Справа № 444/830/24
Провадження № 2/444/537/2024
06 червня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
за участі секретаря судового засідання Стець М.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно, в тому числі в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно, в тому числі в порядку спадкування за заповітом.
Позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в тому числі 1/2 частину в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її тато ОСОБА_2 , після смерті якого залишилося наступне спадкове майно 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 , що стверджується свідоцтвом про право особистої власності на будівлі від 15 травня 1987 року, довідкою від 17 серпня 2023 року № 619, довідкою від 14 листопада 2023 року № 5178
Вказує, що її батько ОСОБА_2 25.12.2009 року склав в її користь заповіт, який посвідчено секретарем Туринківської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за № 139.
Зі змісту заповіту вбачається, що все своє майно ОСОБА_2 заповів своїй доньці ОСОБА_1 , тобто їй.
Вказує, що вона ОСОБА_1 спадщину після смерті свого батька прийняла, оскільки разом з ним проживала на час його смерті і вела спільне господарство, що підтверджує довідка від 10 серпня 2023 року № 582.
Зазначає, що вона являється донькою ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про її народження НОМЕР_1 . Вона, ОСОБА_3 , змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 » у зв'язку з одруженням, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 .
Вказує, що її батько ОСОБА_2 був власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлі від 15 травня 1987 року на праві колгоспного двору.
Відповідно до довідки від 17 серпня 2023 року № 619 членами колгоспного двору по АДРЕСА_1 станом на 30.06.1990р. були: ОСОБА_2 - голова двору; ОСОБА_3 - член двору (дочка), тобто вона.
Зважаючи нате, що відповідно до ст. 120 Цивільного кодексу Української РСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності, - всі вище перелічені особи, являються співвласниками даного будинковолодіння в рівних частинах тобто по 1/2 частині кожен.
Зазначає, що вона, ОСОБА_1 , зверталася до Жовківської ДНК Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок після смерті ОСОБА_2 , однак нотаріус в письмовій формі їй відмовила у видачі такого свідоцтва, оскільки її батько такого права належним чином не зареєстрував, тобто з підстав недотримання п. 2 ст. 49 ЗУ "Про нотаріат".
Зважаючи на наведене просить задовольнити позовну заяву.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 11 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 10 квітня 2024 року.
Витребувано з Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: місто Жовква, вулиця Воїнів УПА, будинок № 1, Львівський (раніше Жовківський) район, Львівська область, 80300, належним чином завірену (прошиті та пронумеровані, скріплені гербовою печаткою всі аркуші) копію спадкової справи № 270/2023, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року відкладено підготовче судове засідання у цивільній справі на 06 червня 2024року о 10:30 год.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просила справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Жовківської міської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що позовних вимог не заперечують, при вирішення справи покладаються на думку суду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківської ДНК Львівської області в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.
Крім того Жовківською ДНК на виконання вимог ухвали суду надіслано на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи № 270/2023, яка зареєстрована після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тато позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жовква, що стверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 .
Те, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 стверджується копією свідоцтва про її народження.
Позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_5 на ОСОБА_4 у зв'язку із реєстрацією шлюбу, що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.
Із копії довідки виконкому Жовківської міської ради № 581 від 10.08.2023 вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживав до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .
Із копії довідки виконкому Жовківської міської ради № 583 від 10.08.2023 вбачається, що на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , заборон і арештів немає.
З копії свідоцтва про право особистої власності, яке видане Туринківською сільською радою 15 травня 1987 року згідно рішення Нестеровського райвиконкому № 87 від 16 квітня 1987 року та записаного 18 травня 1987 року в реєстрову книгу за № 76, вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належав до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_2 .
Із копії довідки виконкому Жовківської міської ради № 620 від 17.08.2023 вбачається, що колишня АДРЕСА_1 .
Із копії довідки виконкому Жовківської міської ради № 619 від 17 серпня 2023 року вбачається, що станом на 30.06.1990 року членами колгоспного двору в АДРЕСА_1 були:
1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (голова двору);
2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка (член двору).
Згідно з ст. 120 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року майно колгоспного типу двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 року, встановлено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 не втратили права на частку в майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Виходячи з даних, так як будинок станом на 30.06.1990 та 15.04.1991 належав до колгоспного типу двору, головою колгоспного типу двору за адресою: АДРЕСА_1 були ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (голова двору); ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3, його дочка (член двору), які не втратили право на частку в майні двору станом на 15.04.1991, то відповідно їм належало по 1/2 частці даного двору.
Батько позивача ОСОБА_2 за життя, а саме 25 грудня 2009 року, в селі Туринка Жовківського району Львівської області склав заповіт, яким все своє майно заповів дочці ОСОБА_1 , тобто позивачу по справі. Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 139.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
А тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі і на частку в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Із копії довідки виконкому Жовківської міської ради № 582 від 10.08.2023 вбачається, що ОСОБА_1 проживала разом із батьком ОСОБА_2 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , і вели спільне господарство.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Тобто суд приходить до висновку, що позивач, враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті батька, оскільки проживала з ним на день його смерті.
З матеріалів справи вбачається, що позивач єдиний спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_2 .
Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом враховує, що внаслідок звернення позивача до Жовківської ДНК із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті батька було зареєстровано спадкову справу № 270/2023, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі.
Зав. Жовківською ДНК Львівської області О. Галань постановою № 701/01-16 від 06.10.2023 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок після смерті ОСОБА_2 , з підстав недотримання п. 2 ст. 49 ЗУ "Про нотаріат".
Із довідки № 5178 від 14.11.2023, яка видана Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що в КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» станом на 31 грудня 2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Туринківської сільської ради 15.05.1987 року згідно рішення Нестеровського райвиконкому № 87 від 16 квітня 1987 року та записаного 18 травня 1987 року в реєстрову книгу за № 76.
Дубліката свідоцтва про право власності на вищевказаний житловий будинок не видавався.
Згідно нового адміністративно-територіального устрою України село Туринка належить до Жовківської територіальної громади Львівського району Львівської області.
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.
За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. Дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто, з вищенаведеного вбачається, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Таким чином, право власності на колгоспний двір (житловий будинок) АДРЕСА_1 було зареєстроване згідно вимог діючого на той час законодавства.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до підпункту 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Як встановлено судом, в позивача відсутній правовстановлюючий документ на частку майна померлого батька.
З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Червоноградське бюро технічної інвентаризації» 03.11.2023 на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , вбачається, що рік побудови житлового будинку 1969 рік, загальна площа житлового будинку 87.9 м. кв., житлова площа 55.3 м. кв., допоміжна площа 32.6 м. кв.
Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ст. 80 ЦК України встановлено, що жилий будинок є об'єктом права приватної власності.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті тата, прийняла після його смерті спадщину.
І так як татові позивача ОСОБА_2 належала на праві власності 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як голові колгоспного типу двору, а тому право позивача ОСОБА_1 на спадкування за заповітом даного майна підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок є всі підстави для визнання за позивачем права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 .
Крім того, суд враховує, що позивач була членом колгоспного типу двору АДРЕСА_1 станом на 30.06.1990 року та до 15.04.1991 року не втратила права на частку в майні двору, а тому з врахуванням рівності часток членів колгоспного типу двору та встановлених судом обставин справи за позивачем також підлягає визнанню право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з відповідною частиною господарських будівель та споруд як членом колишнього колгоспного типу двору.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .
Керуючись ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в тому числі 1/2 частину в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4 , тел. НОМЕР_5 , ел. пошта відсутня, ел. кабінет відсутній)
Відповідач: Жовківська міська рада Львівського району Львівської області - Виконавчий комітет (юридична адреса: вулиця Львівська, будинок № 40, місто Жовква, Львівський (раніше Жовківський) район, Львівська область, 80300, код ЄДРПОУ: 04056248, телефон: (03252) 21-264, електронна пошта, адреса: info@zhovkva-rada.gov.ua)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області (юридична адреса: вулиця Воїнів УПА, 1, місто Жовква, Львівський (колишній Жовківський) район, Львівська область, 80300, код ЄДРПОУ: 02899469, телефон: 03252 22434, електронна пошта, адреса: невідома).
Дата складення повного судового рішення 06 червня 2024 року.
Суддя Ясиновський Р. Б.