Справа № 753/22009/21
Провадження № 1-в/396/46/24
03.06.2024 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , начальника Новоукраїнського РВ Філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоукраїнка подання начальника Новоукраїнського РВ філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_5
До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшло подання начальника Новоукраїнського РВ філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_5 .
В обґрунтування подання зазначив, що вироком Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2021 року ОСОБА_5 був засуджений за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин. 18.05.2022 року вирок відносно ОСОБА_5 надійшов на адресу Новоукраїнського РВ філії ДУ "Центр пробації", був прийнятий до виконання. Разом з тим, відповідно до довідок з ІНФОРМАЦІЯ_1 і військової частини НОМЕР_1 , засуджений ОСОБА_5 03.03.2022 року, на підставі Указу Президента України № 69 від 24.02.2022 року призваний до ЗСУ та по 08.11.2023 проходив службу у вказаній військовій частині. ОСОБА_5 засуджений до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин, що є покаранням менш суворим ніж обмеження волі, тому строк його виконання, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 80 КК України, сплив через 2 роки, - 08.11.2023 року. На підставі викладеного, прохає вирішити питання про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Представник Новоукраїнського РВ філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області в судовому засіданні подання підримав в повному обсязі та прохав його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні подання органу пробації підтримала.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подання та додані до нього матеріали, судом встановлено наступне.
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2021 року ОСОБА_5 був засуджений за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин. Вирок набув законної сили 09.12.2021 року.
Відповідно до вимог ч.1ст.80 КК України, слідує, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч. 3ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положенняст.80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосуванняст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 КК України у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України, закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання, у відповідності до положень ст.80 КК України, складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2021 року, яким ОСОБА_5 був засуджений за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 80 ч. 1 п.1 КК України.
Керуючись ст. 80 КК України, ст
. 539 КПК України, ст. 152 КВК України, суд
Подання начальника Новоукраїнського РВ філії ДУ "Центр пробації" в Кіровоградській області ОСОБА_4 ,про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 08.11.2021 року, яким ОСОБА_5 був засуджений за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин, у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 07.06.2024 року.
Суддя: ОСОБА_1