Справа 524/7401/23
Провадження № 2/524/529/24
30 травня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди в сумі 30000 грн, ухвалив таке рішення.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 липня 2023 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Вказаним вироком встановлено, що відповідач наніс їй тілесні ушкодження. Внаслідок тілесних ушкоджень їй було завдано моральної шкоди. Крім того, після ухвалення вироку, відповідач продовжив знущатись на нею. Завдану моральну шкоду вона оцінює в розмірі 30000 грн.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити. Позивач вказала, що після нанесення їй тілесних ушкоджень вона постійно відчуває стрес, оскільки кожного дня зустрічає відповідача в гаражному кооперативі.
Представник відповідача вимоги позивача визнав частково, вважав достатнім для відшкодування позивачу моральної шкоди 3000 грн. Просив врахувати практику Верховного Суду відповідно до якої відшкодування моральної шкоди не є формою заробітку, а має бути компенсацією за спричинену шкоду.
Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07 липня 2023 року по справі №524/1565/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
При розгляді справи №524/1565/23 судом було встановлено, що: «05.02.2023 у період часу з 09 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв. точного часу не представилось можливим встановити, між гаражами № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 гаражного кооперативу «Московський», що по АДРЕСА_1 , між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , на ґрунті раптово виниклих, в ході суперечки, неприязних відносин виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .. З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_4 , двома руками штовхнув ОСОБА_1 та наніс один удар правою рукою (долонею) в ліву частину голови, а саме в око тим самим спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження. Відповідно до висновку експерта № 147 від 07.02.2023 року у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця в ділянці лівого ока з розповсюдженням на ліву брову та ліву лобну частину та синця в ділянці тильної поверхні лівої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.»
Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Частиною 2 ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно із ч.1 ст.81, ч.6 ст.82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає: 1) факт спричинення шкоди; 2) протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, 3) причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
На підтвердження факту спричинення шкоди позивачем було надано вирок Автозаводського районного суду м.Кременчука по справі №524/1565/23.
Суд приймає до уваги те, що вказане судове рішення підтверджує факт вчинення відповідачем кримінального правопорушення, що призвело до заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях.
Вказаним судовим рішенням підтверджено наявність вини відповідача.
Крім іншого, суд враховує те, що відповідач не надав доказів на спростування вимог позивача.
Суд вважає, що з урахуванням дій відповідача та глибини моральних страждань позивача пропорційним та достатнім розміром для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди є 6000 грн.
Відтак, суд частково задовольняє позов.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 214,72 грн; на користь позивача суд стягує судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 600 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 моральну шкоду в сумі 6000 грн та судові витрати в сумі 600 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в сумі 214,72 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04.06.2024
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ