Справа № 515/437/23
Номер провадження 2-о/495/105/2024
29 квітня 2024 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністрвоський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Анісімової Н.Д.,
присяжних Садовської С.О.,
Фаянцева О.А.,
при секретарі судового засідання Червинській І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, суд
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , в особі свого представника адвоката Давиденко Костянтина Вікторовича звернувся до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 , недієздатним, встановивши над ним опіку та призначивши заявника його опікуном.
Стислий виклад позиції заявника
Заява мотивована тим, що заявник, ОСОБА_1 , здійснює догляд та проживає разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи з дитинства, оскільки хворіє на важку психічну хворобу, діагноз - помірна розумова відсталість, що підтверджується довідкою КНПІ «Татарбунарська багатопрофільна лікарня» Татарбунарської міської ради № 73 від 09.02.2023 року.
Внаслідок стійкого психічного розладу ОСОБА_2 , не здатний усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними, тому перебуває на обліку у психіатричному кабінеті з 2004 року в КНП «Татарбунарська багатопрофільна лікарня» Татарбунарської міської ради.
Процесуальні дії у суді
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 року цивільна справа № 515/437/23 передана на розгляд судді Татарбунарського районного суду Одеської області Тимошенко С.В.
Ухвалою судді Татарбунарського районного суду Одеської області Тимошенка С.В. від 27.03.2023 року провадження по справі було відкрито.
Ухвалою судді Татарбунарського районного суду Одеської області Тимошенка С.В. від 14.04.2023 року по справі було призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу.
Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 призначення судді не відбулося, не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Розпорядженням в.о. голови суду Татарбунарського районного суду Одеської області № 30 від 22.11.2023 направлено справу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області як найбільш територіально наближеного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13.12.2023 цивільна справа № 515/437/23 передана на розгляд судді Боярському О.О.
14.12.2023 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Боярський О.О./ справа була прийнята до провадження судді, призначено дату судового засідання.
Розпорядженням щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 376 від 06.03.2024 року та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа № 515/437/23 передана на розгляд судді Анісімової Н.Д.
07.03.2024 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області /суддя Анісімова Н.Д./ справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
Заявник у судове засідання не з'явився, проте його представник адвокат Давиденко К.В. надіслав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву просить задовольнити у повному обсязі.
Представник зацікавленої особи - Органу опіки та піклування виконавчого комітету Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у ній.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, нормативно-правове обґрунтування та позиція суду
Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 297018 серія 12 ААА від 24.02.2017 року ОСОБА_2 визнаний особою з ІІ групою інвалідності з дитинства безстроково. (а.с. 11)
Довідкою виданою КНП «Татарбунарська багатопрофільна лікарня» Татарбунарської міської ради № 73 від 29.02.2023 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку у психіатричному кабінеті з 2004 року з діагнозом помірна розумова відсталість та є інвалідом ІІ групи довічно. (а.с. 12)
Довідкою виданою КНП «Татарбунарська багатопрофільна лікарня» Татарбунарської міської ради від 09.02.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 на диспансерному обліку у наркологічному кабінеті не перебуває.
Довідкою виданою виконкомом Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 132 від 15.03.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Висновком про доцільність встановлення опіки та призначення опікуна, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лиманської сільської ради від 22.02.2023 року № 26 встановлено, що на підставі рішення опікунської ради при виконавчому комітеті Лиманської сільської ради від 20.02.2023 року № 2, в разі визнання судом ОСОБА_2 недієздатним виконавчий комітет Лиманської сільської ради як орган опіки та піклування вважає доцільним встановлення опіки та призначенням опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Висновком судово-психіатричного експерта № 457 від 12.09.2023 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді «Помірна розумова відсталість з поведінковими порушеннями резидуально-органічного генезу» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F 71.12 МКХ-10), внаслідок чого він не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Між тим, як вбачається з наданих суду доказів, після смерті батьків ОСОБА_2 родина ОСОБА_1 приймала активну участь в його житті, допомагала в оформленні пенсії по інвалідності, вирішувала побутові питання. У них склалися добрі взаємовідносини. З листопада 2022 року ОСОБА_1 фактично здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 . Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання родини ОСОБА_1 від 16.02.2023 року в будинку створені належні умови для проживання особи з інвалідністю (а.с. 16)
Отже, ОСОБА_1 має можливість і бажання доглядати ОСОБА_2 і бути його опікуном, він має добрий стан здоров'я, медичних протипоказань для здійснення опіки не має, на обліку у психоневрологічному або наркологічному диспансері не перебуває, має позитивні характеристики.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч. 1, 5 та 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Згідно зі ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Висновком судово-психіатричного експерта № 457 від 12.09.2023 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді «Помірна розумова відсталість з поведінковими порушеннями резидуально-органічного генезу» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики F 71.12 МКХ-10), внаслідок чого він не здатен усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-384цс16 викладено правову позицію про те, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов'язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» від 28 березня 1972 року роз'яснено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 1 вказаного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню діяльність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь - яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних зі станом її психічного здоров'я (ч.1 ст. 7 Закону).
Зазначений вище висновок є належним доказом у даній справі на підтвердження вимог заявника щодо визнання особи недієздатною, таким чином, вимоги заявника щодо визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над фізичними особами, які визнані недієздатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою в разі визнання її недієздатною та призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Частиною 1 ст. 300 ЦПК України також передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.
Відповідно до приписів ч. ч. 2, 3 та 5ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Під час дослідження письмових доказів, передбачених ст. 64 ЦК України обставин, з урахуванням яких заявник ОСОБА_1 не може бути опікуном, судом не встановлено. При цьому до суду надано відповідний висновок органу опіки та піклування про доцільність призначення заявника ОСОБА_1 опікуном, оскільки останній відповідає всім передбаченим законом вимогам, які ставляться до опікунів, що також встановлено судом під час розгляду справи на підставі довідок про задовільний стан здоров'я, не перебування на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах.
Згідно з ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. При цьому ч. 7 ст. 300 ЦПК України передбачено, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
З огляду на вищевикладене, за відсутності передбачених законом перешкод і при наявності всіх належних доказів суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, при цьому суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1-18, 76-82, 95, 141, 263-265, 295-300, 354 ЦПК України, ст. 39, 41, 58, 60, 63 ЦК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Лиманської сільської ради Білгород-Дністровського району про визнання особи недієздатною та призначення опікуна - задовольнити.
Визнати недієздатним ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: адреса: АДРЕСА_2 ) опікуном ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Встановити строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним два роки, з моменту набрання рішенням законної сили.
Роз'яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку дії рішення.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.Д.Анісімова
Присяжні С.О.Садовська
О.А.Фаянцев