06 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/4896/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023, що набрало законної сили 03.01.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
21.05.2024 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі. Заява мотивована тим, що незважаючи на те, що рішення суду від 04.12.2023 набрало законної сили; на неодноразові звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з приводу необхідності виконання вказаного судового рішення; на відкрите виконавче провадження, боржник ухиляється від виконання рішення у справі № 620/4896/23, яке є обов'язковим до виконання. Зазначає, що станом на день подання даної заяви рішення суду не виконано, що є порушенням приписів законодавства, а також порушує права позивача.
Ухвалою суду 23.05.2025 заява прийнята до розгляду та надано боржникові строк для подання пояснень.
Пояснення від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не надійшли.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 має бути задоволена, враховуючи таке.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 620/4896/23, яке 03.01.2024 набрало законної сили, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 25.10.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення в розмірі, визначеному 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило стягувача про виконання судового рішення та зауважило про те, що наразі впроваджено зміну розрахункової величини для визначення виплат та замінено мінімальну заробітну плату на прожитковий мінімум.
Вважаючи, що ГУ ПФУ в Чернігівській області таким чином ухиляється від виконання рішення суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В частині другій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Враховуючи наведене, та зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023, яке набрало законної сили, суд вважає за необхідне заяву про встановлення судового контролю задовольнити.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 620/4896/23 - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 620/4896/23.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складений - 06.06.2024.
Суддя Ю.О. Скалозуб