03 червня 2024 року
м. Харків
Справа № 638/4434/24
Провадження № 3/638/2456/24
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Яковлевої В.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Судом встановлено, що 19 лютого 2024 року о 10 год. 23 хв. за адресою: м. Харків, просп. Л. Свободи, буд. 34, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Nexia, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Водій ОСОБА_1 скоїв дане правопорушення вдруге протягом року, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1а Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, , шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку. Письмових заперечень до суду також не надійшло.
Конверт із судовою повісткою повернуто на адресу суду з довідкою «Укрпошта», причиною невручення зазначено відсутність адресата за вказаною адресою.
При цьому будь-яких зауважень, зокрема щодо правильності зазначення його місця проживання, в протоколі не зазначено. Про зміну місця проживання ОСОБА_1 суд не повідомляв. Дані щодо будь-якої іншої адреси місця проживання, в матеріалах справи також відсутні.
Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів для виклику ОСОБА_1 до суду задля реалізації його права приймати участь в розгляді справи.
Неявка особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.
В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП в повному обсязі доведена дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом ААД № 606797 від 19 лютого 2024 року про адміністративне правопорушення;
-постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1251128 від 16 січня 2024 року;
-відеозаписом з бодікамери ААД606797.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підставі вищевикладеного, суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас, суд позбавлений можливості накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, оскільки відповідно до частини другої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту сьомого частини першої статті 247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Судом встановлено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 19 лютого 2024 року, що перевищує встановлений статтею 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, а, отже, на момент розгляду справи строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 сплинув.
Відповідно до частини другої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо справи про адміністративні правопорушення пiдвiдомчi суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три мiсяцi з дня вчинення правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строк притягнення особи до адміністративної відповідальності сплинув.
Відповідно до пункту сьомого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 сплинув, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 38, 163-1, 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною п'ятою статті 126 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя В.М. Яковлева