Справа № 2-о-90
2007 року
06 квітня 2007 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Цалко А.А., при секретарі Єршовій Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, заінтересовані особи: Гурзуфська селищна рада, Перша Ялтинська державна нотаріальна контора,
Представник заявника, уточнивши в судовому засіданні вимоги, просить суд встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті дружини ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається з ½ частини квартири АДРЕСА_1. При цьому посилається на те, що заявник постійно проживав разом з померлою на момент відкриття спадщини, не відмовився від неї, вступив в управління та володіння спадковим майном, має на праві власності ½ частину спадкової квартири.
Представник заінтересованої особи Гурзуфської селищної ради у судове засідання не з'явився, оповіщений завчасно та належними чином, надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, з заявою згоден.
Представник заінтересованої особи Першої Ялтинської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, оповіщений завчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутність, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку:
У силу ст. 525 ЦК України (в редакції 1963 року), - часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно зі ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), - при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, той з подружжя, який його пережив, і батьки померлого.
Відповідно до вимог ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року), - для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв його. Прийнята спадщина визнається приналежною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У силу ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у керування або володіння спадковим майном протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.
Суд застосовує норми Цивільного кодексу України 1963 року, оскільки спадщина відкрилася і була прийнята до вступу в силу нового Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності по 1/2 частці ОСОБА_1 і ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № 176 від 22 квітня 1993 року (а.с. 6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у віці 66 років (а.с. 8).
Після її смерті залишилося спадкове майно, що складається з ½ частини вищезазначеної квартири. Ніхто зі спадкоємців із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.
У даний час на спадщину претендує чоловік померлої ОСОБА_1. Як вбачається з наданої суду довідки Відділу РАЦС Ялтинського міського управління юстиції АРК від 17 січня 2007 року за № 51-02/03-54, шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був зареєстрований 18 червня 1955 року (а.с. 7).
Судом також встановлено, що заявник проживав разом з померлою на момент відкриття спадщини у спадковій квартирі, маючи на праві власності другу ½ частку квартири. Після смерті дружини він продовжує там проживати, підтримує квартиру у придатному для проживання стані, сплачує комунальні послуги, від спадщини не відмовився.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги прийняв спадщину за правилами ст. 549 ЦК УРСР, вступивши у володіння та управління спадковим майном.
Факт, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки надає право оформлення спадщини після смерті дружини ОСОБА_2.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 256, 259 ЦПК України, ст. ст. 525, 529,548, 549 ЦК УРСР 1963 року,
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у виді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що залишилася після смерті дружини ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.