Справа № 333/3292/24
Провадження № 1-кс/333/1331/24
Іменем України
08 травня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, що виразилась у нездійсненні процесуальної дії, яку слідчий зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, -
Скаржник ОСОБА_3 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024080000000008 від 07.02.2024 року.
Свою скаргу ОСОБА_3 мотивує тим, що на виконання ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.01.2024 року Запорізькою обласною прокуратурою 07.02.2024 року було відкрите кримінальне провадження за № 42024080000000008, де він зазначений, як потерпілий, а органом досудового розслідування зазначено перший слідчий відділ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі з покладенням досудового розслідування на слідчих/дізнавачів на чолі з старшим слідчим першого слідчого відділу ОСОБА_4 . На думку скаржника, на даний час жодних процесуальних дій, таких як допит потерпілого та слідчо-оперативні дії з боку працівників ТУ ДБР (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) не виконуються.
Просить суд зобов'язати старшого слідчого першого слідчого відділу підрозділу Територіального управління Державного бюро розслідування з дислокацією у м. Запоріжжі ОСОБА_4 виконати всі процесуальні дії відповідно до вимог ст. 223 КК України.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 свою скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, але надіслав заяву-заперечення, якою просив справу розглянути без його участі та відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 у повному обсязі за підстав, викладених в запереченні.
Так, свої заперечення старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 обґрунтував тим, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024080000000008 не сплив, проводяться слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, перелік яких на даний час не розголошуються на виконання вимог ст. 222 КПК України. Також зазначив, що ним 28.02.2024 року надано доручення Запорізькому управлінню ДВБ НПУ, в т.ч. з метою допиту ОСОБА_3 у межах кримінального провадження № 42024080000000008, однак на теперішній час будь-які відомості про з'явлення ОСОБА_3 на допит до оперативного підрозділу не надходили.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто обмеження повинні мати закону мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Право на доступ до суду, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки відповідно до вимог національного законодавства, в зв'язку з чим слідчий суддя, вирішуючи питання про право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду скарги по суті.
Статтею 303 КПК України, передбачено види рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть оскаржуватись під час досудового розслідування, а також визначено коло суб'єктів, які можуть подавати слідчому судді такі скарги.
Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк,
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування,
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження,
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи,
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим,
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки,
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій,
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу,
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування,
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом,
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024080000000008 розпочато старшим слідчим першого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 на підставі постанови керівника органу досудового розслідування від 13.02.2024 року.
Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Тобто, слідчий самостійно визначає тактику та методику проведення комплексу слідчих (розшукових) дій, їх порядок, перелік та час здійснення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 223 КПК України.
28.02.2024 року старшим слідчим першого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 надано доручення Запорізькому управлінню ДВБ НПУ про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку статей 40, 41 КПК України у межах кримінального провадження № 42024080000000008, в т.ч. з метою допиту ОСОБА_3 . Як зазначає в своєму запереченні старший слідчий першого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_4 , на теперішній час будь-які відомості про з'явлення ОСОБА_3 на допит до оперативного підрозділу не надходили.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024080000000008 від 07.02.2024 року за ч. 1 ст. 371 КК України не сплив, проводяться слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а отже скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 110, 303, 307, 309 КПК України, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, що виразилась у нездійсненні процесуальної дії, яку слідчий зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк - відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ять днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1