Ухвала
Іменем України
07 червня 2024 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретареві - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення ч.1 ст.408 КК України -
встановив:
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та одночасно клопотання про надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено. Встановлено строк дії ухвали шість місяців.
На даний час строк дії ухвали сплинув, ОСОБА_3 не затриманий та до суду не доставлений.
Виходячи з вимог ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості вирішити питання про обрання запобіжного заходу за відсутності особи, відносно якої вирішується зазначене питання.
Як вбачається з п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» - ухвалу слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого має бути виконано у строк, встановлений у цій ухвалі. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії (ч. 3 ст. 190 КПК). У зв'язку з цим клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміну іншого запобіжного заходу на тримання під вартою суддя залишає без розгляду.
Таким чином, аналізуючи вище наведене, суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 177-179, 188, 193, 194, 196, 206, 372, 395 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1