - доповідача та дослідивши надані матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржену ухвалу суддя виходив з того, що відповідачка проживає АДРЕСА_1, тобто на території Заводського районного суду.

Проте з таким висновком судді погодитись не можна, оскільки при цьому суддя не вра­хував правила, встановлені ч. 1 ст. 109 ЦПК України про підсудність справ за місцем прожи­вання відповідача.

З паспорта відповідачки вбачається, що з 20 травня 2003 р. вона зареєстрована постійно проживаючою АДРЕСА_2 в м. Києві.

Однак, постановляючи оспорену ухвалу, суддя не звернув належної уваги на вказану об­ставину, хоча це мало суттєве значення для вирішення питання про територіальну підсуд­ність даної справи.

За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку, що оскаржена ухвала судді, відповідно до вимог ч. З ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню, а справа, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, - передачі на розгляд суду за місцем проживання відповідачки.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2006 р. про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини скасувати, а справу переда­ти на розгляд Голосіївському районному суду м. Києва.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.